Постанова № 44810662, 09.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 червня 2015 року 14:02 № 826/7032/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Нагорянського С.І., при секретарі судового засідання Трухан К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Адвоката Павлова Ігоря Валерійовича до Департаменту державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при Міністерстві внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії

за участю представників сторін:

позивача: Павлова І.В.;

представника відповідача: Доля А.М.;

представника відповідача: Черненко Р.О.;

особи, в інтересах якої подано позов: ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся адвокат Павлов Ігор Валерійович з позовною заявою до Департаменту державної автомобільної інспекції МВС України та Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при Міністерстві внутрішніх справ України в якій просить:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Департаменту державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України та Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при Міністерстві внутрішніх справ України щодо розгляду адвокатського запиту та відмові у наданні інформації з баз даних (АІС «Автомобіль» та Єдиному державному реєстрі Державтоінспекції) стосовно транспортного засобу ГАЗ 21 сірого кольору з державним знаком НОМЕР_1 та транспортного засобу Toyota Mark II білого кольору з державним номером НОМЕР_2, а саме: відомості про переобладнання транспортного засобу; уповноважену особу, що надала висновок про можливість переобладнання транспортного засобу; дату висновку; інші відомості, що стосуються переобладнання цього транспортного засобу та внесені до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - «особливі відмітки»;

- зобов'язати Департамент державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України та Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при Міністерстві внутрішніх справ України надати інформацію з баз даних (АІС «Автомобіль» та Єдиному державному реєстрі Державтоінспекції) стосовно транспортного засобу ГАЗ 21 сірого кольору з державним знаком НОМЕР_1 та транспортного засобу Toyota Mark II білого кольору з державним номером НОМЕР_2, а саме: відомості про переобладнання транспортного засобу; уповноважену особу, що надала висновок про можливість переобладнання транспортного засобу; дату висновку; інші відомості, що стосуються переобладнання цього транспортного засобу та внесені до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - «особливі відмітки».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Під час розгляду справи позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з огляду на доводи, викладені в позовній заяві.

Представники відповідачів під час розгляду справи заперечували проти позовних вимог, просили відмовити у задоволенні адміністративного позову, з підстав, викладених в письмових запереченнях проти позовних вимог.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

19 березня 2015 року адвокат Павлов Ігор Валерійович діючи в інтересах ОСОБА_4 звернувся з адвокатським запитом до Департаменту державної автомобільної інспекції МВС України, який було зареєстровано за вх. № 69аз від 20 березня 2015 року.

Згідно запиту позивач просив відповідача надати інформацію з баз даних стосовно транспортного засобу ГАЗ 21 сірого кольору з державним знаком НОМЕР_1 та транспортного засобу Toyota Mark II білого кольору з державним номером НОМЕР_2, а саме: відомості про переобладнання транспортного засобу; уповноважену особу, що надала висновок про можливість переобладнання транспортного засобу; дату висновку; інші відомості, що стосуються переобладнання цього транспортного засобу та внесені до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Листом від 25 березня 2015 року № 45/78аз Департамент державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України повідомив позивача, що Центром безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при Міністерстві внутрішніх справ України станом на 24 березня 2015 року висновків щодо визначення принципової технічної можливості переобладнання транспортних засобів, а саме: ГАЗ 21, індивідуальний номерний знак НОМЕР_1 та Toyota Mark II, номерний знак НОМЕР_2 не видавалося.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо ненадання запитуваної згідно адвокатського запиту інформації, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

В силу ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Статтею 20 Закону України «Про інформацію» визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Згідно ст. 21 Закону України «Про інформацію», інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію», не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 2.2 та 2.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 серпня 2010 року №379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 січня 2011 року за №123/18861, в управліннях (відділах) ДАІ головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з відомостей про зареєстровані, перереєстровані та зняті з обліку ТЗ формуються бази даних автоматизованих інформаційних систем (далі - АІС) "Автомобіль".

Інформація про зареєстровані ТЗ та відомості про їх власників, які містяться в АІС "Автомобіль" та Єдиному державному реєстрі Державтоінспекції, мають конфіденційний характер і можуть надаватися виключно власникам ТЗ про зареєстровані за ними ТЗ, а також за запитами судів, органів місцевого самоврядування, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів державної податкової служби, державних виконавців, нотаріусів, органів Служби безпеки України та інших органів державної влади (посадових осіб), якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, страхових компаній у разі необхідності встановлення обставин страхових випадків.

Як вбачається з Додатку Б до експертного висновку, зареєстрованого в Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України 25 січня 2013 року за № 405 щодо відповідності Національної автоматизованої системи Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України вимогами нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні, вся інформація, яка міститься в НАІС ДДАІ підрозділяється на такі категорії: публічна інформація, конфіденційна інформація (персональні дані), технологічна інформація.

При цьому, публічна інформація, що обробляється в НАІС ДДАІ, відноситься до відкритої інформації, що є державним інформаційним ресурсом, доступ до неї мають вповноважені користувачі ІТС згідно своїх посадових обов'язків. Водночас, персональні дані, що обробляється в НАІС ДДАІ, є інформацією з обмеженим доступом та відноситься до конфіденційної інформації. Персональні дані є інформацією, вимога щодо захисту яких встановлена Законом. До інформації цієї категорії висуваються підвищені вимоги із забезпечення конфіденційності, цілісності та доступності.

Позиція позивача в контексті спірних правовідносин зводиться до того, що на його переконання адвокатський запит не стосувався конфіденційної інформації, крім того, запит не містив прохання надати відомості про їх власників.

Разом з тим, з урахуванням встановлених по справі обставин та вищенаведених положень законодавства, суд дійшов висновку, що Павлов І.В. звернувся з адвокатським запитом до Департаменту державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України щодо надання інформації, яка за своєю суттю є інформацією з обмеженим доступом.

Крім того суд зазначає, що адвокатський запит Павлова І.В. було здійснено не в інтересах особи стосовно якої запитувалась інформація та без згоди такої особи.

Згідно ст. 32, 34 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України рішенням Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012, інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Суд прийшов до висновку про необгрунтованість вимог позивача про надання інформації про транспортні засоби, що належать іншим особам без їх на те згоди, оскільки це фактично є інформація про майновий стан особи, яка є конфіденційною в контексті рішення Конституційного Суду України № 5-зп від 30 жовтня 1997 року.

Також в судовому засіданні було встановлено, що відмітка в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу про висновок по переобладнанню була внесена автоматично при заміні свідоцтва після зміни власника транспортного засобу. Отже, окремої інформації про висновок відносно переобладнання транспортного засобу ГАЗ 21 сірого кольору з державним знаком НОМЕР_1 та транспортного засобу Toyota Mark II білого кольору з державним номером НОМЕР_2 в базах даних, які формують та ведуть відповідачі, немає.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відмова Департаменту державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України в наданні витребуваної позивачем інформації, згідно адвокатського запиту від 20 березня 2015 року (вх. № 69аз), є правомірною та ґрунтується на нормах Закону.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 2 ст. 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами, у свою чергу, доведено правомірність оскаржуваних в даному адміністративному позові позивачем дій.

Проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у їх задоволенні.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні адміністративного позову Павлова Ігоря Валерійовича відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Постанова складена у повному обсязі 11 червня 2015 року.

Суддя С.І. Нагорянський