Ухвала суду № 44799036, 10.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 750/1811/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Литвиненко І.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.,

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування рішень,

в с т а н о в и в:

Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради звернулося до суду з позовом до відповідача, в якому просило скасувати постанови Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській про накладення штрафу, про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 11.02.2015 року винесених державним виконавцем в рамках виконавчого провадження ВП № 41134532.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 березня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області знаходиться виконавчий лист № 2-а/2506/4546/11, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова 10.03.2011 року про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові раді здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_3 за 2010 рік згідно ст. 48 закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Проте, рішення суду виконано частково в частині перерахунку пенсії, виплата коштів не здійснена боржником у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів.

11.02.2015 року державним виконавцем було винесено постанови про накладення штрафу, про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій.

Не погоджуючись з вказаними постановами позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

В силу приписів частин 1, 2 статті 25 Закону на державного виконавця покладено обов'язок прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

У постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівської області було встановлено строк виконання рішення суду, однак Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради у встановлений строк рішення суду в повній мірі виконано не було.

Відповідно до положень частини 2 статті 75 Закону, у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення не майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір.

Відповідно до абз. 2, п.п. "м", п. 3.13.1 "Інструкції з організації примусового виконання рішень" затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5 про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, у якій зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Таким чином, оскільки позивач у встановлений державним виконавцем строк рішення суду в повній мірі не виконав, були винесені оскаржувані постанови.

При цьому посилання апелянта на відсутність коштів, як поважну причину невиконання рішення суду, а отже підставу для визнання протиправною і скасування оскаржуваних постанов, колегія суддів оцінює критично, оскільки відсутність коштів не звільняє останнього від обов'язку виконання судового рішення та виплати коштів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані постанови прийняті державним виконавцем відповідно до чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Таким чином, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.