Постанова № 44798738, 02.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6823/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Ключковича В.Ю., Борисюк Л.П.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсептор" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсептор" звернувся до Київського окружного адміністративного суду за позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про:

- визнання протиправними дій Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтерсептор";

- визнання протиправними дій Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області щодо внесення змін до АІС "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", бази АІС "Аудит" на підставі Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтерсептор" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період серпень 2014 року від 02.10.2014 року №159/10-08-22-01/39116018;

- зобов'язання внести відповідні зміни до АІС "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", бази АІС "Аудит" шляхом вилучення інформації, внесеної на підставі Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтерсептор".

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Інтерсептор» зареєстровано в якості юридичної особи 27.02.2014, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації 1 334 102 0000 004379 та з 28.02.2014 перебуває на обліку у Вишгородській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.03.2014.

30.09.2014 Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області у зв'язку із отриманням інформації про можливі порушення податкового законодавства, складено запит № 4010/10/22-00/4100 до ТОВ «Інтерсептор» про надання пояснень з документальним підтвердженням.

Того ж дня, посилаючись на неможливість вручення вищезазначеного запиту платнику податків Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області в особі першого заступника начальника інспекції, який очолює відділ податкової міліції на ім'я начальника оперативного управління ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів в Київській області підполковника Гурова Д.В. було направлено запит № 641/22-00 на відпрацювання ризикового платника податків.

При цьому, факт не надсилання на податкову адресу позивача запиту про надання інформації як обставини, що зумовлює виникнення у контролюючого органу права на проведення зустрічної звірки, представник відповідача пояснив відсутністю позивача за адресою місцезнаходження.

Вказане обґрунтування, зокрема, покладене в основу вищезазначеного запиту №641/22-00 від 30.09.2014 на відпрацювання ризикового платника податків та Довідки про встановлення місцезнаходження платника податків № 3917/10-13-07-01-14 від 02.10.2014, 30.09.2014, в якій вказано, що за зареєстрованим місцезнаходженням позивача: АДРЕСА_1 знаходиться нежиле приміщення, офіс № 71 фізичної особи ОСОБА_3, отже місцезнаходження платника податків не встановлено.

Також на запит № 641/22-00 від 30.09.2014 на відпрацювання ризикового платника податків посадовими особами податкової міліції Вишгородської ОДПІ складено Висновок про результати відпрацювання ризикового платника податків вих. № 4049/1013070114 від 02.10.2014, в якому зазначено про те, що в результаті обстеження податкової адреси позивача встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться нежиле приміщення - офіс № 71 фізичної особи ОСОБА_3, отже підприємство ТОВ «Інтерсептор» не знаходиться за податковою адресою.

На підставі вищевказаних документів про не підтвердження знаходження позивача за зареєстрованою адресою посадовою особою податкової міліції Вишгородської ОДПІ складено службову записку № 3918/10-13-07-01-14 від 02.10.2014 на адресу першого заступника начальника ОДПІ про необхідність повідомлення державного реєстратора про відсутність позивача за місцезнаходженням за формою 18-ОПП.

02.10.2014 посадовою особою Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було складено Акт від 02.10.2014 № 159/10-08-22-01/39116018 «Про неможливість проведення зустрічної звірки» ТОВ «Інтерсептор» по фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями за серпень 2014 року.

Службова записка № 3918/10-13-07-01-14 від 02.10.2014, складена посадовою особою податкової міліції Вишгородської ОДПІ, покладена в основу акта про неможливість проведення зустрічної звірки від 02.10.2014 № 159/10-08-22-01/39116018.

При проведенні перевірки податковим органом було використано інформацію комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області: IC «Податковий блок»; податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року; додаток № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року.

Як вбачається з вищезазначеного Акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки», податковий орган дійшов висновку про відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів за серпень 2014 року, які підпадають під визначення статті 185, статті 187, статті 188, статті 198 Податкового кодексу України. Таким чином, господарські операції між ТОВ «Інтерсептор» та контрагентами-постачальниками та покупцями не підтверджуються виходячи з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що в свою чергу порушує статтю 185 Кодексу в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання.

