Постанова № 44796932, 08.06.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2015 р. Справа № 922/11/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

позивача - Шляхтич О.О. (довіреність від 18.02.2015 року); Шеховцов А.О. (директор);

третьої особи - Тимошенко Ю. В. (довіреність б/н від 20.04.2015 року);

відповідача - Мизиненко Д.В. (довіреність НАЕ027573 від 25.09.2014 року);

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх.№1881Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 02 березня 2015 року у справі №922/11/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алюмбуд", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ,

про припинення правовідносин,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "НТК", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про припинення правовідносин за іпотечним договором до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алюмбуд", в якій просить суд припинити правовідносини Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК" та Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" за іпотечним договором № 41I/0507, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Д.В. Слоневською, зареєстрованим в реєстрі за № 1835 та додатковими договорами про внесення змін і доповнень до іпотечного договору №1 від 23.05.2008 року за реєстровим номером 2832, №2 від 31.10.2008 року за реєстровим номером 5224, №3 від 02.09.2011 року за реєстровим номером 338 та №4 від 28.04.2012 року за реєстровим номером 1118, посвідчених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Д.В. Слоневською; судові витрати просить покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02 березня 2015 року у справі №922/11/15 (суддя Пономаренко Т.О.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02 березня 2015 року у справі №922/11/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ТОВ "НТК" в повному обсязі. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 20.04.2015 року.

Ухвалою суду від 20.04.2015 року задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 06.05.2015 р.

30.04.2015 року позивач надав додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх.№7113).

В судовому засіданні 06.05.2015 року оголошено перерву до 21.05.2015 року.

Ухвалою суду від 21.05.2015 року клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду апеляційної скарги задоволено, продовжити строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів. Клопотання представника відповідача та клопотання представника третьої особи про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 08 червня 2015 р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 31 травня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Банк „Фінанси та Кредит" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алюмбуд» укладено договір про невідновлювану кредитну лінію №35v-01-07 (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику невідновлювану кредитну лінію на загальну суму 1450000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії кошти згідно графіку погашення кредитної лінії (Додаток №1 до Договору) з кінцевим строком погашення до 30 травня 2012 року та сплатити за користування кредитними коштами проценти у розмірі 14% річних (а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного в підпункті „б", «в» пункту 3.1 цього договору сплатити проценти у підвищеному розмірі).

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у валюті кредиту за процентними ставками: а) 14% річних (у розмірі, зазначеному в п. 1.1 даного договору) за період з дня видачі до дати повернення кредиту, зазначеної в п. 2.4 даного договору; б) у випадку порушення позичальником строків погашення згідно графіка - 21% річних від суми невиконаного вчасно зобов'язання по кредиту відповідно до вищевказаного графіка, за період часу з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї кредитної (основної) заборгованості; в) 28% річних за період з 30.05.2012р. до дня фактичного погашення основної заборгованості за кредитом.

Згідно п. 5.1. Кредитного договору забезпеченням виконання зобов'язань за договором є іпотека нерухомості, розташованої за адресою: Харківська область, місто Зміїв, вул. 50-річчя Комсомолу, 115, належної на праві приватної власності майновому поручителю - ТОВ «НТК».

На виконання вищевказаного положення Кредитного договору 31 травня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Банк «Фінанси та кредит» (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НТК» (Іпотекодавець) було укладено іпотечний договір №41I/0507 (надалі - Іпотечний договір), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д.В. за реєстровим номером 1835 та накладена заборона на відчуження зазначеного об'єкту нерухомого майна, яка зареєстрована в реєстрі за номером 1836.

Згідно умов Іпотечного договору Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю наступне нерухоме майно - нежитлова будівля, корпус 1, поз. 1. літ. «Б» загальною площею 2096,0 кв.м., розташоване за адресою: Харківська область, Зміївський р-н, м. Зміїв, вул. 50 років Комсомолу, буд. 115 (пункт 1.1.).

Відповідно до п.2.2. Іпотечного договору зазначена нерухомість передається в іпотеку, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих ТОВ «Алюмбуд» за Договором про не невідновлювану кредитну лінію №35-v-01-07 віт 31.05.2007р. на суму 1450000,00 доларів США строком до 30 травня 2012 року, а також процентів за користування кредитними коштами, виходячи з наступних процентних ставок:

- 14% річних за період з дня видачі до строку повернення кредиту;

- в разі порушення строків погашення згідно графіку Кредитного договору - 21% річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання по кредиту згідно графіку, за період з моменту непогашення суми кредиту до дня фактичного погашення цієї позичкової заборгованості, але не пізніше 30 травня 2012 року;

- 28% річних за період з 31 травня 2012р., до дня фактичного погашення заборгованості, а також комісійної винагороди, визначеної в пункті 2.5. Кредитного договору, пені, штрафних санкцій за цим договором або за Кредитним договором, враховуючи відшкодування збитків, завданих прострочкою платежів за вищезазначеними договорами, відшкодування витрат по зверненню стягнення на Предмет іпотеки в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог. У випадку зміни сторонами Кредитного договору процентної ставки за користування Кредитними коштами та оформлення цих змін додатковою угодою до кредитного договору, Іпотекодавець зобов'язується забезпечити їх виконання предметом іпотеки.

