Постанова № 44810387, 23.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23 квітня 2015 року 09 год. 30 хв. № 826/871/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" до інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві про скасування рішення відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" (далі - позивач) до державної інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві (далі - відповідач) про скасування постанови від 29 грудня 2014 року № 000080 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" (далі - оскаржувана постанова).

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки штраф на позивача накладено безпідставно, що є порушенням його прав та інтересів.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю, а представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 09 лютого 2015 судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

У ході письмового розгляду справи судом уточнено правильне найменування відповідача, яким є інспекція з питань захисту прав споживачів у місті Києві (далі - відповідач).

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, позивач звернувся до відповідача з листом від 17 грудня 2014 року № 689, у якому просив здійснити заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання позивачем Законів України "Про безпечність та якість харчової продукції", "Про захист прав споживачів" та Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 жовтня 2010 року № 487 (далі - Технічний регламент), стосовно маркування чаю чорного байхового ароматизованого Lipton Passion Raspberry Tea з малиною та маракуйєю і чаю чорного байхового Бесіда.

Наказом відповідача від 19 грудня 2014 року № 455 призначено позапланову перевірку позивача за адресою: місто Київ, проспект Московський, 15-А.

19 грудня 2014 року оформлено направлення № 001345 на проведення перевірки.

На підставі вказаних наказу та направлення, відповідачем у період із 19 по 22 грудня 2014 року проведено позапланову перевірку гіпермаркету позивача, розташованого за адресою: місто Київ, проспект Московський, 15-А , за результатами якої 22 грудня 2014 року складено акт № 000276 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів (далі - акт перевірки), згідно з яким:

- нечітко зазначена інформація про часові характеристики придатності: на упаковці чаю чорного байхового Бесіда зазначені як "дата виробництва та пакування, номер партії:", при цьому, зазначено цифрами 144422G 28/10/14.

Поряд з цим, відповідно до п. 23 Технічного регламенту, інформацію про часові характеристики придатності харчового продукту у його маркуванні зазначають одним із таких способів: кінцева дата споживання; дата виробництва та строк придатності.

Дата виробництва складається з позначення години, дня, місяця і року (дня, місяця і року або місяця і року) у хронологічній послідовності, між якими проставляються розділові знаки (крапка, коса риска тощо) або робиться інтервал.

Кінцеву дату споживання позначають словами "Вжити до (дата)" або "Придатний до (дата)". При цьому зазначається або безпосередньо дата, або посилання на місце в маркуванні, де вона зазначена.

Дата складається з позначення дня, місяця і в разі потреби року у хронологічній послідовності, між якими проставляються розділові знаки (крапка, коса риска тощо) або робиться інтервал;

- рік виробництва (2014) не зазначено, а зазначено "14".

При цьому, скорочення щодо зазначення року виробництва двома останніми цифрами для чаю чинним нормативно-правовими актами та нормативними документами не передбачено;

- не зазначено умови та рекомендації використання чаю.

Поряд з цим, згідно з п. 32 Технічного регламенту, інформація, передбачена п. 6 цього Технічного регламенту, повинна бути доступна споживачам у місцях реалізації такої продукції.

Відповідно до пп. 7 п. 6 Технічного регламенту, вимоги до маркування харчових продуктів повинні забезпечувати надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчовий продукт.

У маркуванні, оформленні, рекламуванні харчових продуктів забороняється використання будь-якої інформації, яка вводить в оману споживача або містить інформацію щодо властивостей харчового продукту, яких у нього немає.

Маркування харчових продуктів повинно містити таку обов'язкову інформацію: умови та рекомендації використання, якщо харчовий продукт потребує особливих умов використання.

У зв'язку з викладеним, позивача у строк до 29 грудня 2014 року зобов'язано надати звіт до акту перевірки та припинити порушення прав споживачів, виявлені у ході перевірки.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем до відповідача 29 грудня 2015 року подано звіт до акту перевірки, у якому зазначено, що у діях позивача відсутні порушення вимог чинного законодавства.

На підставі акту перевірки, 29 грудня 2014 року відповідачем прийнято оскаржувану постанову, якою на позивача, за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації на партію продукції, отриманої для реалізації, накладено штраф у розмірі 647,74 грн.

У матеріалах справи міститься копія платіжного доручення від 09 січня 2015 року № 1059901, якою підтверджується факт сплати позивачем штрафу у повному обсязі.

При цьому, суд зазначає, що факт сплати позивачем штрафу не свідчить про те, що він погоджується із висновком відповідача про порушення прав споживачів, оскільки постанова, якою на позивача накладено штраф, ним оскаржується у судовому порядку.

У контексті викладеного суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 4. ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. , ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів", споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) абзац четвертий ч. 1 ст. 15 виключено; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності. 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Інформація про послуги, пов'язані з концертною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, повинна містити дані про використання чи невикористання виконавцями музичних творів фонограм власного вокального, інструментального, вокально-інструментального виконання музичного твору з музичним супроводом або без нього чи фонограм музичного супроводу до власного вокального, інструментального, вокально-інструментального виконання музичного твору.

Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.

Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).

Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

Інформація, передбачена ч. 1 цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні, повинні супроводжуватись інформацією про їх походження.

Відповідно до п. 13 Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11 липня 2003 року № 185, не допускаються до продажу фасовані вітчизняні та імпортні харчові продукти, етикетування яких не відповідає Законам України "Про безпечність та якість харчових продуктів" та "Про захист прав споживачів" і відповідним нормативним документам та/або технічним регламентам на продукцію.

Згідно з п.п. 17, 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833, забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, етикетування або інструкції про їх застосування (в установлених випадках), а також належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний: надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.

Відповідно до ст. 1, п. 6 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про безпечність та якість харчової продукції", дата "Вжити до" (кінцевий термін споживання) - термін, після закінчення якого, за будь-яких встановлених умов зберігання, харчовий продукт, вірогідно, не буде мати показників якості, зазвичай очікуваних споживачами, та не вважається придатним для реалізації.

Строк придатності - проміжок часу, визначений виробником харчового продукту, протягом якого, у разі додержання відповідних умов зберігання, транспортування, харчовий продукт зберігає відповідність обов'язковим параметрам безпечності та мінімальним специфікаціям якості.

Забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про: кінцеву дату споживання "Вжити до" або дату виробництва та строк придатності.

Згідно з пп. 4.5.9 п. 4.5 розділу 4 ДСТУ 4518-2008 "Національний стандарт України "Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила", строк придатності встановлює виробник на підставі відповідних чинних нормативних документів із зазначенням встановлених умов зберігання.

Виробник може встановлювати збільшений строк придатності у разі наявності санітарно-гігієнічного висновку центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я України та рішення галузевої (регіональної, спеціалізованої) дегустаційної (приймальної) комісії.

Строк придатності може бути зазначений так: „Придатний...(годин, діб, місяців або років) з дати виготовлення", „Строк придатності... (годин, діб, місяців або років)". Термін придатності може бути зазначений таким чином: „Придатний до...(дата), "Вжити до...(дата)".

Якщо термін придатності харчового продукту зазначено після слів "придатний до" або "вжити до", то його закінчення позначають двозначними цифрами, що означає: годину, день і місяць - для продуктів, які швидко псуються (наприклад, вжити до 15 години 18.12); день, місяць, рік, - якщо строк придатності не перевищує три місяці. Рік дозволено зазначати двома останніми цифрами (наприклад, 15-12-06). Якщо строк придатності перевищує три місяці, то термін придатності такого продукту позначають цифрами місяця і року (наприклад, 02.06 або 11.06).

Під час маркування дати дозволено між двозначними цифрами проставляти розділові знаки (крапку, похилу лінію, тощо) або наносити їх через інтервал.

Тобто, як чітко вбачається з норм ДСТУ 4518-2008, рік може бути зазначено двома останніми цифрами.

Строк придатності, у свою чергу, може бути зазначено "Строк придатності... (годин, діб, місяців або років)".

Відповідно до п. 23 Технічного регламенту, інформацію про часові характеристики придатності харчового продукту у його маркуванні зазначають одним із таких способів: кінцева дата споживання; дата виробництва та строк придатності.

Дослідивши наявні у матеріалах справи фотознімки упаковок чаю чорного байхового ароматизованого Lipton Passion Raspberry Tea з малиною та маракуйєю і чаю чорного байхового Бесіда суд встановив, що на них зазначено: "строк придатності: 2 роки від дати виробництва", а також дати виробництва (рік зазначено двома останніми цифрами).

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність

Отже, враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що позивачем, у даному випадку, не вчинено правопорушення, інформація про які відповідачем зазначена в акті перевірки.

Твердження відповідача про необхідність зазначення позивачем на упаковках чаю чорного байхового ароматизованого Lipton Passion Raspberry Tea з малиною та маракуйєю і чаю чорного байхового Бесіда умов та рекомендацій використання, суд вважає безпідставними, оскільки вказаний чай не потребує особливих умов використання. Доводів, як б свідчили про існування таких умов, представником відповідача у ході судового розгляду справи суду не наведено та не надано доказів та їх обґрунтування.

Стосовно тверджень представника відповідача про те, що Технічний регламент не містить посилання на ДСТУ як обов'язковий до виконання, а тому застосування ДСТУ не є обов'язковим, суд зазначає, що ДСТУ - це нормативні документи, які діють на території України і використовуються усіма підприємствами незалежно від форми власності та підпорядкування, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності, міністерствами (відомствами), органами державної виконавчої влади, на діяльність яких поширюється дія стандартів. ДСТУ для будь-якої держави світу є національним стандартом України, який затверджується Держспоживстандартом України. ДСТУ мають міжгалузеве використання і запроваджуються переважно на продукцію масового чи серійного виробництва, на норми, правила, вимоги, терміни та поняття, позначення й інші об'єкти, регламентування яких потрібно для забезпечення оптимальної якості продукції.

Підсумовуючи вище викладене та зважаючи, що суб'єкта може бути притягнуто до відповідальності тільки у разі допущення ним порушення законодавства про захист прав споживачів, суд зазначає, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята безпідставно, у зв'язку з чим є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" до інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві про скасування рішення відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

При цьому, як вбачається зі змісту постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7, акт суб'єкта владних повноважень може бути скасовано тільки у разі визнання його протиправним, тобто таким, що порушує права та законні інтереси особи, оскільки, скасування такого акта є способом захисту порушеного права, який застосовується у разі, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову № 000080 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", прийняту 29 грудня 2014 року інспекцією з питань захисту прав споживачів у місті Києві стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет".

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" (код ЄДРПОУ 35442481) здійснений ним судовий збір у розмірі 182,70 грн. (Сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок) із Державного бюджету України.

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин