Ухвала суду № 44798801, 08.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4936/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

08 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Оксененка О.М.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Агаркові Б.М.

за участю: представника позивача Пінтов В.В.(довіреність від 20.01.2015р.),

представник відповідача Перепелюк О.В.(довіреність від 17.11.2014р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2015 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Компанія «Цифрові радіосистеми» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальність «Компанія «Цифрові радіосистеми» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві, в якому просив: 1) визнати протиправними дії ДПІ з проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Цифрові радіосистеми» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року щодо: непред'явлення направлення на проведення перевірки; проведення виїзної перевірки поза місцем знаходження платника податків; проведення документальної перевірки без перевірки податкових декларацій, розрахунків, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних та інших документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів; оформлення результатів перевірки; 2) визнати протиправним та скасувати прийняте ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 10 лютого 2015 року № 0000492204. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві по складанню акта від 12 січня 2015 року № 14/26-56-22-03-09/38234684 про документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія «Цифрові радіосистеми» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, а також визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 10 лютого 2015 року № 0000492204, в іншій частині адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість судового рішення, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт наголошує, що дії з проведення документальної позапланової виїзної перевірки вчинені в рамках закону та вважає, що було надано суду достатньо доказів на підтвердження нереальності господарських відносин позивача з ТОВ «Сервісний центр Кенвуд». В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, в той час, як представник позивача проти цього заперечував, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі доводи, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що 5 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр Кенвуд» (Фірма) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Цифрові радіосистеми» (Дилер) укладено Дилерський договір № SCK-0105/05, за умовами якого Фірма надає Дилеру права з реалізації оригінальності радіообладнання торгівельної марки Kenwood (в подальшому - Продукції) на умовах визначених у цьому Договорі та Додатку до нього, підписаних обома сторонами, а також реклами Продукції, визначення кон'юнктури ринку попиту Продукції. Пунктами 1.2 - 1.6 Договору Фірма зобов'язується всіляко підтримувати Дилера у всіх регіональних процедурах державних закупівель не тільки обладнанням, а й у випадку необхідності - документальним оформленням гарантії для забезпечення виконання договору постачання. Фірма залишає за собою право безпосереднього продажу Продукції, а також укладення аналогічних договорів з іншими особами в регіоні, де знаходиться Дилер, тільки у разі крайньої потреби у в зв'язку з неповним виконанням п.1.5 та п.1.7. Дилер зобов'язується активно виконувати взяті на себе функції (проводити маркетинг у своєму регіоні, брати активну участь у поширенні ринку збуту Продукції Фірми, брати участь у різноманітних виставках та технічних конференціях, тощо), а також виконувати всі умови цього Договору, виконувати Закон України «Про радіочастотний ресурс України», постанову КМУ від 24 червня 2009 року № 679 «Про затвердження Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання». Згідно видаткових накладних № СЦК-01/07-2 від 01 липня 2014 року, № СЦК-11/07-2 від 11 липня 2014 року, № СЦК-17/07-1 від 17 липня 2014 року, № СЦК-21/07-1 від 22 липня 2014 року позивачем придбано радіообладнання торгівельної марки Kenwood на загальну суму 1673352,00 грн. , в тому числі сума ПДВ - 278892,00 грн. В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр Кенвуд» виписано на адресу позивача податкові накладні № 1 від 01 липня 2014 року на суму 299013,00 грн., № 7 від 11 липня 2014 року на суму 603711,00 грн., № 8 від 17 липня 2014 року на суму 137412,00 грн., № 10 від 22 липня 2014 року на суму 633216,00 грн. Оплата за придбаний товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується наявними виписками з банківського рахунку та копіями платіжних доручень. У період з 24 грудня 2014 року по 29 грудня 2014 року Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, на підставі наказу № 275 від 24 грудня 2014 року, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія «Цифрові радіосистеми» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 12 січня 2015 року № 14/26-56-22-03-09/38234684. Як висновок проведеної перевірки, встановлено порушення позивачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 49835,00 грн. за липень 2014 року. На підставі вищезазначених висновків, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 10 лютого 2015 року № 0000492204, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Цифрові радіосистеми» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 49835,00 грн., яке є предметом цього позову. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного. Так, відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Відповідно до п. 198.2 статті 198 ПК України 198.2 датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно п. 198.6 статті 196 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Аналіз наведених норм свідчить про те, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. На погляд судової колегії, суд першої інстанції правомірно прийняв у якості належних та допустимих доказів первинні документи, надані позивачем на підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Сервісний центр Кенвуд», оскільки вони відповідають вимогам законодавчого визначення поняття «первинний документ» згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські договори, мали намір на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. До справи відповідачем також не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій. Відповідачем не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що операції позивача з ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Суд вважає, що висновки відповідача повністю ґрунтуються на сумнівах та припущеннях, що є неприпустимим у податкових правовідносинах, які не доведені у встановленому порядку і які суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв з огляду на положення частини другої статті 71 КАС України, відповідно до якої, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Щодо задоволення позовних вимог в частині неправомірності дій податкового органу по складанню акта документальної позапланової виїзної перевірки колегія суддів зазначає наступне. Так, відповідно до п. 75.1.2. ст.75 Податкового кодексу України, документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться перевірка. Не ставлячи під сумнів право податкового органу на проведення перевірки та оформлення результатів перевірки актом, яке за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією органів доходів і зборів, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факту проведення саме виїзної перевірки за місцем знаходження платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Колегія суддів погоджує такий висновок суду першої інстанції, оскільки це є доведеним, оскільки, навіть, сам апелянт зазначає, що у зв»язку з відсутністю посадових осіб позивача за місцем реєстрації Товариства, перевірку було здійснено на основі баз даних ДФС України, АІС «Податковий блок», ЄДРПН. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повною мірою встановив фактичні обставини і справу вирішив вірно, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає. Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2015 року в адміністративній справі №826/4936/15 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2015 року, - залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала в повному обсязі виготовлена 09 червня 2015 року.

Головуючий суддя: Л.В.Губська

Судді: О.М.Оксененко

І.В.Федотов

.

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Федотов І.В.