У випадку зміни сторонами Основного зобов'язання, в тому числі процентної ставки за користування Кредитними ресурсами, Іпотекодавець зобов'язується невідкладно укласти з Іпотекодержателем відповідну додаткову угоду до цього договору.

Пунктом 17 Іпотечного договору сторони погодили, що цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання Іпотекодавцем своїх зобов'язань за Основним зобов'язанням.

До кредитного договору неодноразово вносилися зміни, а саме: додатковою угодою №1 від 23.05.2008р., додатковою угодою №2 від 29.10.2008р., додатковою угодою №3 від 01.09.2011р., додатковою угодою №5 від 28.04.2012р.

У зв'язку із змінами умов основного зобов'язання між позивачем та відповідачем були укладені:

- 23.05.2008р. договір про внесення змін та доповнень №1 до Іпотечного договору №41I/0507, посвідченого 31 травня 2007 року приватним нотаріусом ХМНО Слоневською Д.В., за реєстровим номером 1835, який посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Слоневською Д.В., за реєстровим номером 2832;

- 31.10.2008р. договір про внесення змін та доповнень №2 до Іпотечного договору №41I/0507, посвідченого 31 травня 2007 року приватним нотаріусом ХМНО Слоневською Д.В., за реєстровим номером 1835, який посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Слоневською Д.В., за реєстровим номером 5224;

- 02.09.2011р. договір про внесення змін та доповнень №3 до Іпотечного договору №41I/0507, посвідченого 31 травня 2007 року приватним нотаріусом ХМНО Слоневською Д.В., за реєстровим номером 1835, який посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Слоневською Д.В., за реєстровим номером 3338;

- 28.04.2012р. договір про внесення змін та доповнень №4 до Іпотечного договору №41I/0507, посвідченого 31 травня 2007 року приватним нотаріусом ХМНО Слоневською Д.В., за реєстровим номером 1835, який посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Слоневською Д.В., за реєстровим номером 1118.

05 вересня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Металіст-Будметалконструкція» (Позичальник) було укладено договір про невідновлювану кредитну лінію №24-01-12.

Згідно п. 1.1. зазначеного кредитного договору банк відкриває позичальнику не відновлювану кредитну лінію на загальну суму 9300000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно з графіком зниження ліміту кредитної лінії з кінцевим строком погашення до 05 вересня 2017 року і сплатити за користування кредитними коштами проценти відповідно до розділу 3 договору.

У відповідності до пп. « 1» п. 4.1. зазначеного кредитного договору, позичальник зобов'язався використати кредитні кошти, зокрема, на рефінансування основної кредитної заборгованості ТОВ «Алюмбуд» за кредитним договором №35v-01-07 від 31.05.2007р.

На думку позивача, внаслідок рефінансування кредитної заборгованості ТОВ «Алюмбуд» перед відповідачем за кредитним договором №35v-01-07 від 31.05.2007р., відбулося повне виконання зобов'язань ТОВ «Алюмбуд» перед Банком, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовною заявою про припинення правовідносин за іпотечним договором та додатковими угодами до даного договору.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на відсутність доказів погашення ТОВ «АЛЮМБУД» заборгованості за кредитним договором перед відповідачем, та що позивачем невірно обраний позивачем спосіб захисту своїх прав.

Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідачем, на виконання вимог суду першої інстанції, наданий розрахунок заборгованості ТОВ «Алюмбуд» по кредитному договору № 35v-01-07 від 31.05.2007р. з вказаного розрахунку випливає, що ТОВ «АЛЮМБУД» має прострочену заборгованість за відсотками у розмірі 57720.79 доларів США. (т.1 а.с.95-97)

Також з розрахунку відповідача випливає, що у ТОВ «АЛЮМБУД» відсутня строкова та прострочена заборгованість за основним боргом, поточна та прострочена заборгованість по комісії, а також основна заборгованість по відсоткам.

Позивач в поясненнях до апеляційної скарги зазначив, що розрахунок відповідача є помилковим, оскільки не відповідає умовам укладеної 01 вересня 2011 року між відповідачем та ТОВ «Алюмбуд» додаткової угоди № 3 до кредитного договору та надав свій розрахунок, відповідно до якого заборгованість ТОВ «АЛЮМБУД» перед відповідачем відсутня. (т.2 а.с.32-36).

Дослідивши матеріали справи та розрахунки надані сторонами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ТОВ «АЛЮМБУД» не має заборгованості перед відповідачем за кредитним договором.

Так, за додатковою угодою № 3 від 01 вересня 2011 року між банком та позичальником досягнуто домовленості про розмір та порядок сплати процентів, які мають бути нараховані за користування кредитом з 01 вересня 2011 року по 30 травня 2012 року та простроченої заборгованості ТОВ «Алюмбуд» за процентами, яка виникла станом на день укладання додаткової угоди. Вказане оформлено у графіку погашення кредитної лінії, та не заперечується сторонами.

