Постанова № 44808496, 08.06.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

08 червня 2015 р. Справа № 802/1374/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Арутюнян З.С.,

за участю представників сторін:

позивача: Кудрик Я.О.,

відповідача: ОСОБА_2,

представника відповідача : ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці адміністративну справу за позовом

управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що за фізичною особою підприємцем рахується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 8582,72 грн., що слугувало підставою звернення до суду з позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити на підставі та в межах заявлених вимог.

Відповідач та його представник в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні вимог з огляду на їх безпідставність та надані до суду письмові заперечення. Додатково звернули увагу суду на той факт, що у відповідності до поданих податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2011-2013 роки відповідачем, окрім заробітної плати будь -яких інших доходів не отримав, відтак відсутні підстави для сплати єдиного соціального внеску за вказаний період (а.с.16-22).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За приписами п. 2 ч.1 ст. 4 Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Вказану норму також дублюють приписи п.п. 2.1.1 п.2.1 р.2 Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5 (чинної на момент винесення спірних правовідносин) (надалі - Інструкція).

Зі змісту п.1 ч.2 ст. 6 Закону слідує, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як видно із наданих до суду доказів, фізична особа підприємець ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Вінницької міської ради за ідентифікаційним кодом НОМЕР_1, за адресою АДРЕСА_1. Згідно з свідоцтвом серії НОМЕР_2 від 01.04.2011 зареєстрований як платник єдиного внеску.

В розрізі вказаного судом встановлено, що фізична особа підприємець ОСОБА_2 є платником єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Положення ч.2-4 ст.25 Закону закріплюють, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: б) якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску (п.6.3 р.6 Інструкції).

Зі змісту даних норм слідує, що платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно сплачувати єдиний внесок, в свою чергу пенсійний фонд як контролюючий орган, встановивши факт не виконання такого обов'язку, у встановленій Законом формі зобов'язує такого платника здійснити перерахування єдиного внеску.

Судом встановлено, що на виконання вищезазначених норм, у зв'язку з несплатою єдиного внеску, позивачем сформовано вимогу про сплату боргу від 17.04.2013 №Ф-4473Ф, якою зобов'язано відповідача сплатити недоїмку в сумі 8582,72 грн. Копію вказаної вимоги відповідач отримв 27.04.2013р., згідно з копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.5).

Згідно з ч.4 ст. 25 Закону у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Доказів оскарження вказаної вимоги в адміністративному чи судовому порядку не надано.

Згідно абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Таким чином, беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову в повному обсязі відповідно до заявлених вимог.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ДРФО НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці ( ЄДРПОУ37979905 на р/р 37197104000238 ГУ ДКСУ у Вінницькій області МФО 802015) борг по сплаті єдиного соціального внеску, станом на 01.10.2013, в сумі 8582,72 грн. ( вісім тисяч п'ятсот вісімдесят дві гривні 72 копійки

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар