Ухвала суду № 44800394, 10.06.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 р.Справа № 816/832/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2015р. по справі № 816/832/15-а за позовом Приватного підприємства "Спецкомсервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Спецкомсервіс" (надалі - позивач; ПП "Спецкомсервіс") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач; Кременчуцька ОДПІ) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004412202/1787 від 19.09.2014.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що податковим органом зроблено помилковий висновок в акті перевірки від 04.09.2014 № 2143/16-03-22-02-12/36503878 про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.4, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту підприємства на загальну суму податку на додану вартість - 41610 грн., в тому числі, за травень 2014 року в розмірі 41610 грн. , оскільки формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитися у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане саме з придбанням товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 року адміністративний позов Приватного підприємства "Спецкомсервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріально права, просили оскаржувану постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судове рішення винесене судом першої інстанції з додержанням норм процесуального та матеріального права, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ПП "Спекомсервіс" зареєстроване як юридична особа 27.04.2009 (ідентифікаційний код 36503878) та перебуває на обліку у Кременчуцькій ОДПІ з 28.04.2009 за № 43350 (том 1 а.с. 17, 18).

З 01.05.2011 ПП "Спекомсервіс" зареєстроване платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200040573 від 18.04.2012 (том 1 а.с. 19).

У період з 21.08.2014 по 28.08.2014 відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період травень 2014 року, за результатами якої складено акт від 04.09.2014 № 2143/16-03-22-02-12/36503878 (том 1 а.с. 37-49).

За висновками перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.4, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту підприємства на загальну суму податку на додану вартість - 41610 грн., в тому числі, за травень 2014 року в розмірі 41610 грн. ( том 1 а.с. 48).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 19.09.2014 № 0004412202/1787, яким ПП "Спецкомсервіс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 62415 грн., у тому числі: за основним платежем - у розмірі 41610 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - у розмірі 20805 грн. (том 1 а.с. 15).

Скарги на податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку залишені без задоволення.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права сформувати податковий кредит, платник податку на додану вартість повинен мати належним чином оформлені податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2014 між позивачем (покупець) та ТОВ "Мірра-Торг" (продавець) укладено договір поставки № 03/14-12 (том 1 а.с. 76), за умовами якого постачальник протягом строку дії цього договору зобов'язується поставляти, а покупець приймати, оплачувати запасні частини в асортименті.

Пунктом 4.4 вищезазначеного договору передбачено, що доставка товару здійснюється автомобільним транспортом продавця за рахунок покупця, який є замовником перевезення на склад покупця за адресою: м. Кременчук, проїзд Індустріальний, 5, або здійснюється автомобільним транспортом покупця. Підпунктом 5.2.1 договору визначено, що покупець зобов'язаний отримати товар на складі Продавця.

ТОВ "Мірра-Торг" виписано позивачу наступні податкові накладні: № 251 від 22.05.2014 на загальну суму 39160 грн., у тому числі ПДВ - 6526 грн. 67 коп.; № 239 від 21.05.2014 на загальну суму 37500 грн., у тому числі ПДВ - 6250 грн. (том 1 а.с. 79, 80, 85). Зазначені податкові накладні внесені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за травень 2014 року та сума податку на додану вартість згідно даних податкових накладних включена до складу податкового кредиту позивача у травні 2014 року в розмірі 12776 грн. 67 коп.

28.04.2014 між позивачем (покупець) та ТОВ "Рокфор Маркет" (продавець) укладено договір поставки № 28/04-10, за умовами якого постачальник протягом строку дії цього договору зобов'язується поставляти, а покупець приймати, оплачувати запасні частини в асортименті.

Відповідно до пункту 4.4 договору доставка товару здійснюється автомобільним транспортом продавця за рахунок покупця, який є замовником транспортування на склад покупця за адресою: м. Кременчук, проїзд Індустріальний, 5, або здійснюється автомобільним транспортом покупця. Пунктом 5.2.1 договору визначено, що покупець зобов'язаний отримати товар на складі продавця.

ТОВ "Рокфор Маркет" виписано позивачу податкові накладні: № 401 від 05.05.2014 на загальну суму 45900 грн., у тому числі ПДВ - 7650 грн.; № 409 від 06.05.2014 на загальну суму 47800 грн., у тому числі ПДВ - 7966 грн. 67 коп., № 412 від 05.05.2014 на загальну суму 49200 грн., у тому числі ПДВ - 8200 грн.; № 416 від 08.05.2014 на загальну суму 30100 грн., у тому числі ПДВ - 5016 грн. 67 коп. (том 1 а.с. 94, 95, 100, 101, 106, 111). Зазначені податкові накладні внесені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за травень 2014 року та сума податку на додану вартість згідно даних податкових накладних включена до складу податкового кредиту позивача у травні 2014 року в розмірі 28833 грн. 33 коп.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Факт отримання товару від ТОВ "Мірра-Торг" та ТОВ "Рокфор Маркет" за договорами поставки позивач підтверджує видатковими накладними № 000267 від 22.05.2014, № 000258 від 21.05.2014, № 000101 від 05.05.2014, № 000111 від 06.05.2014, № 000119 від 07.05.2014, № 000127 від 08.05.2014, копії яких наявні у матеріалах справи (том 1, а.с. 78, 84, 92, 99, 105, 110). Перевезення товару від ТОВ "Мірра-Торг" та ТОВ "Рокфор Маркет" підтверджується товарно-транспортними накладними.

Отриманий від ТОВ "Мірра-Торг" та ТОВ "Рокфор Маркет" товар оприбутковано по бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується Журналом-ордером і Відомістю по рахунку 207 "Запасні застини" за травень 2014 р. Також позивачем надано копії рахунків-фактур від 22.05.2014 № 000285, від 21.05.2014 № 000264, від 05.05.2014 № 000114, від 06.05.2014 № 000125, від 07.05.2014 № 000134, від 08.05.2014 № 000148.

Фактичне перерахування позивачем коштів за отриманий товар ТОВ "Мірра-торг" підтверджується копіями платіжних доручень № 65 від 28.05.2014, № 69 від 02.06.2014 та банківських виписок.

Перерахування коштів за отриманий товар від ТОВ "Рокфор Маркет" здійснено на рахунок ТОВ "Арлайн-Буд" на підставі договору про відступлення права вимоги № 28/04-10 від 15.05.2014 та повідомлення про відступлення права вимоги. Копії платіжних доручень, банківських виписок та листа ПП "Спекцомсервіс" від 16.05.2014 наявні у матеріалах справи.

На підтвердження подальшого використання товару у власній господарській діяльності позивачем надано до суду копії: актів списання, видаткових накладних, рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних.

А тому висновок податкового органу про неможливість підтвердити реальність проведення операцій позивачем не знайшов підтвердження під час розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблених у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягаю.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2015р. по справі № 816/832/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Лях О.П.Судді Яковенко М.М. Старосуд М.І.