З графіку погашення заборгованості вбачається, що позичальник зобов'язався сплатити на користь банку 255963,84 доларів США процентів, в тому числі 135216,46 доларів США простроченої заборгованості станом на 01.09.2011 року.

Згідно з розрахунками сторін, за період з 01.09.2011 року по день фактичного погашення кредиту 04.09.2012 року додатково були нараховані проценти в розмірі 135333,34 доларів США та додатково на прострочену суму заборгованості проценти в розмірі 17754,62 доларів США. Таким чином, за період з 01.09.2011 року по 05.09.2012 року ТОВ «Алюмбуд» мало сплатити 288304,40 доларів США процентів.

З розрахунків сторін вбачається, що за період з 01 вересня 2011 року по 04 вересня 2012 року сума в розмірі 288304,40 доларів США була сплачена ТОВ «АЛЮМБУД» та зарахована банком в якості процентів. Вказане підтверджується і довідками про стан розрахунків ТОВ «АЛЮМБУД» за кредитним договором: довідкою № 10022/328 від 22.02.2012 року та довідкою № 10022/888 від 04.05.2012 року (т.2 а.с.49-50). Водночас, з розрахунку банку випливає, що він не враховує положень додаткової угоди № 3 від 01 вересня 2011 року до кредитного договору, у зв'язку з чим і виникла розбіжність в розрахунках позивача та відповідача.

В розрахунках обох сторін відсутня заборгованість ТОВ «АЛЮМБУД» щодо основної суми боргу, поточних процентів та комісійних винагород. Сторони вказані факти визнають, спору щодо них немає.

Виходячи із змісту даних довідок, доданих позивачем до матеріалів справи, станом на 22.02.2012 року та на 04.05.2012 року у ТОВ «АЛЮМБУД» відсутня прострочена заборгованість по відсоткам за кредитним договором, що свідчить про відсутність у ТОВ «АЛЮМБУД» простроченої заборгованості по відсоткам у розмірі 57720,79 доларів США та про невідповідність тверджень відповідача обставинам справи. Вказані довідки в повній мірі відповідають розрахункам відповідача та доводять помилковість розрахунків позивача.

При цьому, в обох розрахунках використані однакові дані щодо дат та сум надходження оплат на користь банку за кредитним договором та їх зарахування за цільовим призначенням на погашення кредиту.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що станом на час розгляду справи, заборгованість у ТОВ «АЛЮМБУД» перед відповідачем за кредитним договором відсутня. Вказані обставини судом першої інстанції перевірені не були, що призвело до помилковості його висновків.

В силу статей 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Кредитного договору, Додаткових угод до нього, а також Іпотечного договору та договорів про внесення змін і доповнень до нього виникли зобов'язальні відносини, які, в силу ч.1 ст. 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України, повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Іпотека відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. У ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч.4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно зі ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

Статтею 1 ГПК України та ст. 16 ЦК України передбачено звернення до господарського суду відповідних осіб за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. При цьому суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин 2-5 ст. 13 ЦК України, згідно з якими при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства тощо.

Такий спосіб захисту як припинення господарських правовідносин передбачений ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.

Колегія суддів доходить до висновку, що спосіб захисту обраний позивачем цілком відповідає положенням законодавства, оскільки в повній мірі забезпечує захист прав та інтересів позивача щодо припинення правовідносин за іпотечним договором, наслідком чого є внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна позивача, яке передане ним в іпотеку, та припинення іпотеки зазначеного майна.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, неповно дослідив обставини справи, що призвело до помилкових висновків, а тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, а апеляційна скарга -задоволенню.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

У відповідності до ст. 49, ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про перерозподіл судового збору пропорційно задоволеним вимогам, враховуючи приписи п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з огляду на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції і прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог, витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви та витрати позивача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі 1218,00 грн. та 609,00 грн. відповідно.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 02 березня 2015 року у справі №922/11/15 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Припинити правовідносини Товариства з обмеженою відповідальністю «НТК», код (61060, Харківська область, м. Харків, проспект Московський, будинок 142, кімната 42, код ЄДРПОУ 32760550, п/р 26009120659980 в ФБ «Фінанси та Кредит»), та Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», (04050, м. Київ, вулиця Артема, будинок, 60, код ЄДРПОУ 09807856, к/р 39000010001980, МФО 350697), за іпотечним договором № 411/0507, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Д. В. Слоневською, зареєстрованим в реєстрі з № 1835 та додатковими договорами про внесення змін і доповнень до іпотечного договору № 1 від 23.05.2008 року за реєстровим номером 2832, № 2 від 31.10.2008 року за реєстровим номером 5224, № 3 від 02 вересня 2011 року за реєстровим номером 3338 та № 4 від 28 квітня 2012 року за реєстровим номером 1118, посвідчених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Д.В. Слоневською.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», (04050, м. Київ, вулиця Артема, будинок, 60, код ЄДРПОУ 09807856, к/р 39000010001980, МФО 350697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НТК», (61060, Харківська область, м. Харків, проспект Московський, будинок 142, кімната 42, код ЄДРПОУ 32760550, п/р 26009120659980 в ФБ «Фінанси та Кредит») судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1218,00 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 609,00 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено 11.06.2015 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.