Постанова № 44810772, 11.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 червня 2015 року № 826/7077/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" Київська міська дирекція до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10 лютого 2015 року №0000213903.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/7077/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 06 травня 2015 року.

У судовому засіданні 06 травня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що 29 січня 2015 року Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, на підставі наказу від 27 січня 2015 року № 64, направлень від 27 січня 2015 року № 34, № 35 проведено фактичну перевірку відділення поштового зв'язку Київ-126, за адресою: місто Київ, бульвар Івана Лепсе, 87 УДППЗ «Укрпошта», за результатом якої складено акт перевірки (дата реєстрації акта в територіальному органі Міндоходів, який проводив перевірку від 30 січня 2015 року № 0003/28-10/39-30/21560045).

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пункту 9 та пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Податковим повідомленням - рішенням Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 10 лютого 2015 року №0000213903 позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 341,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження, податкове повідомлення - рішення 10 лютого 2015 року №0000213903 залишено без змін, а скарги Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" - без задоволення (копія рішення Державної фіскальної служби України від 08 квітня 2015 року № 7378/6/99-99-10-01-02-25 міститься в матеріалах справи).

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням - рішенням від 10 лютого 2015 року №0000213903 й просить суд скасувати спірне рішення.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

Матеріали справи свідчать, що контролюючий орган, під час проведення перевірки встановив, що у книзі обліку розрахункових операцій від 17 жовтня 2013 року №2659019064 р/ч, при розпочатому робочому дні не забезпечено друкування та зберігання фіскального звітного чеку за 08 липня 2014 року.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР0, дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (абзац 3 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Згідно абзацу 15 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті;

Відповідно до приписів статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого, інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій, (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг), фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій та забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денномузвіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки-загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (пункт 9 та пункт 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року справа № 826/19918/13-а.

Так, з системного аналізу викладеного вбачається, що норми діючого законодавства, вимагають лише обов'язкового друку фіскального звітного чеку за результатами робочої зміни РРО при наявності факту здійснення розрахункових операцій, однак не передбачають обов'язку щодо вчинення дій щодо щоденного вмикання всіх встановлених в окремому торгівельному об'єкті РРО, зокрема тих, з допомогою яких протягом робочого дня (зміни) не здійснювались розрахункові операції.

Відповідно до пункту 11 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199 (далі - Вимоги), реєстратор повинен забезпечувати формування та друкування таких звітів: X-звіту; Z-звіту; звіту про реалізовані товари (надані послуги); періодичних (повного, скороченого).

Відповідно до пунктів 2, 7 Вимог, Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті із занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора та у разі перевищення максимальної тривалості зміни всі режими роботи РРО повинні блокуватися.

Зміна - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО (пункт 2 Вимог).

У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.

На підставі системного аналізу приписів пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у взаємозв'язку з приписами Вимог та з урахуванням змісту фіскального Z-звіту, суд констатує, що належним виконанням вимог пункту 9 статті 3 Закону України № 265 є щоденне (у робочі дні підприємства) друкування суб'єктом господарювання Z-звітів, яке не ставиться у залежність від наявності або відсутності реалізації товарів у такий день.

Аналогічна правова позиція викладена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України у рішенні № 21-260а13 від 24 вересня 2013 року, відповідно до якої у разі коли підприємство, у конкретні дні не здійснює діяльність, що підтверджується відповідним наказом по підприємству, та РРО не застосовуються, то, відповідно, фіскальні чеки не друкуються, у робочі дні підприємства РРО повинен бути у ввімкненому стані і роздрукування фіскального звітного чека є обов'язковим.

Згідно з частиною першою статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Отже, виходячи зі змісту вказаних положень вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, зміна роботи РРО не розпочалася, оскільки Z-звіт передбачає перенесення інформації щодо здійснених розрахункових операцій за робочу зміну, а відтак необхідність або ж обов'язок друку фіскального звітного чеку виключається.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем на спростування висновків контролюючого органу, надано копію книги обліку розрахункових операцій від 17 жовтня 2013 року №2659019064 р/ч, з якої вбачається, що 08 липня 2014 року операції із застосуванням РК з фіскальним номером 2659019064 не проводились.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, під час судового розгляду справи відповідачем, як суб'єктом владних повноважень на якого в силу приписів частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок щодо доведення правомірності свого рішення, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження висновків викладених в акті перевірки від 30 січня 2015 року № 0003/28-10/39-30/21560045.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Z-звіт не повинен друкуватися щоденно на тих РРО, на яких не було зареєстровано жодної розрахункової операції, а тому висновки відповідача про порушення позивачем пунктів 9 та 13 статтті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є необґрунтованими, а відтак прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення від 10 лютого 2015 року №0000213903 є протиправним та підлягає скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 10 лютого 2015 року №0000213903.

3. Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник