Ухвала суду № 44798805, 10.06.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач -

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року справа №805/1152/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.,

секретар судового засідання Томах О.О.,

за участі представника відповідача Пожидаєвої О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного Управління Міндоходів в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у справі № 805/1152/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Схід" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного Управління Міндоходів в Донецькій області про скасування рішень застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від № 0003351702/4607 та № 00033611702/4609, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Алекс Схід» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Інспекція) про скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 05 березня 2015 року № 0003351702/4607 та № 0003361702/4609.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 17 березня 2015 року поштою отримав два рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 05 березня 2015 року № 0003351702/4607 та № 0003361702/4609.

Вважає, що рішення від 05 березня 2015 року № 0003351702/4607 та № 0003361702/4609 є незаконними, необґрунтованими та підлягають скасуванню, оскільки підприємство позивача знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, що триває на території Донецької і Луганської областей згідно Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та розпорядженню Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р. Законом України від 02.09.2014 № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VІІ) внесено зміни до Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI), зокрема, платників єдиного внеску, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції звільнено від сплати єдиного внеску на час проведення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску не застосовуються.

Як платник єдиного соціального внеску позивач перебуває на обліку відповідача та фактично здійснює свою діяльність в зоні проведення АТО, оскільки згідно до пп. 16 п.1 переліку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р місто Краматорськ віднесено до зони проведення АТО.

З зазначених підстав позивач вважає себе звільненим від зобов'язань щодо сплати єдиного соціального внеску, а штрафи та пеня, нараховані за неналежне виконання вказаних зобов'язань є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у цій справі адміністративний позов було задоволено, а саме:

скасовано рішення Інспекції про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 05 березня 2015 року № 0003351702/4607 та № 0003361702/4609.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги наведено, що позивач 17 листопада 2014 року надав звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в якому самостійно визначив зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 106 062,05 гривень за терміном сплати 20 листопада 2014 року.

Переплата у картці особового рахунку позивача станом на 20 листопада 2014 року складала 57 492,88 гривень. В результаті самостійно нарахованого зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 106 062,05 гривень в картці особового рахунку виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 48 569,17 гривень.

Платіжними дорученнями за період з 21 листопада 2014 року по 26 грудня 2014 року підприємством погашено зобов'язання в сумі 48 569,17 гривень згідно звіту за жовтень 2014 року у повному обсязі.

08 грудня 2014 року ТОВ «Алекс Схід» надало звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в якому самостійно визначив зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 119 727,13 гривень за терміном сплати 22 грудня 2014 року.

Станом на 22 грудня 2014 року у картці особового рахунку позивача значилась заборгованість у сумі 1 521,52 гривень, яка відповідно наданого звіту за листопад 2014 року збільшилась на 119 727,13 гривень та склала 121 249,65 гривень.

Платіжними дорученнями за період з 26 грудня 2014 року по 06 січня 2015 року підприємством погашено зобов'язання в сумі 119 727,13 гривень згідно звіту за листопад 2014 року у повному обсязі.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI суми єдиного соціального внеску, своєчасно не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464-VI, є недоїмкою та стягуються з нарахування пені і застосування штрафів.

Крім того, відповідач вважає, що Законом № 1669-VІІ платники єдиного внеску звільняються від виконання зобов'язань, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, разом з тим, Закон № 1669-VIІ не скасовує обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, а лише надає можливість платникам єдиного внеску на період проведення АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі, посилаючись при цьому на роз'яснення Державної фіскальної служби України від 05 грудня 2014 року за № 13656/7/99-99-17-03-01-17.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ТОВ «Алекс Схід» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 33504912 з 01 червня 2005 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою відділу статистики у м. Кіровському (а.с.10-11).

Позивач перебуває на обліку в Інспекції як платник податків та платник єдиного внеску, про що зазначено у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.11).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом (далі - ПК) України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону № 2464-VI та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України передано органам доходів і зборів.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України, статті 94 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто, контролюючим органам, надано також право здійснення контролю за нарахуванням, повнотою і своєчасністю сплати єдиного соціального внеску.

Згідно з пунктом 2 частини першої Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Як зазначено судом вище, ТОВ «Алекс Схід» значиться на обліку відповідача як платник єдиного внеску.

З зазначених підстав позивачем надано звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в якому самостійно визначив зобов'язання зі сплати єдиного внеску за жовтень та листопад 2014 року, які несвоєчасно сплатив, у строки, визначені частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI, зокрема, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Згідно приписів пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Сторонами не заперечується факт самостійного декларування позивачем єдиного внеску за жовтень-листопад 2014 року, а також факт несвоєчасної сплати, а отже, ця обставина не є спірною між сторонами і не підлягає доказуванню в силу приписів частини 3 статті 72 КАС України.

Спірним питанням даної справи є звільнення платників єдиного внеску, що здійснюють діяльність в зоні проведення антитерористичної операції від зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на час проведення АТО.

Спеціальним законодавством стосовно справляння податків, зборів та єдиного внеску на час проведення АТО позивач, який зареєстрований в зоні проведення АТО звільнений від сплати поточних зобов'язань зі сплати єдиного внеску, виходячи з наступного.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон № 1669-VIІ.

