Ухвала суду № 44800018, 10.06.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 р.Справа № 818/645/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Сумській області на Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.03.2015р. по справі № 818/645/15 за позовом Прокурор Сумського району Сумської області в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про ,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Сумського району Сумської області в інтересах ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_2 звернувся до Сумського окружного адміністраттвного суду з адміністративним позовом до управління Державної міграційної служби України в Сумській області, третя особа Степанівська селищна рада Сумського району , в кому просив визнати протиправними дії управління державної міграційної служби України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та її сину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 у здійсненні реєстрації місця проживання, зобов'язати управління Державної міграційної служби України в Сумській області зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, згідно поданої заяви від 06.02.2015 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015р. адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову від 05.03.2015р. по справі № 818/645/15 року та постановите нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Сторони в судове засідання не з'вилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, а тому відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 197 кодексу адміністративного судочинства справа розглянута у письмовому провадженні.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 5 липня 2012 року

N 5088-VI "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі по тексту - Закон 5088-VI), який визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Згідно зі статтею 6 Закону №5088-У1 громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання. Для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання, квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України); документи, що підтверджують право на проживання в житлі, військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Порядок реєстрації місця проживання фізичних осіб в Україні врегульовано Наказом Міністерства внутрішніх справ від 22.11.2012р. за № 1077 "Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів" (далі за текстом - Порядок).

Згідно з п. 2.1 цього Порядку громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів.

Відповідно до положень п. 2.2 вказаного Порядку, для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру:

- письмову заяву про реєстрацію місця проживання (додаток 5);

- документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;

- квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

- талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

- документи, що підтверджують:

право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру;

право на перебування або взяття на облік у закладі/установі - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи (додаток 6), копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2011 року N 574 "Про деякі питання діяльності центру обліку бездомних громадян", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2012 року за N 84/20397;

проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини, зразок якої наведено в додатку 7 до цього Порядку;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку;

заява про зняття особи з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 8 до цього Порядку (у разі здійснення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачка 06.02.2014 р. звернулась до Сумського районного сектору управління Державної міграційної служби України в Сумській області із заявою для вчинення дій по реєстрації місця проживання її та малолітнього сина за адресою : АДРЕСА_1 з необхідним переліком документів. При цьому з наведених вище норм документ, який підтверджує право власності чи право користування житлом є ордер, виданий 30.08.2005р. виконавчим комітетом Степанівської селищної ради заявнику ОСОБА_3 та її дочці ОСОБА_1 на право заняття жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач відмовив в реєстрації місця проживання у зв'язку з відсутності в ордері обов'язкових реквізитів, а саме: дата видачі, номер та серія ордера, назва адміністративно - територіальної одиниці населеного пункту, в якому надається житло, а також того, що термін дії ордеру 30 днів.

З матеріалів справи вбачається, позивач разом з батьками мешкала за адресою : АДРЕСА_1

Батько неповнолітньої ОСОБА_1 помер (свідоцтво про смерть від 15.09.2006 р., серія НОМЕР_1), Мати позивачки подала заяву до ВАТ "Сумсько-Степанівське" про передачу у приватну спільно-сумісну власність квартири, але приватизація житла не була оформлена (а.с. 28). Мати позивачки також померла (свідоцтво про смерть від 19.01.2009 р., НОМЕР_2 а.с. 24)

Розпорядженням голови Сумської РДА від 10.02.2009 року за №155 "Про надання статусу дитини-сироти" дівчинці надано статус дитини-сироти у зв'язку зі смертю батьків.

Відповідно до довідки селищної ради від 23.03.2009 ОСОБА_1 за вищевказаною адресою була зареєстрована одна (а.с.31).

Після скасування піклування над нею (розпорядження голови Сумської РДА від 01.07.2009 за №591) позивач була поміщена на навчання та проживання до державного закладу Хоружівської школи-інтернату, потім вона навчалась ДПТНЗ СЦ ПТО ДСК в м. Суми за адресою: АДРЕСА_2, де і отримала тимчасову реєстрацію у гуртожитку, але дитину - ОСОБА_2 зареєструвати разом із матір'ю навчальний заклад відмовився.

Рішенням виконавчого комітету Степанівської селищної ради від 11.12.2014 року за №79 продовжено термін дії ордеру на житлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для поновлення її реєстрації та права користування житлом.

Дане рішення базувалось на тому, що після поміщення дівчинки до школи-інтернату за нею залишилось право користування однокімнатною квартирою, також виконкомом ще 29.12.2009р. прийнято рішення за №117 про призначення відповідального за збереженням житла ОСОБА_1 (а.с. 33,34). При цьому з реєстрації вона знята не була, про що свідчать відповідні записи в по господарській книзі починаючи з 2005 року і станом на січень 2015 року(а.с.35-37).

Відповідно до ст.ст. 3, 4 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі - Закон), основними засадами державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, є захист майнових, житлових та інших інтересів таких дітей. Заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Статтею 32 Закону передбачено, що за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа, зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування за місцем знаходження житла дітей несуть відповідальність за збереження зазначеного у частині першій цієї статті житла і повернення його дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, а також особам з їх числа після завершення терміну перебування у сім'ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Згідно п.3 ч.3 ст.71 Житлового кодексу України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках: влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Крім того , відповідно до частини 1 статті 248 Сімейного кодексу України , дитина - сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або в іншому дитячому закладі, прийомній сім'ї, має право на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала.

Отже, за позивачем відповідно до закону зберігається право користування житлом, у якому вона проживала, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Статтею 59 Житлового кодексу УРСР встановлені підстави і порядок визнання ордера на жиле приміщення недійсним. Ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючи дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень. Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі. В матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо визнання ордера недійсним.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог позивача і не приймає доводи апеляційної скарги з вищенаведених підстав.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу без змін, якщо визначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.03.2015р. по справі № 818/645/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Лях О.П.Судді Яковенко М.М. Старосуд М.І.