Ухвала суду № 44808648, 10.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

10 червня 2015 р. справа № 804/7307/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Бутенко О.М. про визнання незаконними дій, та скасування постанов ВП № 47498921, № 47498823, № 47498711, -

ВСТАНОВИВ :

09 червня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Бутенко О.М., в якому позивач просить суд:

- визнати незаконними дії державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Бутенко О.М. щодо винесення постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.05.2015 року в рамках виконавчих проваджень № 47498921, № 47498823, № 47498711;

- скасувати постанови державного виконавця Бутенко О.М. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.05.2015 року, винесені в рамках виконавчих проваджень № 47498921, № 47498823, № 47498711.

Також, 09 червня 2015 року ОСОБА_1 подано до суду клопотання про забезпечення позову за № 99зп-15/804/7307/15, в порядку ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, в якому позивач просить суд:

- зупинити виконавчі провадження № 47498921, № 47498823, № 47498711, відкриті Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції;

- заборонити державному виконавцю Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Бутенко О.М. вчиняти виконавчі дії за виконавчим провадженням № 47498921, № 47498823, № 47498711, до прийняття рішення за позовною заявою про визнання незаконними дій державного виконавця та скасування постанов.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.

Так, згідно п. 3 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивачем не зазначено номеру засобу зв'язку та адреси електронної пошти відповідача.

Частиною 1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в адміністративному суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів розгляду справи. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в адміністративному суді інформації про дату, час і місце розгляду своєї справи та ухвалені в ній судові рішення. Звернення особи, яка бере участь у справі, не підлягає розгляду та не потребує відповіді, якщо у ньому не зазначено місце проживання чи місцезнаходження (для юридичних осіб) або не підписано автором (авторами), а також якщо неможливо встановити його авторство, або таке, що містить вислови, що свідчать про неповагу до суду.

Враховуючи особливість провадження у справі, відповідачем в якій є орган державної виконавчої служби, з метою належного повідомлення всіх сторін та додерження термінів розгляду даної справи, передбачених ч. 5 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне позивачу надати відповідну інформацію до суду.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

У Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 10 від 14.09.2012 р. визначено, що відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи органів державної виконавчої служби є відповідний орган, та визначено вичерпний перелік органів державної виконавчої служби, серед яких є:

1. Державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень.

2. Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень.

3. Районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Враховуючи, що наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним, отже, у разі подання позовної заяви до державних виконавців або інших посадових осіб органів державної виконавчої служби, відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби у зв'язку із тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не визначені Законом України "Про державну виконавчу службу", як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливості їхньої участі як відповідачів у справах.

Судом встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені саме до державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Бутенко О.М.

Отже, позивачу слід визначитись із належним відповідачем по справі, та привести позовні вимоги заявлені до державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Бутенко О.М., у відповідність до вимог ч. 3 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, та ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", розмір ставки судового збору справляється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яка на 1 січня 2015 року складає 1218,00 грн.

За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати незаконними дії щодо винесення постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, скасувати постанову у виконавчому проваджені № 47498921, скасувати постанову у виконавчому проваджені № 47498823, та скасувати постанову у виконавчому проваджені № 47498711.

Отже, судом встановлено, що предметом позову є вимоги, що містять немайновий характер, а також, судом встановлено, що позивачем заявлено чотири позовні вимоги.

Згідно Довідки про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України "Про судовий збір", що затверджена Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" від 23.01.2015 року № 2, позови та заяви, які подаються до судів, можуть містити декілька самостійних вимог, кожна з яких є об'єктом сплати судового збору.

З урахуванням вимог статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, з позовних заяв, що містять кілька вимог немайнового характеру, судовий збір справляється з кожної вимоги окремо.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, що відповідає сумі 73,08 грн.

Отже, позивач, звертаючись до суду з чотирма немайновими вимогами повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі - 292,32 грн., а також, за подання клопотання про забезпечення позову - судовий збір в сумі 121,80 грн.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що ОСОБА_1 при зверненні до суду сплачено судовий збір за подання клопотання про забезпечення позову у сумі 121,80 грн., а також, за подання позовної заяви до суду лише у розмірі 73,08 грн.

Тобто, в порушення ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналу доказу сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви, яка містить чотири вимоги немайнового характеру, позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Сплата судового збору за подання позовних заяв є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції України.

Таким чином, позивачу слід доплатити судовий збір із заявлених ним чотирьох немайнових вимог, та надати до суду оригінал квитанції, як доказ сплатити судового збору у розмірі 219,24 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 2 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України чітко встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду:

- у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

- у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

За змістом позовної заяви позивач зазначає, що вона дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів 08.06.2015 року, проте, доказів, на підтвердження зазначених обставин, позивачем до матеріалів позовної заяви не надано.

Отже, суд вважає за необхідне позивачу надати до суду письмові докази, з яких можливо встановити, чи в межах встановленого ч. 2 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України строку позивачем звернено до адміністративного суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 105 - 108, 181, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Бутенко О.М. про визнання незаконними дій, та скасування постанов ВП № 47498921, № 47498823, № 47498711 - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду оригіналу документа про доплату судового збору в розмірі 219,24 грн., із заявлених позивачем чотирьох немайнових вимог, сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001, а також, наданням до суду інформації щодо номеру засобу зв'язку та адреси електронної пошти відповідача, та письмових доказів, з яких судом можливо встановити, чи в межах встановленого ч. 2 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України строку позивачем звернено до суду.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1. ч. 3, ч. 6 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник