Постанова № 44810293, 04.06.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року справа № 823/3125/14

м. Черкаси

12 год. 09 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каліновської А.В.,

суддів - Коваленка В.І., Гараня С.М.,

при секретарі судового засідання Шалько І.П.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача та третьої особи: Авраменко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Міністра юстиції України від 23.09.2014 №2097/к «Про припинення державної служби ОСОБА_3.» та звільнення його із займаної посади за порушення Присяги державного службовця на підставі п. 6 частини першої ст. 30 Закону України «Про державну службу»; поновити ОСОБА_3 на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Черкаській області; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу; допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді позивача та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом Міністерства юстиції України від 11.09.2014. № 1976/к «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_3.» у період з 15.09.2014 по 17.09.2014 комісією Міністерства юстиції України проведено службове розслідування стосовно начальника Головного управління юстиції у Черкаській області. Оскільки на момент перевірки ОСОБА_3 знаходився на лікуванні в закладах охорони здоров'я, що підтверджується листками непрацездатності, відповідач позбавив його можливості реалізації прав, визначених Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 13.06.2000 року № 950, а саме: 1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; 2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; 3)звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; 4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; 5) звертатися з обґрунтованим клопотанням у письмовій формі до керівника органу державної влади, який приймає рішення щодо складу комісії з проведення службового розслідування, про виведення з її складу осіб, які особисто заінтересовані в результатах такого розслідування. За наслідками проведеного службового розслідування Міністром юстиції України прийнято наказ від 23.09.2014 № 2097/к «Про припинення державної служби ОСОБА_3.» за порушення Присяги державного службовця на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу". Представник позивача наголошував, що нормою Кодексу законів про працю України прямо заборонено звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, однак наказ № 2097/к про звільнення із займаної посади ОСОБА_3 відповідачем прийнятий 23.09.2014 у період його тимчасової непрацездатності, отже, звільнення позивача з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення. Крім того, відповідачем прийнятий оскаржуваний наказ про припинення державної служби та звільнено з посади ОСОБА_3 за порушення Присяги, у зв'язку із порушенням проходження державної служби, які викладені у акті службового розслідування, однак на думку позивача жодного дисциплінарного проступку, який би міг кваліфікуватись як порушення Присяги ним вчинено не було. Таким чином позивач вважає, що оскаржуваний наказ «Про припинення державної служби ОСОБА_3.» прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, позов просив задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові та додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечив, посилаючись на те, що з метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки інформації, викладеної у зверненні голови Черкаської обласної державної адміністрації Ткаченка Ю.О., Міністерством юстиції України прийнято рішення про проведення службового розслідування стосовно начальника Головного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_3, яке оформлено наказом від 11.09.2014 №1976/к. За наслідками службового розслідування 17.09.2014 комісією складено акт службового розслідування стосовно позивача, відповідно до якого, роботу начальника Головного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_3 визнано такою, що не відповідає вимогам положень Законів України «Про державну службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції». Таким чином, на думку відповідача у міністерства юстиції України були наявні підстави для винесення оскаржуваного наказу від 23.09.2014 №2097/к «Про припинення державної служби ОСОБА_3.» та звільнення його із займаної посади за порушення Присяги державного службовця на підставі п. 6 частини першої ст. 30 Закону України «Про державну службу».

За вказаних обставин представник відповідача вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Представник третьої особи погодилась із доводами відповідача.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Наказом Міністерства юстиції України від 26.03.2013 № 356/к ОСОБА_3 призначений на посаду начальника Головного управління юстиції у Черкаській області. Присяга державного службовця прийнята 01.09.2003, є державним службовцем 9 рангу.

Голова Черкаської обласної державної адміністрації Ю. Ткаченко звернувся 20.06.2014 із зверненням за вих. № 661/01/01-45 до Міністра юстиції України щодо розгляду питання відповідності займаній посаді ОСОБА_3 - начальника Головного управління юстиції у Черкаській області.

Відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950, а також звернення від 20.06.2014 № 661/01-01-45 голови Черкаської обласної державної адміністрації Ткаченка Ю.О. Міністром юстиції України прийнятий наказ від 11.09.2014 № 1976/к «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_3.» у період з 15.09.2014 по 17.09.2014.

На виконання наказу Міністерства юстиції України від 11.09.2014 № 1976/к проведено службове розслідування та 17 вересня 2014 року складений акт стосовно ОСОБА_3, в якому зазначений висновок про те, що начальником Головного управління юстиції ОСОБА_3 допущені порушення вимог ст. 10 Закону України «Про державну службу», положень Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», п. 11 Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року №1707/5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 року за № 759/19497, що, в свою чергу є порушенням Присяги державного службовця, передбаченої ст.17 Закону України «Про державну службу».

Наказом Міністерства юстиції України від 23.09.2014 № 2097/к припинено державну службу ОСОБА_3, начальника Головного управління юстиції у Черкаській області та звільнено його із займаної посади за порушення Присяги державного службовця на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».

16 жовтня 2014 року Міністерством юстиції України прийнятий наказ № 1890/к «Про оголошення наказу Міністерства юстиції України від 23.09.2014 № 2097/к «Про припинення державної служби ОСОБА_3.».

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відносини, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням) регулюються, зокрема: Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII; Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 07 квітня 2011 року №3206-VI; Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року №1707/5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 року за №759/19497 (далі - Положення №759/19497); Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затверджений постановою КМ України, від 13.06.2000 №950 (далі - Порядок №950).

Так, Пунктом 2 Порядку №950 визначено, що рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, керівником органу державної влади (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа.

Пунктом 8 Порядку №950 передбачено, що за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби у органі державної влади і перебування на займаній посаді особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, результати щорічної оцінки виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, покладених на неї завдань та обов'язків, види заохочення та дисциплінарного стягнення, а також ступінь участі у виконанні окремих доручень (завдань).

У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Відповідно до п. 9 Порядку №950 акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу державної влади (посадової особи), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, в одному примірнику.

Перед поданням на розгляд з актом службового розслідування ознайомлюється особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, та керівник органу, в якому вона працює.

Пунктом 7 Порядку №950 визначено, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: 1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; 2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; 3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; 4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; 5) звертатися з обґрунтованим клопотанням у письмовій формі до керівника органу державної влади, який приймає рішення щодо складу комісії з проведення службового розслідування, про виведення з її складу осіб, які особисто заінтересовані в результатах такого розслідування.

Суд зауважує, що факт ознайомлення позивача о 15 год. 30 хв. 12.09.2014 з наказом від 11.09.2014 № 1976/к «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_3.», який був скерований факсом до Головного управління юстиції у Черкаській області дає підстави вважати суду, що позивачу було лише відомо про майбутнє проведення стосовно нього службового розслідування у період з 15.09.2014 по 17.09.2014, однак як встановлено судом та підтверджується матеріалами адміністративної справи, саме на момент даного розслідування ОСОБА_3 знаходився на лікуванні в закладах МОЗ України, що підтверджується листками непрацездатності № 437804 від 02.09.2014 та № 439985 від 15.09.2014, а отже позивач не був ознайомлений з актом службового розслідування стосовно нього, а тому відповідач позбавив його можливості реалізації прав передбачених Порядком №950.

Оскаржуваний наказ відповідача про припинення державної служби та звільнення з посади позивача за порушення Присяги, у зв'язку із порушенням проходження державної служби, які викладені у акті службового розслідування і полягають: 1) у неправомірному розподілі обов'язків керівником та заступниками; 2) у неналежній організації роботи по напрямах діяльності Головного управління юстиції за координацію та організацію роботи яких відповідає ОСОБА_3 або вони виконуються його заступником ОСОБА_5; 3) у знаходженні на незадовільному рівні стану дотримання вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції"; 4) у забезпеченні взаємодії Головного управління юстиції з Черкаською обласною державною адміністрацією ОСОБА_5

Щодо неправомірного розподілу обов'язків між своїми заступниками, а також необхідності покращення роботи по напрямах діяльності Головного управління юстиції за координацію та організацію роботи яких відповідає ОСОБА_3 або вони виконуються його заступником ОСОБА_5, суд зазначає наступне.

Відповідно до Положення про Головні управління юстиції начальник Головного управління юстиції здійснює керівництво діяльністю управління та відповідно до п. 11.17 Положення розподіляє обов'язки між своїми заступниками.

Наказом від 06.09.2013 № 392/03 Головного управління юстиції у Черкаській області розподілено обов'язки між начальником, першим заступником та заступником начальника ГУЮ у Черкаській області, а також установлено, що за відсутності начальника Головного управління юстиції його обов'язки виконує перший заступник начальника, у разі відсутності першого заступника начальника, обов'язки начальника ГУЮ виконує заступник начальника.

Судом встановлено, що за період з вересня 2013 року до вересня 2014 року зауважень щодо належного розподілу службових обов'язків між позивачем та його заступниками не було.

Крім того, позивачем вживались заходи щодо покращення організації роботи в Головному управлінні юстиції у Черкаській області, зокрема, направлялось Міністру юстиції України подання щодо проходження стажування ОСОБА_5 на посаду першого заступника начальника Головного управління юстиції у Черкаській області, а також список осіб, зарахованих до кадрового резерву на 2014 рік для державної служби на посади Головного управління юстиції у Черкаській області. Заступник начальника ГУЮ у Черкаській області ОСОБА_5 виконувала обов'язки начальника ГУЮ у Черкаській області лише за відсутності останнього, із-за перебуванні на лікуванні чи у відрядженнях.

Щодо висновків в акті перевірки від 17.09.2014 в частині знаходження на незадовільному рівні стану дотримання вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», то колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів на встановлення факту порушень з боку позивача.

У акті зазначено, про формальне проведення службових перевірок за поданнями правоохоронних органів, проте не зазначено ким конкретно допущено порушення і до яких негативних наслідків це призвело.

Також відповідачем не вказано осіб, якими порушено вимоги Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та Порядку здійснення логічного і арифметичного контролю декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, затвердженого спільним наказом Міністерства фінансів та Міністерства юстиції України від 20.05.2014 № 586/784/5 щодо здійснення фінансового контролю та логічного і арифметичного контролю декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру і до яких негативних наслідків зазначені порушення призвели.

В акті службового розслідування зазначено, що позивачем не виконувалось доручення Міністра юстиції України від 29.08.2014р. щодо обов'язку брати участь у засіданнях колегій, які проводяться місцевими державними адміністраціями. У той же час вказано, що у 2014 році проведено 1 колегію Черкаської ОДА участь у якій приймав позивач. Відповідачем не надано обґрунтування щодо обов'язкової участі начальника Головного управління юстиції у Черкаській області у кординаційних нарадах Черкаської ОДА. Суд зазначає, що участь у засіданнях кординаційних нарад приймала заступник начальника ОСОБА_5, оскільки позивач знаходився у відрядженнях та на лікуванні, що підтверджується відповідними наказами, а також листками непрацездатності.

Крім того, 26 вересня 2014 року позивач повідомив Головне управління юстиції у Черкаській області про те, що постановою ЦВК України № 1187 від 26.09.2014 його зареєстровано кандидатом у народні депутати України включеного до виборчого списку Ліберальної партії України у загальнодержавному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України, які відбудуться 26.10.2014, що дає право на звільнення на період передвиборчої агітації від виконання службових обов'язків за місцем роботи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Таким чином, законом передбачено інші підстави для припинення державної служби які визначені у Кодексі законів про працю України, проте порядок звільнення визначається саме Кодексом законів про працю України.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним судом України у постановах від 21 травня 2013 року, 4 червня 2013 року, 17 вересня 2013 року, 3 грудня 2013 року та 28 квітня 2015 року (№ 21-403а12, №21-167а13, №21-231а13, №379а13 та №21-163а15 відповідно).

