Постанова № 44807131, 26.05.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,суддів:Волкова О.Ф., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 (далі - ФОП) до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області (далі - ОДПІ) про визнання протиправними та скасування рішення і вимоги,

в с т а н о в и л а:

16 липня 2014 року ФОП звернувся до суду з позовом до ОДПІ, у якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 26 лютого 2014 року № 0002961720/21, податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 26 лютого 2014 року №№ 0002931720/18, 0000341720/20, форми «В4» № 0002941720/19 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13 січня 2014 року № Ф-01 (далі - спірні рішення та вимога).

На обґрунтування позову послався на те, що висновки відповідача, які викладені в акті про результати документальної планової виїзної перевірки від 13 січня 2014 року № 5/1720/НОМЕР_1, не відповідають положенням Податкового кодексу України (далі - ПК), оскільки вони зроблені без урахування первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, повернення ФОП грошових коштів за оплачений товар у 2011-2012 роках, що підтверджується видатковими касовими ордерами, касовою книгою, накладними на повернення товару, подорожніх листів, актів списання паливно-мастильних матеріалів, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 203 «Паливо».

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 9 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року, позовні вимоги задовольнив: визнав протиправними та скасував спірні рішення та вимогу.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 2 січня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОДПІ.

Касаційний суд, відмовляючи у відкритті касаційного провадження, погодився із висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивач правомірно відповідно до вимог ПК відніс до витрат, які враховуються при визначені об'єкта оподаткування, вартість придбання у приватного підприємства «ОККО-БІЗНЕС» паливно-мастильних матеріалів на суму 27 803 грн 36 коп., оскільки придбання товарно-матеріальних цінностей у вказаного контрагента та їх використання відповідає дійсності та підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Не погоджуючись із ухвалою касаційного суду, ОДПІ звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України пункту 44.6 статті 44, пункту 138.2 статті 138, пункту 198.1 статті 198 ПК.

На обґрунтування заяви додала копії рішень Вищого адміністративного суду України від 12 лютого, 26 березня, 1 липня 2014 року (справи №№ К/800/42298/13, К/9991/26540/11, К/800/18741/14 відповідно), які, на думку ОДПІ, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Водночас обставини справи, що розглядається, відмінні від обставин, встановлених у справах, на рішення в яких посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 січня 2015 року.

Так, у справі, що розглядається, касаційний суд погодився із рішеннями судів попередніх інстанцій про реальність виконання господарських операцій із контрагентами, що підтверджується необхідними первинними бухгалтерськими документами.

У справах, на рішення в яких заявник посилається на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом одних й тих самих норм права, суди дійшли висновку про недоведеність реальності виконання господарських операцій платників податків із їх контрагентами.

Зазначене не дає можливості дійти висновку щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. КривенкоСудді: О.Ф. Волков О.А. КороткихО.В. КривендаВ.Л. МаринченкоП.В. ПанталієнкоО.Б. ПрокопенкоІ.Л. СамсінО.О. Терлецький