Ухвала суду № 44799435, 04.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року Справа № 876/11159/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді : Кухтея Р.В.,

суддів : Яворського І.О., Носа С.П.,

з участю секретаря судового засідання: Гелецького П.В.

представника відповідача: Яремко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Візейська» до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

В жовтні 2014 року Державне підприємство «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Візейська» (далі - ДП «Львіввугілля» в особі ВП «Шахта «Візейська») звернулося в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Сокальська ОДПІ) № 0001581530 від 19.06.2014 р., яким до ВП «Шахта «Візейська» ДП «Львіввугілля» було застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 19 478,00 грн. (20 %) за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року адміністративний позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, її оскаржила Сокальська ОДПІ. Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, зокрема надано неправильне тлумачення ст.ст.46, 126, 133, 152 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого зроблено помилковий висновок. В апеляційній скарзі вказує, що відповідно до ст.133 ПК України платником податку на прибуток підприємств є як юридична особа ДП «Львіввугілля», так і її ВП «Шахта «Візейська». Перевіркою встановлено, що узгоджене податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, нараховане згідно розрахунку від 08.08.2013 р. по ВП «Шахта «Візейська» ДП «Львіввугілля», позивачем своєчасно не сплачено, із затримкою 92 календарних днів, тому контролюючий орган нарахував штрафні санкції у сумі 19 478,00 грн. Оскільки перевірялась особова картка платника податку ВП «Шахта «Візейська», у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, сума спірних штрафних санкцій нарахована та облікована у картці особового рахунку платника податків ВП «Шахта «Візейська» ДП «Львіввугілля», відповідно спірне податкове повідомлення-рішення теж сформоване по цьому рахунку та по адресі платника податку ВП «Шахта «Візейська» ДП «Львіввугілля». Проте, відповідно до вимог абзацу 7 п.152.4 ст.152 ПК України податкове повідомлення-рішення було вручене головному бухгалтеру юридичної особи ДП «Львіввугілля». Тому просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року по справі № 813/6798/14 та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В процесі апеляційного розгляду представник відповідача звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду з клопотанням про проведення заміни неналежної сторони, а саме : Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, яка реорганізована у Сокальську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області.

З врахуванням наданих доказів реорганізації первинного позивача та положень ст. 55 КАС України, судом було проведено заміну відповідача його правонаступником.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта Яремко В.В., яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Сокальської ОДПІ не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11.06.2014 р. Сокальською ОДПІ було проведено перевірку з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток ВП «Шахта «Візейська», в ході якої встановлено порушення п.57.1 ст.57 розділу ІІ ПК України платником - ДП «Львіввугілля» за ВП «Шахта «Візейська», зокрема протягом граничних строків було несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток.

На підставі Акту перевірки № 322/150/26307836 від 11.06.2014 р., який був складений за результатами перевірки, Сокальською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0001581530 від 19.06.2014 р., яким за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання на 92 календарні дні до ВП «Шахта «Візейська» ДП «Львіввугілля» були застосовані штрафні санкції за платежем прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в розмірі 19 478,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач 27.06.2014 р. почав процедуру адміністративного оскарження та звернувся зі скаргою до ГУ Міндоходів у Львівській області, рішенням № 17407/10/13-01-10-08-05/1070 від 18.07.2014 р. якого податкове повідомлення-рішення № 0001581530 від 19.06.2014 р., винесене Сокальською ОДПІ було залишено без змін, а скаргу ДП «Львіввугілля» - без задоволення.

29.07.2014 р. ДП «Львіввугілля» звернулося зі скаргою про перегляд рішення ГУ Міндоходів у Львівській області № 17407/10/13-01-10-08-05/1070 від 18.07.2014 р. до Міністерства доходів і зборів України, рішенням від 13.08.2014 р. якого податкове повідомлення-рішення № 0001581530 від 19.06.2014 р. та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги було залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги ДП «Львіввугілля» в особі ВП «Шахта «Візейська», суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку, податкове зобов'язання з податку на прибуток ВП «Шахта «Візейська» ДП «Львіввугілля» в сумі 363549,00 грн. виникло на підставі поданого розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства № 1300014046 від 08.08.2013 р. Часткове погашення податкового боргу згідно картки особового рахунку ВП «Шахта «Візейська» ДП «Львіввугілля» в сумі 97390,00 грн. відбулось за рахунок задекларованого та нарахованого 19.11.2013 р. в картці особового рахунку від'ємного значення суми податкового зобов'язання згідно з поданим розрахунком податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства № 1300017288 від 06.11.2013 р. Суд першої інстанції зазначив, що відповідачем у справі невірно застосовано до ВП «Шахта «Візейська»ДП «Львіввугілля» штрафні санкції за несвоєчасну сплату суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки відокремлений підрозділ не є юридичною особою та є не платником податку на прибуток, а тому не несе відповідальності за своєчасне та повне внесення сум даного податку до бюджету.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Згідно ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

ПК України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) в п.152.4 ст.152 визначає порядок нарахування податку в разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку - юридичної особи.

Платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку.

Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються контролюючі органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів).

Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому відокремлені підрозділи подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, виходячи з положень цього пункту. Рішення про сплату консолідованого податку поширюється також на відокремлені підрозділи, створені таким платником податку протягом будь-якого часу після такого повідомлення.

Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.

За визначенням п.46.1. ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.126.1 ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При перевірці платника податку - ДП «Львіввугілля» посадовими особами відповідача у справі, встановлено порушення п.57.1 ст. 57 розділу ІІ ПК України платником ДП «Львіввугілля» за ВП «Шахта «Візейська», а саме те, що протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток.

В даному випадку, податкове зобов'язання з податку на прибуток ВП «Шахта «Візейська» ДП «Львіввугілля» в сумі 363549,00 грн. виникло на підставі поданого Розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства № 1300014046 від 08.08.2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи, часткове погашення податкового боргу згідно картки особового рахунку ВП «Шахта «Візейська» ДП «Львіввугілля» в сумі 97390,00 грн. відбулось за рахунок задекларованого та нарахованого 19.11.2013 р. в картці особового рахунку від'ємного значення суми податкового зобов'язання згідно з поданим розрахунком податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства № 1300017288 від 06.11.2013 р.

Слід також зазначити, що відповідно до п.3.2 Положення про ВП «Шахта «Візейська» ДП «Львіввугілля», підрозділ не є юридичною особою, представляє інтереси і реалізує свої цілі і задачі в межах цього положення і статуту підприємства. Згідно п.6.7.3 Положення, підрозділ самостійно нараховує та сплачує всі податки та інші обов'язкові платежі до бюджету і фондів відповідно до чинного законодавства, за винятком податку на прибуток, податку на додану вартість та екологічного податку.

Крім того, наведені вище норми ПК України та встановлені обставини по справі свідчать про наявність обов'язку щодо сплати податку саме юридичною особою - ДП «Львіввугілля», що в свою чергу передбачає відповідальність юридичної особи - ДП «Львіввугілля» за порушення такого обов'язку.

Слід також звернути увагу на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відносно відокремленого підрозділу було прийняте всупереч наведеним вище вимогам ПК України, тому колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на ту обставину, що воно було вручене представнику юридичної особи.

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені судом обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення Сокальської ОДПІ № 0001581530 від 19.06.2014 р. та наявності підстав для його скасування.

Постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційної скарги, з огляду на викладене, підставою для її задоволення бути не можуть.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі № 813/6798/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Р.В.Кухтей

Судді І.О.Яворський

С.П.Нос

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 09.06.2015 р.