У той же час, посадові особи податкового органу не обмежуючись твердженнями про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, зробили висновки про існування відхилення між задекларованими показниками податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2014 року та про те, що господарські операції позивача з низкою контрагентів не спричиняють правових наслідків та про відсутність об'єктів оподаткування за цими операціями у вказаний період.

Відомості про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтерсептор» та сформовані вищенаведені висновки були внесені податковим органом до відповідних інформаційних баз даних Міністерства доходів і зборів України, зокрема до бази АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», бази АІС «Аудит», що не заперечується відповідачем.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача як щодо проведення зустрічної звірки, так і щодо відображення висновків цієї звірки, зафіксованих в Акті від 02.10.2014 № 159/10-08-22-01/39116018, у базах АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», АІС «Аудит».

Надаючи правову оцінку установленим обставинам цієї справи, колегія суддів частково погоджується висновком суду першої інстанції та виходить з наступного.

Пунктом 73.5 статті 73 ПК України передбачено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236 (далі - Методичні рекомендації), для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т. ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т. ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

Як установлено в ході розгляду справи, службовою особою відповідача на підставі отриманої від підрозділу податкової міліції інформації про відсутність ТОВ «Інтерсептор» за зареєстрованою податковою адресою прийнято рішення про необхідність проведення зустрічної звірки цього суб'єкта господарювання.

Отже, колегія суддів зазначає про наявність у відповідача передбаченої законодавством підстави для проведення зустрічної звірки позивача.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Як вбачається з матеріалів справи, з двох альтернативних способів вручення ТОВ «Інтерсептор» запиту про надання інформації працівником податкового органу обрано особисте його вручення, проте через відсутність підприємства за зареєстрованим місцем розташування, таке вручення не здійснено.

Відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3).

Колегія суддів звертає увагу на те, що підставою для складання податковим органом Акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є і факт відсутності посадових осіб позивача за місцезнаходженням (податковою адресою), а не лише наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, як необґрунтовано зазначив суд першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вищевикладене та установлені обставини справи, колегія суддів прийшла до висновку про законність дій Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтерсептор» та відсутності підстав для задоволення позову у цій частині.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині задоволеного позову про визнання протиправними дій Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтерсептор» підлягає скасуванню з прийняттям у цій частині нового рішення - про відмову у задоволенні позову.

Щодо решти позовних вимог колегія суддів зважає на наступне.

У пункті 61.1статті 61 Податкового Кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Відповідно достатті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У відповідності до приписів статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 №266 (далі - Порядок № 266).

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункту 2.10 Порядку N 266, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку №266 інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку №266 передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку № 266 якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону N 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Сама по собі здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 у справі № 2а-2567/12/1070 (№К/9991/74156/12).

Відповідно до Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 217/2499) за даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо. Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації. З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником. За даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою. Занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації. Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Крім того, відповідно до Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України (затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2012 № 516) декларація, надана платником, вважається прийнятою за умови дотримання вимог, встановлених ст. ст. 48 і 49 Податкового кодексу України. За відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС. Така податкова звітність вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

Отже, зі змісту наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та за відсутності зауважень щодо її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників, поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати.

Самостійна зміна відповідачем в базах показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі Акта без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій тощо.

Оскільки за наслідками складеного акта про неможливість проведення зустрічної звірки податкові повідомлення-рішення не приймались та зміна показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) не здійснювалась, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, суд вважає, що відповідачем безпідставно було скореговано показники відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість за серпень 2014 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання протиправними дій Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області щодо внесення змін до АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", бази АІС «Аудит» на підставі Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтерсептор» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період серпень 2014 року від 02.10.2014 № 159/10-08-22-01/39116018 та зобов'язання Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області внести відповідні зміни до АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів"», бази АІС «Аудит» шляхом вилучення інформації, внесеної на підставі Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтерсептор».

Зважаючи на викладені встановлені обставини справи та положення норм чинного законодавства України, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених позовних про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки з постановленням в цій частині нового рішення - про відмову у задоволенні позову. У решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсептор" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнання протиправними дії Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсептор».

В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків В.Ю. Ключкович Л.П. Борисюк

Повний текст постанови виготовлено - 02.06.15 р.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Ключкович В.Ю.

Борисюк Л.П.