Ухвала суду № 44797884, 03.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"03" червня 2015 р.

справа № 808/1110/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.

розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2015 року у справі № 808/1110/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2015 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0007701503 від 04.11.2014 р., прийняте відповідачем, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 32142,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 16071,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій відповідач зазначив, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, і є незаконним та підлягає скасуванню.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не врахував, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень є встановлення завищення податкового кредиту задекларованого позивачем по контрагенту ТОВ «Спецелектрокомплект» ПДВ на суму 30844,47 грн. та контрагенту ТОВ «Укрпостач» на суму ПДВ 1297,20 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2014 року у розмірі 32141,67 грн. та як наслідок завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2014 року на вказану суму. Апелянт також зазначив, що актом перевірки встановлено, що деякі підприємства по ланцюгу постачання не знаходяться за податковою адресою, встановити місцезнаходження їх посадових осіб неможливо, на підприємствах відсутні основні засоби та інші активи, необхідні для здійснення господарської діяльності, трудові ресурси тощо та під час перевірки не були надано товарно-супровідних документів, щодо придбання реалізованої продукції. Наведене, на думку апелянта, свідчить про відсутність реального товарного характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Спецелектрокомплект» та ТОВ «Укрпостач», а тому і безпідставність формування позивачем податкового кредиту на підставі первинних документів, виданих за господарськими операціями.

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку відповідача та є платником податку на додану вартість.

Посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку, результати якої оформлені актом від 17.10.2014 р. №1239/08-28-15-03/05755571 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2014 року», що виникло за рахунок від'ємного значення, яке декларувалось у червні 2014 року (далі - Акт перевірки). Згідно висновків Акту перевірки, позивачем завищено податковий кредит, задекларований по контрагенту ТОВ «СПЕЦЕЛЕКТРОКОМПЛЕКТ» на суму ПДВ 30844,47 грн. та ТОВ «Укрпостач» на суму ПДВ 1297,20 грн., що призвело до завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за червень 2014 р. у розмірі 32141,67 грн. та, як наслідок завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на вказану суму. Зазначені висновки ґрунтуються на твердженні контролюючого органу про безтоварність господарських операцій позивача із вказаними контрагентами, які в свою чергу базуються на актах перевірок контрагентів зазначених контрагентів по ланцюгу постачання.

На підставі Акту перевірки 04.11.2014 р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення – рішення форми «В-1» №0007701503, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 32142,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розміру 16071,00 грн.

Також встановлено, що між позивачем та ТОВ «Спецелектронкомплект» 16.01.2013 р. було укладено договір поставки №22-11/154, за яким останній зобов'язався передати у власність позивача радіодеталі та радіокомпоненти у кількості, асортименті, строки, за цінами та з якісними показниками, згідно специфікацій, а позивач прийняти товар та сплатити його вартість.

Позивачем надано первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам з ТОВ «Спецелектронкомплект» на загальну суму поставки 184698,33 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 30783,41 грн., на яку виписано податкові накладні від 15.05.2014 №10, від 22.04.2014 №44, від 22.04.2014 №43, 22.04.2014 №39, 26.05.2014 №24, від 09.04.2014 №16, від 01.04.2014 №1, від 01.04.2014 №2, від 12.05.2014 №2, від 12.05.2014 №4, від 26.05.2014 №23, від 26.05.2014 №24, від 25.06.2014 №28, від 25.06.2014 №27, від 25.06.2014 №26. Крім того до справи долучено рахунки-фактури та видаткові накладні від 15.05.2014 № 0168, від 26.05.2014 №0180, від 12.05.2014 №0158, від 22.04.2014 №0141, від 08.04.2014 №0116, від 02.04.2014 №0106, від 26.05.2014 №0182, від 12.05.2014 №0159, від 26.05.2014 №0181, від 10.06.2014 №0205, від 25.06.2014 №0216, від 25.06.2014 №0217, від 25.06.2014 №0213 на зазначену суму.

Як встановлено судом, позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, що підтверджено банківськими виписками по операціям з ТОВ «Спецелектронкомплект».

До справи долучено договір, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, приходні ордери на товар, складські картки, товарно-транспортні накладні, журнали обліку ввезення-внесення ТМЦ на завод.

Придбаний товар було оприбутковано на склад позивача, що підтверджується наданими приходними ордерами.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Укрпостач» 22.01.2014 р. було укладено договір №22х-11/59, за яким останній зобов'язався передати у власність позивача продукцію виробничо-технічного призначення згідно специфікацій, а позивач прийняти товар та сплатити його вартість.

На підтвердження виконання умов цього договору та постачання товару на загальну суму 18568,85 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 3094,81 грн., надано рахунки-фактури, податкові накладні від 20.06.2014 №57, від 03.06.2014 №4, від 18.06.2014 №51 та видаткові накладні від 07.07.2014 №РН-0000392, від 06.06.2014 №РН-0000341, від 07.07.2014 №РН-0000384 на зазначену суму. Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі. Постачання товарів також підтверджено приходними ордерами, складськими картками, товарно-транспортними накладними, журналами обліку ввезення-внесення ТМЦ на завод, банківськими виписками по операціям з ТОВ «Укрпостач».

Наданими документами підтверджено, що придбаний у ТОВ «Спецелектронкомплект» та ТОВ «Укрпостач» товар використовувався позивачем для виробництва електротехнічного обладнання, з метою подальшого його продажу та отримання доходу.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про нікчемність договорів позивача з його контрагентами не ґрунтуються на законі та матеріалах справи, а позивач не несе відповідальності за контрагента в разі порушення останнім податкового законодавства. Тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.6. ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Аналіз вказаних норм свідчить, що наявність належним чином оформлених податкових і видаткових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість за спірний період по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Спецелектрокомплект» та ТОВ «Укрпостач» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що, на момент здійснення відповідачем перевірки, реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Спецелектрокомплект» та ТОВ «Укрпостач» підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку, складеними у відповідності до вимог законодавства, та податкової звітності.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб’єкт владних повноважень на якого покладено обов’язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об’єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем і ТОВ «Спецелектрокомплект» та ТОВ «Укрпостач», і правомірність віднесення до податкового кредиту з податку на додану вартість суми понесених витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Крім того, колегія суддів зазначає, що якщо контрагент порушує вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення включених у ціну товару сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин оскаржуване податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню в повному обсязі.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2015 року у справі № 808/1110/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: С.В. Білак

Суддя: В.А. Шальєва