Ухвала суду № 44798538, 09.06.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/6302/14-к 09.06.2015 09.06.2015 09.06.2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 11-кп/784/363/15 Головуючий у 1-й інстанції:

Категорія: ч.1 ст.190 КК України Крутій Ю.П.

Доповідач апеляційного суду:

Хомік І.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 червня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого: Хоміка І.М.

суддів: Губи О.О., Гулого В.П.

за участю секретаря: Демянюк І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.03.2015 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уроджену м. Миколаїв, громадянку України, працюючою майстром ЖЕК № 15 ЖКП ММР «Південь», не одруженої, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої,

- визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, виправдано за ч.1 ст.364 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор: Осипенко О.М.

обвинувачена: ОСОБА_4

захисник: ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження за відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.

Короткий зміст судового рішення суду 1-ї інстанції:

Згідно вироку суду ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначено покарання у вигляді виправних робіт строком на 1 (один) рік з відрахуванням десяти відсотків із суми заробітку в дохід держави.

ОСОБА_4 виправдано за ч.1 ст.364 КК України за відсутністю в її діях складу злочину.

Узагальненні доводи апеляційної скарги:

Не погоджуючись з рішенням суду, захисник ОСОБА_3 вважає, що вирок є незаконним та необґрунтованим, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження, а також не підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні. Захисник зазначає, що ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_6 про необхідність відновлення стіни, склавши відповідний припис, і в цей час останній просив надати йому допомогу з приводу вивозу сміття. ОСОБА_4 погодилась йому допомогти, вказавши, що ЖЕК не здійснює вивіз сміття, але в неї є людина, яка може вивезти сміття і це буде коштувати 100 доларів США. Таким чином, між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 йшла розмова про оплату вивозу сміття, а не про уникнення складання протоколу відносно ОСОБА_6. Грошові кошти від ОСОБА_6 ОСОБА_4 отримувала як оплату за вивіз сміття, тому такі її дії не утворюють складу злочину, в зв'язку з чим вирок суду підлягає скасуванню, а кримінальне провадження закриттю.

Обставини справи, встановлені судом 1-ї інстанції:

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу директора житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради "Південь" (далі ЖКП ММР "Південь") № 53 К від 16.04.2013 ОСОБА_4 займала посаду майстра ЖЕК № 15 ЖКП ММР "Південь". При цьому, згідно посадової інструкції майстра технічної ділянки, ОСОБА_4 виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а саме: - керівництво бригадою дворових робітників і працівниками бригади поточного ремонту, що виконують роботу на закріпленій за майстром технічній дільниці; - роботу з мешканцями і орендарями щодо дотримання договірних зобов'язань, зокрема збереження житлового фонду; - забезпечення утримання будівельних конструкцій житлового фонду в технічно справному стані, за допомогою проведення вчасних оглядів; - підтримування на своїй ділянці належного санітарного стану силами бригади двірників; - контролювання дотримання трудової дисципліни, якість проведення ремонтних робіт робітниками на ділянках, тощо.

Згідно ч.2 ст.255 КУпАП, посадові особи, уповноважені на те комітетами сільських, селищних, міських рад мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 150 КУпАП.

Відповідно до п. 2.5 рішення № 270 від 25.01.2008 року виконавчого комітету Миколаївської міської ради - уповноваженими складати протоколи про адміністративне правопорушення при виявленні порушень ст.150 КУпАП (за порушення правил користування жилими будинками та жилими приміщеннями), є директори, заступники директорів, начальники, майстри підприємств усіх форм власності, які обслуговують житловий фонд міста.

В кінці липня 2014 року ОСОБА_6 під час побутового ремонту квартири АДРЕСА_1, було зроблено перепланування житла, а саме знесення простінок між кімнатою та коміркою, без необхідного дозволу. Через деякий час, до вищевказаної адреси за місцем проживання ОСОБА_6 прийшла ОСОБА_4 та побачивши перепланування квартири, повідомила йому, що у зв'язку з самовільним переплануванням житла, без відповідного на те дозволу, його необхідно притягнути до адміністративної відповідальності.