Законом № 1669-VІІ внесено зміни до Закону № 2464-VI, зокрема, розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 93 такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VIІ, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VIІ, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому ПК України для списання безнадійного податкового боргу».

Таким чином пункт 93 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI є умовною нормою, оскільки звільняє платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану лише за умови надання заяви платником єдиного внеску про звільнення від сплати єдиного внеску до контролюючого органу.

Судом встановлено, що 17 листопада 2014 року, а отже, до дати, визначеної Законом № 2464-VI для сплати зобов'язань за жовтень 2014 року (20 листопада 2014 року), позивач надав до Інспекції заяву про звільнення від сплати єдиного внеску та списання заборгованості (а.с.29). Даних стосовно відповіді контролюючого органу на дану заяву матеріали справи не містять.

05 березня 2015 року відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 05 березня 2015 року № 0003351702/4607 (штраф - 11 972,82 гривень, пеня - 1 200,81 гривень) та № 0003361702/4609 (штраф - 4 856,94 гривень, пеня - 1 333,61 гривень) (а.с.6-7).

Абзацом 1 статті 2 Закону № 1669-VIІ визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Підпунктом 16 пункту 1 додатку до вказаного розпорядження м. Краматорськ віднесено до переліку населених пунктів, на території яких проводилася антитерористична операція.

Слід зазначити, що дію розпорядження № 1053-р зупинено згідно з розпорядженням КМУ № 1079-р від 05 листопада 2014 року, але суд не бере його до уваги, оскільки постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у справі № 826/18327/14 розпорядження КМУ № 1079-р від 05 листопада 2014 року визнано нечинним. Аналогічне рішення було прийнято в справі № 826/18330/14 за позовом адвокатського об'єднання «Головань і партнери» до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування розпорядження (постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року). Останні судові рішення на дату прийняття судом першої інстанції рішення по цій справі не були скасовані та їх виконання не було зупинено.

Як зазначено вище, позивач здійснює свою діяльність на території м. Краматорськ.

Відповідно до частин 1-3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VІІ, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

З зазначених підстав, внесені Законом України № 1669-VIІ зміни до Закону № 2464-VI звільняють від сплати єдиного внеску суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, оскільки на час розгляду даної справи Президентом України не приймався указ про завершення проведення антитерористичної операції, тобто період проведення АТО триває.

Статтею 10 цього Закону встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачем надано у якості доказу лист Торгово-промислової палати України від 23 лютого 2015 року № 846/05-5.4, яким йому відмовлено в засвідченні форс-мажорних обставин (непереборної сили) відносно його звернення щодо звільнення від сплати, зокрема, плати за користування земельними ділянками (а.с.28).

Суд зауважує, що відповідно до приписів частини 2 статті 72 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати. Загальновідомою є обставина, що на території Донецької області триває антитерористична операція, а деякі населені пункти Донецької області є територіями, тимчасово не підконтрольними уряду Україні.

Статтею 14-1 Закону України № 1669-VІІ Торгово-промисловій палаті України дійсно надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини. При цьому, частиною 2 зазначеної статті серед форс-мажорних обставин не визначено саме - «проведення антитерористичної операції», тому дія сертифіката Торгово-промислової палати України може засвідчувати будь-які інші, перелічені в частині 2 статті 14-1 Закону України № 1669-VІІ обставини, а обставина проведення АТО у Донецькій області, де здійснює господарську діяльність позивач, крім судових рішень у адміністративній справі № 826/18327/14, також прямо встановлена указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р.

Таким чином, позивач виконав вимоги Закону і є звільненим від сплати єдиного внеску, оскільки 17 листопада 2014 року, тобто, до дати сплати зобов'язань за жовтень 2014 року, надав до Інспекції заяву про звільнення від сплати єдиного внеску та списання заборгованості, а отже, у контролюючого органу не було підстав для притягнення його до відповідальності у вигляді штрафів та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті єдиного внеску за жовтень та листопад 2014 року.

За таких обставин, рішення від 05 березня 2015 року № 0003351702/4607 та № 0003361702/4609 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є незаконними, необґрунтованими та такими, що не відповідають критеріям правомірності, які ставляться до рішень суб'єктів владних повноважень ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягають скасуванню.

Судом не приймаються до уваги посилання контролюючого органу на роз'яснення Державної фіскальної служби України, викладені у листі від 05 грудня 2014 року за № 13656/7/99-99-17-03-01-17, оскільки статтею 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Лист Державної фіскальної служби України від 05 грудня 2014 року за № 13656/7/99-99-17-03-01-17 не має статусу закону чи підзаконного нормативно-правового акту, а отже, не є джерелом права.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

В повному обсязі ухвала виготовлена 11 червня 2015 року.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного Управління Міндоходів в Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у справі № 805/1152/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Схід" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного Управління Міндоходів в Донецькій області про скасування рішень застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від № 0003351702/4607 та № 00033611702/4609 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

О.О.Чебанов