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Суд звертає увагу, що наказ № 2097/к про звільнення із займаної посади ОСОБА_3 відповідачем прийнятий 23.09.2014 у період тимчасової непрацездатності позивача.

Пунктом 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 03.11.2004 року №532/274/136-ос/1406 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.11.2004 року, визначено, що листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Так, у пунктах 1.1 та 1.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 року №455, зазначено, що тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених Інструкцією.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Таким чином, трудове законодавство не тільки зазначає перелік підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, але й встановлює юридичні гарантії забезпечення прав працівника від незаконного звільнення, однією з яких є передбачена частиною третьою статті 40 КЗпП України заборона звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності.

Отже, звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, аналіз зазначених правових норм у їх сукупності з положеннями статті 43 Конституції України та статті 2401 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що за змістом ч. 1 ст. 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

Зазначена позиція узгоджується із постановою Верховного суду України від 21.05.2014 року по справі № 6-33цс14.

Отже, судом встановлено наявність підстав для скасування наказу від 23.09.2014 №2097/к «Про припинення державної служби ОСОБА_3.», а тому відповідно підлягає задоволенню вимога щодо поновлення позивача на попередній посаді з врахуванням перейменування Головного управління юстиції у Черкаській області на Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області (п. 1 наказу Міністерства юстиції України від 30.01.2015 №115/5 «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України»).

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 1 статті 27 Закону України «Про оплату праці»).

Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (надалі - Порядок).

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Так, згідно з абзацом «з» пункту 1 Порядку цей Порядок застосовується і у випадку вимушеного прогулу.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно пп. «в» п. 4 Порядку визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові №13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Тому відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України та як страхувальник згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зобов'язаний виплатити позивачеві суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утримавши із нього при виплаті прибутковий податок з доходів фізичних осіб та єдиний страховий внесок.

Такі висновки узгоджуються з практикою Верховного Суду України, зокрема, викладеною в постановах від 21.01.2012 № 6-87цс11 та від 14.01.2014 № 21-395а13.

В матеріалах адміністративної справи знаходиться довідка ГУЮ у Черкаській області, відповідно до якої заробітна плата позивача у липні 2014 року становила - 9858 грн. 83 коп., у серпні 2014 року становила 9956 грн. 66 коп., кількість відпрацьованих днів за липень-серпень 2014 року - 43, компенсаційні виплати на відрядження за липень-серпень 2014 року - 985 грн. 49 коп.

З викладеного слідує, що середньоденна заробітна плата позивача становить 437 грн. 91 коп. (9858 грн. 83 коп. (липень 2014) + 9956 грн. 66 коп. (серпень 2014) - 985 грн. 49 коп. (відрядження) / 43 (кількість відпрацьованих днів) = 437 грн. 91 коп.), а тому сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_3 (за 175 робочих днів) становить 80242 грн. 75 коп. (437 грн. 91 коп. * 175 (днів вимушеного прогулу) без утримання прибуткового податку з громадян та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та в частині стягнення з Міністерства юстиції України грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць підлягає негайному виконанню.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністра юстиції України від 23.09.2014 №2097/к "Про припинення державної служби ОСОБА_3."

Поновити ОСОБА_3 на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Черкаській області з 23.09.2014.

Стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 80242 (вісімдесят тисяч двісті сорок дві) грн. 75 коп. без утримання прибуткового податку з громадян та інших обов'язкових платежів.

Постанову суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_3 та виплати йому середньомісячного заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя А.В. Каліновська

Судді: В.І. Коваленко

С.М. Гарань

Повний текст рішення виготовлено 08 червня 2015 року.