Постанова № 44809002, 19.05.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 р. Справа № 805/1477/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови: 12 година 20 хвилин

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області звернулось до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови.

Позивачить просить визнати бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області з виконання вимоги № Ф 761, виданої Управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 03.07.2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) заборгованості на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області (адреса: 85700, м. Волноваха, вул. Обручева, 17) в розмірі 2440,34 грн. - неправомірною.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області вжити дієві заходи з примусового виконання вимоги № Ф 761, виданої Управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 03.07.2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) заборгованості на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області (адреса: 85700, м. Волноваха, вул. Обручева, 17) в розмірі 2440,34 грн., шляхом направлення запитів до ДПІ, БТІ, МРЕВ, земельних ресурсів, державного реєстру речових прав на нерухоме майно, здійснення виїзду за місцем здійснення підприємницької діяльності, місцем мешкання, винесення постанови про привід боржника через органи внутрішніх справ, направлення до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, розгляду клопотання Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області від 19.09.2013 року та 12.12.2013 року.

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що на примусовому виконанні у відповідача знаходиться вимога № Ф 761 від 03.07.2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області в розмірі 2440,34 грн. Позивач вважає, що відповідачем допущено бездіяльність з виконання вказаної вимоги та не вчинено дієвих заходів з її примусового виконання, встановлених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606). Просив визнати бездіяльність відповідача з виконання спірної вимоги неправомірною та зобов'язати його вжити дієві заходи з примусового виконання вимоги передбачених нормами Закону № 606.

Сторони у призначене судове засідання не з'явились, через канцелярію суду надали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

З'ясувавши чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та встановив наступне.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

03.07.2013 року позивачем було винесено вимогу № Ф 761 від 03.07.2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області в розмірі 2 440,34 грн.

26.07.2013 року вказану вимогу було передано відповідачу для примусового виконання (а.с. 9).

26.07.2013 року відповідачем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № 39141893 з примусового виконання вказаної вимоги.

З протоколу ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження згідно статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» у Відділі Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції від 31 березня 2015 року та наданих відповідачем копій матеріалів виконавчого провадження вбачається, що запити до Пенсійного фонду України, ДПІ, БТІ, УПСЗН, ФССНВ, центру зайнятості щодо даних боржника - було направлено лише у серпні 2013 року, а потім тільки у березні-квітні 2015 року.

Згідно даних ДПІ - інформація про розрахункові рахунки відсутня, згідно даних МРЕВ - транспортні засоби не значаться, згідно даних ВЗР - земельні ділянки відсутні, згідно даних центру зайнятості - на обліку не перебуває.

З вказаного протоколу видно, що 26.07.2013 року відповідачем було винесено постанову про арешт майна боржника та заборону його відчуження

Відповідачем надано копії повісток про виклик боржника до відповідача на 10.09.2014 року та на 21.04.205 року, проте, не надано жодних доказів їх направлення на адресу боржника.

27.04.2015 року (тобто вже під час розгляду справи у суді) відповідачем винесено постанову про азабезпечення приводу боржника до відповідача на 10.05.2015 року.

З викладеного вбачається, що державним виконавцем не забезпечено виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме: порушено 6-місячний строку примусового виконання рішення, не здійснено виїзд за місцем здійснення підприємницької діяльності та вилучення готівки, не здійснено вихід за місцем мешкання боржника, не здійснено привід боржника через органи внутрішніх справ протягом 6-ти місячного строку примусового виконання рішення, протягом вказаного строку не було направлено подання до суду щодо тимчасового обмеження боржника у виїзді за межі України.

Тривалий час (майже 2 роки) вимога № Ф 761 від 03.07.2013 року залишається невиконаною. Протягом значного проміжку часу державним виконавцем взагалі не вичнялось жодних дій щодо примусового виконання вказаної вимоги.

Вказані обставини свідчать про те, що державним виконавцем не у повному обсязі використано надані надані йому Законом № 606 права для примусового виконання вимоги у строки, встановлені Законом, що свідчить про допущену бездіяльність.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з клопотаннями про здійснення виконавчих дій (19.09.2013 року, 12.12.2013 року, 15.10.2014 року, 14.01.2015 року)

За даними протоколу про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження бездіяльність державного виконавця оскаржено до начальника відділу ДВС Волноваського РУЮ 03.02.2014 року, але відповідь на вказану скаргу відсутня.

Примусове виконання рішень в Україні відповідно до Законів України «Про державну виконавчу службу» № 202/98-ВР від 24 березня 1998 року та «;Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Державний виконавець, як посадова особа державної виконавчої служби за статтею 7 Закону України «Про Державну виконавчу службу» зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на статтю 6 Закону України «Про виконавче провадження» - використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Законупідлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2 цієї статті встановлені права та обов'язки державних виконавців, до яких входить, зокрема: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото - і кінозйомку; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Як передбачено нормою статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частиною 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд дійшов висновку, що державний виконавець повинен здійснити заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у строк, спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Як було зазначено судом, відповідачем порушені строки проведення виконавчих дій з виконання спірної вимоги та не у повному обсязі використано повноваження, надані йому законом.

Враховуючи викладене, суд визнає позовні вимоги в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною, обгрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання вжити заходи примусового виконання зазначених вимог та рішення УПФУ у Волноваському районі Донецької області у відповідності до положень ст.ст.11,32 Закону України «Про виконавче провадження», суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Законом України «Про виконавче провадження» визначені повноваження державного виконавця, за допомогою яких він здійснює виконавчі дії направлені на своєчасне та повне виконання рішень. Обрання того чи іншого заходу впливу на боржника здійснюється безпосередньо державним виконавцем окремо в кожному виконавчому провадженні з урахуванням обставин по справі, тому суд не може підміняти повноваження органів державної виконавчої служби та визначати, яким чином виконати вимоги та рішення Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області.

Отже суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні частини позовних вимог щодо зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області вжити дієві заходи з примусового виконання вимоги № Ф 761, виданої Управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 03.07.2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) заборгованості на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області (адреса: 85700, м. Волноваха, вул. Обручева, 17) в розмірі 2440,34 грн., шляхом направлення запитів до ДПІ, БТІ, МРЕВ, земельних ресурсів, державного реєстру речових прав на нерухоме майно, здійснення виїзду за місцем здійснення підприємницької діяльності, місцем мешкання, винесення постанови про привід боржника через органи внутрішніх справ, направлення до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, розгляду клопотання Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області від 19.09.2013 року та 12.12.2013 року.

Оскільки спір вирішено частково на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України "Про виконавче провадження", статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області з виконання вимоги № Ф 761, виданої Управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 03.07.2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) заборгованості на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області (адреса: 85700, м. Волноваха, вул. Обручева, 17) в розмірі 2440,34 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті 19 травня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.