Ухвала суду № 44811524, 15.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 квітня 2015 р. справа № 808/613/15

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Бишевська Н.А.

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі №808/613/15 за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури запорізької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2015 року до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом повного задоволення позовних вимог.

Клопотання обґрунтоване тією обставиною, що протиправні дії відповідача щодо незаконного звільнення ОСОБА_1 з займаємої посади порушують її законні права на працю та отримання заробітку.

Суд, дослідивши доводи клопотання про забезпечення позову, доходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо є очевидними ознаки протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Підставами для забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про неможливість задоволення клопотання про забезпечення позову, оскільки з матеріалів клопотання ОСОБА_1 вбачається що вимоги про забезпечення позову є тотожніми з вимогами адміністративного позову, і передчасне задоволення позовних вимог, правомірність яких є предметом спору, суперечить принципам інституту забезпечення позову.

Крім того, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є заходом забезпечення позову в розумінні ст. 117 КАС України

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням доказів, що долучені до клопотання та обґрунтовані, керуючись законом.

Відповідні підстави, згідно п. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, повинні бути зазначені та обґрунтовані у клопотанні особи щодо забезпечення позову.

Суд вважає, що в данному випадку позивачем не наведено обставин, що свідчать про існування очевидної безпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення, або що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може привести до того, що відновлення прав позивача буде потребувати значних зусиль.

З огляду на визначений позивачем предмет позову, правову природу спірних правовідносин та доводи, викладені позивачем в клопотанні про забезпечення позову, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, суд доходить висновку щодо безпідставності клопотання позивача про забезпечення позову, внаслідок чого вважає за потрібне відмовити в його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 117, 118 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову від 15 квітня 2015 року по справі №808/613/15

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Суддя Н.А Бишевська