Постанова № 44809884, 09.06.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 червня 2015 р. № 820/5313/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панов М.М.

за участю:

секретаря судового засідання - Золотаренко А.П.,

позивача - ОСОБА_1,

представників сторін:

відповідача - Шепеленка В.В., Черкашина В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Державного навчального закладу "Харківське вище професійне механіко-технологічне училище" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного навчального закладу "Харківське вище професійне механіко-технологічне училище", в якому просить суд визнати неправомірними дії Державного навчального закладу "Харківське вище професійне механіко-технологічне училище", що виявились у незаконній відмові в наданні інформації на запит ОСОБА_1 про надання публічної інформації № 306/15 ВІД 29.04.2015р.; зобов'язати Державний навчальний заклад "Харківське вище професійне механіко-технологічне училище" надати ОСОБА_1 інформацію, що запитувалася ним в інформаційному запиті № 306/15 від 29.04.2015р., а саме: копію договору разом зі специфікаціями, на підставі якого здійснюється постачання молока до Державного навчального закладу "Харківське вище професійне механіко-технологічне училище" з 01 квітня 2015р.; копію договору разом зі специфікаціями, на підставі якого здійснюється постачання масла вершкового до Державного навчального закладу "Харківське вище професійне механіко- технологічне училище" з 01 квітня 2015р.; копію договору разом зі специфікаціями, на підставі якого здійснюється постачання сиру сичужного, кисломолочного сиру до Державного навчального закладу "Харківське вище професійне механіко-технологічне училище" з 01 квітня 2015р.; копію договору разом зі специфікаціями, на підставі якого здійснюється постачання продуктів молочних (сметана, кефір, ряжанка, йогурт тощо) до Державного навчального закладу "Харківське вище професійне механіко-технологічне училище" з 01 квітня 2015р.; копію договору разом зі специфікаціями, на підставі якого здійснюється постачання виробів з м'яса (ковбаса, сосиски, сардельки тощо) до Державного навчального закладу "Харківське вище професійне механіко-технологічне училище" з 01 квітня 2015р.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем, в порушення вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", йому не було надано інформацію, що запитувалася ним в інформаційному запиті № 306/15 від 29.04.2015р., а саме: копію договору разом зі специфікаціями, на підставі якого здійснюється постачання молока до Державного навчального закладу "Харківське вище професійне механіко-технологічне училище" з 01 квітня 2015р.; копію договору разом зі специфікаціями, на підставі якого здійснюється постачання масла вершкового до Державного навчального закладу "Харківське вище професійне механіко- технологічне училище" з 01 квітня 2015р.; копію договору разом зі специфікаціями, на підставі якого здійснюється постачання сиру сичужного, кисломолочного сиру до Державного навчального закладу "Харківське вище професійне механіко-технологічне училище" з 01 квітня 2015р.; копію договору разом зі специфікаціями, на підставі якого здійснюється постачання продуктів молочних (сметана, кефір, ряжанка, йогурт тощо) до Державного навчального закладу "Харківське вище професійне механіко-технологічне училище" з 01 квітня 2015р.; копію договору разом зі специфікаціями, на підставі якого здійснюється постачання виробів з м'яса (ковбаса, сосиски, сардельки тощо) до Державного навчального закладу "Харківське вище професійне механіко-технологічне училище" з 01 квітня 2015р.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували та просили відмовити в повному обсязі. В обгрунтування заперечень зазначили, що в спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечення проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що що ОСОБА_1 звернувся до Державного навчального закладу "Харківське вище професійне механіко-технологічне училище" з інформаційним запитом № 306/15 від 29.04.2015р. про надання публічної інформації. Вказаний запит містив вимоги про надання Позивачу наступної інформації: копію договору разом зі специфікаціями, на підставі якого здійснюється постачання молока до Закладу з 01 квітня 2015р.; копію договору разом зі специфікаціями, на підставі якого здійснюється постачання масла вершкового до Закладу з 01 квітня 2015р.; копію договору разом зі специфікаціями, на» копію договору разом зі специфікаціями, на підставі якого здійснюється постачання сиру сичужного, кисломолочного сиру до Закладу з 01 квітня 2015р.; копію договору разом зі специфікаціями, на підставі якого здійснюється постачання продуктів молочних (сметана, кефір, ряжанка, йогурт тощо)до Закладу з 01 квітня 2015р.; копію договору разом зі специфікаціями, на підставі якого здійснюється постачання виробів з м'яса (ковбаса, сосиски, сардельки тощо) до Закладу з 01 квітня 2015р.

Листом від 07.05.2015 року № 567 Державним навчальним закладом "Харківське вище професійне механіко-технологічне училище" було надано обґрунтована відповідь на зазначений запит. В обґрунтування якої зазначено що у відповідності до частини 7 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації" зазначено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом для ознайомлення надається інформація, доступ до якої не обмежений. Частиною 2 ст. 6 Закону визначено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до Закону при дотриманні сукупності таких вимог: п.2 розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам ; п.3 шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отримані. Тобто, у договорах міститься інформація про постачальників продуктів харчування (П.І.Б; банківські реквізити, адресу тощо), навчальний заклад не надає інформацію, що стосується постачальників (згідно частини 7ст. 6 Закону)

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної служби інформації", з урахуванням положень ст. 1 Закону України "Про інформацію", публічна інформація визначається як відображена та задокументована будь-якими засобами та будь яких носіях інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Відповідно до ч. 1. ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформацією з обмеженим доступом є, зокрема конфіденційна інформація. Конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ст. 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Ч. 5 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачає, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про інформацію" інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про захист персональних даних" персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Інформація про ідентифікаційний номер, адресу місця реєстрації та телефон є персональними даними фізичної особи.

Згідно з ч.ч. 1. 2. ст. 14 Закону України "Про захист персональних даних" поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних.

Отже, враховуючи, що окрім прізвищ, імен, по батькові фізичних осіб та найменувань юридичних осіб в договорах міститься інформація з обмеженим доступом (персональні данні та інформація, доступ до якої обмежено юридичною особою), положення вищевказаних нормативно-правових актів покладають на Відповідача обов'язок захищати таку інформацію від неправомірного доступу, розголошення тощо.

Надання Відповідачем інформації, яка є конфіденційною нерозривно пов'язано з втручанням (правомірним/допустимим/протиправним) в особисте життя особи, щодо якої така інформація розповсюджується.

Право особи на таємницю особистого життя; захист від свавільного чи незаконного втручання в особисте і сімейне життя гарантовано кожному ст. 301 Цивільного кодексу України, ст. 8, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини, ст. 17 Міжнародного Пакта про громадянські та політичні права.

Можливість отримання інформації про особу без її згоди може мати місце лише у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Такі дії допускаються винятково у визначених законом випадках в обсязі, обумовленому лише інтересами національної безпеки, територіальної цілісності, економічного добробуту, для охорони здоров'я населення, громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, захисту репутації або прав інших людей, а також для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

В той же час, збирання, зберігання, використання і поширення конфіденційної інформації про особу, без попередньої згоди цієї особи, має ознаки неправомірного втручання її в особисте життя.

Відповідач зазначає, що надання Позивачеві копій договорів, що містять вказану інформацію може зашкодити правам та законним інтересам фізичних та юридичних осіб.

Додатково, суд зазначає, що Законом України "Про доступ до публічної інформації" не передбачено обов'язку розпорядника будь-яким чином прикривати інформацію з обмеженим доступом, яка міститься в документах (заклеювати, заштриховувати тощо). Більш того, для закриття положень договору, що містять інформацію з обмеженим доступом, розпоряднику фактично необхідно створити новий документ. Як вже було зазначено, Закон України "Про доступ до публічної інформації" не покладає такого обов'язку на Відповідача.

Крім того, якщо б на Відповідача був покладений обов'язок надати вказану інформацію, копії договорів, повинні відповідати оригіналу. Тобто, здійснення будь-яких виправлень, закреслень в договорах не допускається.

Також, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію має містити, серед іншого, загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит.

З аналізу запиту Позивача вбачається, що він не містить у собі прохання надати конкретну публічну інформацію, а лише є проханням надати якусь інформацію у вигляді усіх договорів та додатків. Оскільки положеннями діючого законодавства не визначено поняття додаток до договору, додатком може виступати будь-який документ, визначений сторонами у якості додатку. Отже Позивач у запиті, у порушення вимог ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації", попросив надати не публічну інформацію, а певні договори та певні додатки, які не містять жодних відомостей про розпорядження бюджетними коштами.

Це свідчить про те, що існування інформації, яку Позивач бажав отримати у відповідь на запит, є припущенням, жодними фактичними даними не підтвердженим.

Отже, позивачем в ході судового розгляду не доведено ті обставини на яких грунтуються його позовні вимоги, проте, відповідачем доказано правомірність своїх дій, у зв"язку з чим у задоволенні позову належить відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного навчального закладу "Харківське вище професійне механіко-технологічне училище" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 12 червня 2015 року.

Суддя Панов М.М.