Ухвала суду № 44808355, 10.06.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А

Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/ 6190 /2015 р. Головуючий у 1 інстанції - Шевчук А.В.

Доповідач - Мараєва Н.Є.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2015 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду м.Києва в складі :

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

При секретарі - Гарматюк О.Д.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві

Цивільну справу за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_1

на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 19 березня 2015 р.

в справі за заявою ОСОБА_1

про заміну сторони виконавчого провадження

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В с т а н о в и л а :

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 березня 2015 р. відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить цю ухвалу скасувати і постановити нову про задоволення заяви, посилаючись на незаконність даної ухвали, зокрема, що суд порушив норми цивільно-процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 10.11.2011 р. задоволено позов ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 433044 , 63 грн., та судові витрати у розмірі 1820 грн.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 20.06.2013 р. рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10.11.2011 р. скасовано в частині стягнення щомісячної комісійної винагороди за управління кредитною заборгованістю у розмірі 11 035,19 грн., і в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову; змінено мотивувальну частину рішення в частині наведення розрахунку загальної суми заборгованості за кредитним договором, а саме: зазначено, що загальна сума заборгованості ОСОБА_2 станом на 8.11.2011 р. складає 430168,36 дол. США, що за курсом НБУ на 8.11.2011 р. становить 3 433 044,63 грн.

На виконання вищевказаного рішення Оболонського районного суду м. Києва та рішення апеляційного суду м. Києва 26.07.2013 р. було видано виконавчий лист №2-1810/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості в сумі 430 168, 36 доларів США, що за курсом НБУ становить на 08.11.2011 року 3 433 044, 63 грн.

Отримавши зазначений виконавчий документ відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві 14.08.2013 р. було відкрито виконавче провадження ВП №39307884 стосовно ОСОБА_2

Згідно ч.1 ст.378 ЦПК України у разі вибуття однієї з сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Аналогічна норма міститься у ч.5 ст.8 Закону України "Про виконавче провадження".

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміється заміна однієї із сторін (стягувача або боржника) з переходом прав і обов'язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участь у виконавчому провадженні. Підставою правонаступництва є, зокрема, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Згідно абз.3 п.1.1 договору відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Факторингова компанія «ФК Факторинг», ТОВ «Факторингова компанія «ФК Факторинг» набуло своє право вимоги до ОСОБА_2 на підставі Договору факторингу від 29.05.2014 р., укладеного з ТОВ «Кредитні ініціативи».

Згідно ч.2 ст.1083 ЦК України, якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

Постановлюючи ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що ч.2 ст.1083 ЦК України містить пряму заборону особі, яка отримала своє право вимоги до боржника за договором факторингу, далі відчужувати це право інакше як за договором факторингу, та із дотриманням усіх вимог саме до цього договору, передбачених Главою73 «Факторинг» ЦК України; що з огляду на положення ч.2 ст.1083 ЦК України, після того як ТОВ «Факторингова компанія «ФК Факторинг» отримало право вимоги до ОСОБА_2 за договором факторингу, передати це право іншій особі воно могло лише за договором факторингу, оскільки, вказана норма закону забороняє відчужувати таке право інакше як за договором факторингу.Тому, вважав, що ОСОБА_1 не є і не може бути правонаступником у цих правовідносинах.

Проте, із такими висновками суду повністю погодитися не можна з таких підстав.

Так, обґрунтовуючи заяву та апеляцію, представник заявника ОСОБА_1 посилався на те, що укладаючи договір про відступлення права вимоги сторони керувалися принципом свободи договору, закріпленим у ст.6 ЦК України, згідно якої сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Крім того, також зазначав, що відступаючи право вимоги за цим договором, обидві сторони виконали свої зобов»язання за договором, і цей договір є чинним.

Так, ОСОБА_1 сплатила повністю грошові кошти в сумі 50 000 грн., що передбачено п. 1.6 договору, а ТОВ «ФК «ФК Факторинг» передало право грошової вимоги і документи, пов»язані із зобов»занням ОСОБА_2, і ці обставини ніким не оспорювалися (а.с.39, 40, 43).

Такі доводи апеляційної скарги є слушними, відповідають обставинам справи, підтверджуються матеріалами справи.

Так, фактичне виконання умов договору підтверджується актом приймання - передачі документів від 4.12.2014 р. (а.с.43, 44, копія), копією квитанції №0910014 від 4.12.2014 р. про сплату ОСОБА_1 50 000 грн. за договором (п.1.6.) про відступлення права вимоги, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ФК Факторинг» від 4.12.2014 р. (а.с. 45, 39,40, 43).

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний договір про відступлення права вимоги від 4.12.2014 р. не визнаний недійсним у встановленому законом порядку.

За таких обставин судова колегія вважає, що ухвалу суду не можна визнати законною і обґрунтованою, тому, вона підлягає скасуванню з постановлення нової ухвали про задоволення заяви.

Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 312-315, 317, 383 ЦПК України, ст.ст.6, 204 ЦК України колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 19.03.2015 р. - скасувати і постановити нову, якою заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим листом № 2-1810/11 ТОВ «Факторингова компанія «ФК Факторинг» (ідентифікаційний код юридичної офоби 36352420, адреса : 01033, м.Київ, вул.Саксаганського,120, оф.17) на ОСОБА_1, яка зареєстрована за адресою : 04071, АДРЕСА_1.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :