Ухвала суду № 44799063, 11.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3685/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

11 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Василенка Я.М., Кузьменка В.В., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-лізингове підприємство "Украгропостач" на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-лізингове підприємство "Украгропостач до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р", -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким його адміністративний позов задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог валютного та податкового законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 26.01.2012 року №17-12т/п з РУП «Бобруйський завод тракторних деталей и агрегатов» (Республіка Білорусь) згідно з листом ПАТ «Промінвестбанк» від 03.09.2012 №20-9/2161 (вх. №39802/10 від 06.09.2012 року) та договорами міжнародного лізингу, укладеними з ВАТ «Промагролизинг» (Республіка Білорусь), а саме від 18.10.2010 року №UA-009/10, від 30.01.2012 року №UA-001/12, від 30.01.2012 року №UA-002/12, від 30.06.2011 року №UA-004/11, від 17.11.2010 року №UA-011/10, від 27.04.2010 року №UA-003/10, від 16.09.2010 року №UA-008/10, від 18.03.2011 року №UA-002/11, від 08.11.2010 року №UA-010/10, від 18.03.2011 року №UA-001/11, від 09.12.2010 року №UA-012/10, від 17.04.2012 року №UA-003/12, за результатами якої складено відповідний Акт від 09.11.2012 року №985/22-6/25407333 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.9-17).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п. 13.2. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, п. 160.2. ст. 160 Податкового кодексу України, в результаті чого ним на 143910,00 грн. занижено суми податку з доходу нерезидента, у тому числі: за ІІ квартал 2010 року - на 71,00 грн., за ІІІ квартал 2010 року - на 10986,00 грн., за ІV квартал 2010 року - на 13339,00 грн., за І квартал 2011 року - на 16377,00 грн., за ІІ квартал 2011 року - на 27133,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року - на 24710,00 грн., за ІV квартал 2011 року - на 19907,00 грн., за І квартал 2012 року - на 14110,00 грн., за ІІ квартал 2012 року - на 17277,00 грн.; ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР, в результаті чого ним несвоєчасно отримано товар від РУП «Бобруйский завод тракторных деталей и агрегатов» (Республіка Білорусь) за Контрактом від 26.01.2012 року №17-12т/п на суму 364335,00 рос. руб. (в еквіваленті 100250,42 грн.).

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 21 листопада 2012 року №0012772206, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.50), яким збільшено на 157857,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, у тому числі на 143910,00 грн. за основним платежем та на 13947,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Рішеннями Державної податкової служби у м. Києві «Про результати розгляду первинної скарги» від 28.01.2013 року (вих. №840/10/12-1-03) та Державної податкової служби України (ДПС України) «Про результати розгляду повторної скарги» від 28.02.2013 року (вих. №3162/6/10-2115), копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с.56-60, 66-69), податкове повідомлення-рішення Відповідача форми «Р» від 21 листопада 2012 року №0012772206 та зазначене Рішення Державної податкової служби у м. Києві, прийняте за розглядом первинної скарги залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Між Позивачем, як Лізингоотримувачем, та Відкритим акціонерним товариством «Промагролізинг» (Республіка Білорусь), як Лізингодавцем, укладено ряд Договорів міжнародного лізингу від 27.04.2010 року №UA-003/10, від 08.11.2010 року №UA-010/10, від 17.11.2010 року №UA-011/10, від 30.06.2011 року №UA-004/11, від 30.01.2012 року №UA-002/12, від 17.04.2012 року №UA-003/12, від 18.10.2010 року №UA-009/10, від 30.01.2012 року №UA-001/12, від 18.03.2011 року №UA-002/11, від 09.12.2010 року №UA-012/10, від 18.03.2011 року №UA-001/11, від 16.09.2010 року №UA-008/10, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с. 116-119, 121-124, 126-130, 136-140, 148-157, 164-173, Т.2. а.с.29-36, 70-89, 189-197, Т.3, а.с.77-84, 110-118, 205-212), відповідно до пп. 2.1. п. 2 яких, Лізингодавець на підставі заявок Лізингоотримувача зобов'язується придбати у власність у Продавця, якого обрав Лізингоотримувач, обумовлене ним майно (надалі - Об'єкт лізингу) та передати його Лізингоотримувачу, а Лізингоотримувач - прийняти Об'єкт лізингу у володіння та користування на строк лізингу.

Позивачем виплачено в дохід ВАТ «Промагролізинг» (Республіка Білорусь) 180653,75 доларів США суми у вигляді процентів за користування майном, з якого не сплачувався податок з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України (Т.1, а.с. 13).

Відповідно до ст. 11 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухилення від сплати податків стосовно податків на доходи і майно від 24.12.1993 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухилення від сплати податків стосовно податків на доходи і майно» №306/94-ВР від 20.12.1994 року, відсотки, що виникають в одній Договірній Державі і виплачуються резидентові другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі; однак такі відсотки можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Договірної Держави; але якщо одержувач фактично має право на відсотки, податок, що справляється, не повинен перевищувати 10 відсотків від валової суми відсотків. Компетентні органи Договірних держав за взаємною згодою встановлюють спосіб застосування такого обмеження; термін "відсотки" при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і, зокрема, доход від урядових цінних паперів та доход від облігацій або боргових зобов'язань, включаючи премії і винагороди, що виплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов'язань. Штрафи за несвоєчасні виплати не розглядаються як відсотки в рамках цієї статті; положення пунктів 1 і 2 не застосовуються, якщо особа, яка фактично має право на відсотки, виступаючи резидентом однієї Договірної Держави, провадить комерційну діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникає доход від відсотків, через розміщене в ній постійне представництво або надає в цій другій Державі незалежні індивідуальні послуги з розміщеної там постійної бази, і боргова вимога, на підставі якої виплачуються відсотки, дійсно стосується такого постійного представництва або постійної бази. В такому разі застосовуються положення статті 7 або 14, залежно від обставин; вважається, що відсотки виникають у Договірній Державі, якщо платником є сама ця Договірна Держава, її політико-адміністративний підрозділ, місцеві органи влади або резидент цієї Договірної Держави. Якщо, проте, особа, що виплачує відсотки, незалежно від того, є вона резидентом Договірної Держави чи ні, має в Договірній Державі постійне представництво або постійну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованість, щодо якої виплачуються відсотки, і витрати, пов'язані з виплатою цих відсотків, несе це постійне представництво або постійна база, то вважається, що такі відсотки виникають у тій Договірній Державі, в якій міститься постійне представництво або постійна база; якщо внаслідок особливих відносин між платником і особою, яка фактично має право на відсотки, або між ними обома і третьою особою сума відсотків, що стосується боргової вимоги, на підставі якої вона виплачується, перевищує суму, котра була б погоджена між платником і особою, яка фактично має право на ці відсотки, за відсутності таких відносин, то положення цієї статті застосовуються тільки до останньої загальної суми. В такому разі надмірна частина платежу, як і раніше, підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства кожної Договірної Держави, з урахуванням інших положень цієї Угоди; положення цієї статті не застосовуються, якщо головною метою або однією з головних цілей якоїсь особи, що має відношення до створення або передачі боргового зобов'язання, стосовно якого виплачуються відсотки, було одержання переваг цієї статті шляхом такого створення або передачі.

Згідно з п. 160.1. ст. 160 Податкового кодексу України, в чинній на час здійснення господарських операцій Позивачем з нерезидентом редакції (надалі - Податковий кодекс України), будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Відповідно до п. 160.2. ст. 160 Податкового кодексу України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3-160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-лізингове підприємство "Украгропостач" залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 11.06.2015 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В.В.

.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В. В.