Ухвала суду № 44798976, 11.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/895/15 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

11 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.15р. у справі №826/895/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.14р. №0082511701.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.15р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за результатами господарської діяльності з ТОВ «Мерідан Груп».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача, з питань повноти обчислення та своєчасності сплати ПДВ по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Мерідан Груп» за період з 01.08.14р. по 31.08.14р., за результатами якої складено акт від 03.12.14р. №306/26-52-17-01/1854809451.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 18.12.14р. №0082511701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 79 575 грн., в т.ч.: основний платіж - 53 050 грн., штрафні (фінансові) санкції - 26 525 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на висновках акта ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 31.05.2013 № 1930/22-4/37813905 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мерідан Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.14р. по 31.08.14р.», яким встановлено відсутність у ТОВ «Мерідан Груп» трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. Також в акті зазначено, що згідно аналізу даних реєстру податкових накладних встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару та відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями. ТОВ «Мерідан Груп» включило до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, які виписані однією датою та не перевищують 10 000 грн., не мають статусу юридично значимих, невірно оформлені та незареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що не дає можливості встановити номенклатуру товару (робіт, послуг), які було отримано у липні - серпні 2014 року. Таким чином, за висновком податкового органу, ТОВ «Мерідан Груп» використовувалось з метою прикриття незаконної діяльності.

Крім того, податковий орган покликався на встановлення розбіжності сум ПДВ, включених позивачем до податкового кредиту та сум податкових зобов'язань з ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ «Мерідан Груп» станом на 02.12.14р. на суму ПДВ 53 030 грн. за серпень 2014 року.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з придбання товару в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості товару, використання у господарській діяльності позивача, правомірність формування даних податкового обліку на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Так, основними видами діяльності позивача за КВЕД, зокрема, є: діяльність у сфері проводового електрозв'язку.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем у перевіряємому періоді придбавались у ТОВ «Мерідан Груп» товари зв'язку (cisco, кабель, керований комунікатор тощо), що підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками-фактури, видатковими та податковими накладними, які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV та розкривають зміст та обсяг господарських операцій з придбання товару.

Оплата вартості товару здійснювалась у безготівковій формі.

Позивачем також надано докази наявності у нього приміщень для провадження власної господарської діяльності з надання послуг проводового електрозв'язку.

Податковий кредит сформований на підставі податковий накладних, які належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями № 1 (т. 1, арк. 49-51 на зворотах).

Податковим органом не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

Покликання податкового органу на акт від 31.05.2013 № 1930/22-4/37813905 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мерідан Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.14р. по 31.08.14р.» - не заслуговують на увагу з огляду на те, що звірка фактично не проводилась і обставини щодо вказаних господарських операцій податковим органом реально не встановлювались.

На думку колегії суддів, заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних та інших бухгалтерських документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного вчинення таких дій, не можуть вважатися діями по проведенню зустрічної звірки.

Також не заслуговують на увагу покликання апелянта на недобросовісність намірів ТОВ «Мерідан Груп» у здісненні господарських відносин, з огляду на те, що недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни, навіть якщо і мало місце, має правові наслідки саме для такого контрагента, адже порушення платником податків вимог податкового законодавства має персональний характер, тобто тягне за собою застосування заходів відповідальності саме для такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

При цьому, відповідальність за сплату податків до бюджету несе кожна конкретна особа - платник податку, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Така позиція колегії суддів узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, викладеною у рішенні від 22 січня 2009 року по справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03).

При цьому, матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи. Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні угоди мали умисел на її укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, тощо.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.15р. у справі №826/895/15 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.15р. у справі №826/895/15 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.