Під час проведення перевірки, за заявою мешканців будинку, було встановлено, що володільцем квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_7 (мати ОСОБА_6.), і обвинувачена ОСОБА_4, маючи намір на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, розуміючи, що він не є володільцем квартири, з метою реалізації вказаного наміру, приблизно о 15:30 год. 04.08.2014 прийшла додому до ОСОБА_6 та запропонувала йому передати їй 800 гривень, для позитивного вирішення вказаного питання, щодо не складання протоколу про адміністративну відповідальність.

ОСОБА_6, будучи введеним в оману, та не маючи змоги в інший спосіб уникнути негативних для себе наслідків у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності, погодився на передачу ОСОБА_4 грошових коштів в розмірі 800 гривень.

Діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою доведення свого злочинного наміру, спрямованого на вчинення шахрайських дій, ОСОБА_4, 07.08.2014 приблизно о 18:45 год., перебуваючи на вул. Південній в м. Миколаєві, шляхом обману заволоділа грошовими коштами, переданими їй ОСОБА_6 у розмірі 800 гривень, чим спричинила останньому матеріальний збиток на вказану суму.

Обставини справи встановленні апеляційним судом:

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_3, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги обвинуваченої, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Хоча обвинувачена ОСОБА_4 заперечує свою вину в скоєні інкримінованого їй кримінального правопорушення, вказуючи на те, що гроші від ОСОБА_6 вона отримала за вивіз сміття, а не за вирішення питання про не притягнення його до адміністративної відповідальності, але такі її доводи судом першої інстанції ретельно перевірялись і обґрунтовано визнанні безпідставними, оскільки вони спростовуються сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні.

Зокрема, зверненням потерпілого ОСОБА_6 до Ленінського РВ ММУ від 5.08.2014р. з заявою про вимагання в нього грошових коштів обвинуваченою в розмірі 100 дол. США за не притягнення його до адміністративної відповідальності (а.п.43-45).

Потерпілий ОСОБА_6 також надав добровільну згоду на викриття незаконних дій ОСОБА_4 та добровільно надав працівникам міліції грошові кошти в сумі 800 грн., які були ними помічені.

Відповідно до протоколу огляду відеозапису, наданого ОСОБА_6, на якому зафіксовано, що під час його розмови з ОСОБА_4 вона називає йому суму в розмірі 800 грн. за позитивне вирішення питання з приводу перепланування ним квартири.

Даними протоколу негласних слідчих дій, а саме аудіо-відео контролю особи за кримінальним провадженням встановлено та зафіксовано розмову між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, в ході якої потерпілий передав 800 грн. обвинуваченій за те, що до нього не буде питань, пов'язаних з переплануванням квартири.

Під час обшуку ОСОБА_4, проведеного у неї після передачі грошей потерпілим, у неї були виявлені та вилучені грошові кошти в сумі 800 гривень, які раніше були представлені ОСОБА_6 правоохоронним органам та ними помічені (а.п.47-48), що також підтверджується висновком експерта № 1626 від 22.08.2014 року, згідно якого грошові кошти в сумі 800 грн., містять на своїй поверхні спеціальні хімічні речовини - люмінофори, якими вони заздалегіть помічались. (а.п.51-59).

Твердження апелянта про отримання його підзахисною грошей за вивіз сміття, спростовуються показаннями самого потерпілого ОСОБА_6, який показав, що ОСОБА_4 вимагала заплатити їй 800 гривень, щоб уникнути складання адмінпротоколу відносно нього, а за вивіз сміття вона обіцяла домовитись за 300 гривень.

Таким чином, наведеними доказами вина обвинуваченої ОСОБА_4 повністю підтверджуються і її дії судом вірно кваліфіковані за ст. 190 ч.1 КК України.

Що стосується покарання, призначеного обвинуваченій ОСОБА_4, то суд врахував суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_4 злочину, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості; обставини кримінального провадження; дані про особу обвинуваченої, яка за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, раніше не судима, тобто призначив покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.405, 407, 419, 424, 425, 532 КПК України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.03.2015 року стосовно ОСОБА_4 - залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Головуючий:

Судді: