Ухвала суду № 44800194, 03.06.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 р.Справа № 818/1049/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача - Гордієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.04.2015р. по справі № 818/1049/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія " Суми Моноліт"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Суми-Моноліт" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 19.01.2015 р. № 0000062204 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 196 575,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та наказу про проведення перевірки від 17.12.2014 року №2375, головним державним податковим ревізором-інспектором Говоруном В.В. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ БК "Суми-Моноліт" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Брокбудкепітал" за період липень, серпень, вересень 2014 року. За результатами перевірки 05 січня 2015 року складений акт № 7/22-04/33526040/1 (а.с.11-18), згідно якого ДПІ у м. Сумах дійшла висновку про порушення позивачем п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 157260,00 грн., у т.ч. за липень 2014 року в сумі 9970,00 грн., за серпень 2014 року в сумі 54107,00 грн., за вересень 2014 року в сумі 93183,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 19 січня 2015 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000062204 (а.с.19) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 196575,00 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 157260,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 39315,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах не відповідає ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правовою підставою для визначення податкових зобов'язань та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ДПІ у м. Сумах визначила нереальність господарських операцій між ТОВ БК "Суми-Моноліт" і ТОВ "Брокбудкепітал", вчинення цих операцій без мети настання правових наслідків, які обумовлені ними, з метою надання податкової вигоди позивачу.

Порядок оподаткування податком на додану вартість та підстави формування податкового кредиту визначається Податковим кодексом України.

Так, податковим кредитом, згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Зокрема, платник податку не може нести відповідальність за неподання контрагентом обов'язкових звітів про свою господарську діяльність, а також за інші порушення законодавства.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 28.04.2014 року з ТОВ "Брокбудкепітал" укладено договір будівельного підряду №2 на виконання будівельно-монтажних робіт на будівництві: "Будівництво житлово-офісного комплексу у 4-а мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва.; Житловий будинок №6, Секція Ж., 5 черга будівництва, 2 пусковий комплекс (а.с.28-31) Факт виконання і оплати вказаних послуг підтверджується актами виконаних робіт №3 від 31.07.2014р. на загальну суму 59820,00 грн., в т.ч. ПДВ 9970,00 грн. (а.с.39-43), №1 від 29.08.2014р. на загальну суму 324640,10 грн., в т.ч. ПДВ 54106,68 грн. (а.с.59-66), №4 від 30.09.2014р. на загальну суму 301710,20 грн., в т.ч. ПДВ 50285,03 грн. (а.с.81-87), №1 від 30.09.2014р. на загальну суму 257385,00 грн., в т.ч. ПДВ 42897,50 грн. (а.с.92-96), довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (а.с.38,58,80,91), податковими накладними №1806 від 31.07.2014 (а.с.44), №915 від 29.08.2014 (а.с.68), №1309 від 30.09.2014 (а.с.89), №1310 від 30.09.2014 (а.с.98), реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (а.с.49-51,74-78,100-106) та іншими документами, приєднаними до матеріалів справи, в тому числі і наданими в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи наявні в матеріалах справи первинні документи бухгалтерського обліку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем підтверджено, що господарські операції з надання будівельних послуг між ТОВ БК "Суми-Моноліт" і ТОВ "Брокбудкепітал" фактично здійснені, направлені на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами. Тобто, позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість, зокрема формування податкового кредиту. Акт перевірки ТОВ "Фінпромгруп "Діоніка" наданий відповідачем в якості доказу нереальності господарських операцій з ТОВ "Брокбудкепітал" не може бути підставою для донарахування ТОВ БК "Суми-Моноліт" податку на додану вартість, оскільки в ньому відсутній будь-який аналіз господарських відносин із позивачем.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.04.2015р. по справі № 818/1049/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 08.06.2015 р.