Постанова № 44796665, 08.06.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2015 р. Справа № 907/116/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

Головуючого судді Давид Л.Л.

суддів Гриців В.М.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Оштук Н.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" від 14.04.2015 року №б/н (вх. № ЛАГС 01-05/1883/15 від 24.04.2015 року)

на рішення господарського суду Закарпатської області від 02.04.2015року

у справі №907/116/15 (суддя -Карпинець В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Калини, Тячівський район, Закарпатська область

про стягнення загальної суми 35 597,22 грн. (в тому числі сума 22 500,00 грн.- заборгованість за кредитом, сума 7 976,67грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, сума 3 703,05грн. - нарахована пеня, сума 1 417,50грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом)

за участю представників сторін:

від позивача: Деркач О.Р. (довіреність №4680-О від 31.10.2013 року);

від відповідача:не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 02.04.2015 року у справі №907/116/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ (надалі - Позивач) задоволено частково, а саме: стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Калини, Тячівський район, Закарпатська область (надалі - Відповідач) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» загальну суму 32 894,17 грн.( в тому числі сума 22 500,00 грн.- заборгованість за кредитом, сума 7 976,67 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом, сума 1 417,50 грн.- заборгованість по комісії за користування кредитом та частково сума 1 000,00 грн.- нарахована пеня).

Рішення господарського суду Закарпатської області від 02.04.2015 року в частині зменшення пені з суми 3 703,05 грн. до суми 1000,00 грн. мотивоване тим, що зменшення пені на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України є правом суду, яке застосовується лише у виняткових випадках. Подані Відповідачем в клопотанні від 25.02.2015 року докази свідчать про наявність таких виняткових обставин, що надають право суду зменшити розмір нарахованої Банком пені.

Позивач - ПАТ КБ «Приватбанк», - не погодившись із рішенням господарського суду Закарпатської області звернувся з апеляційною скаргою від 14.04.2015 року №б/н (вх. № ЛАГС 01-05/1883/15 від 24.04.2015 року), в якій посилається на те, що останнє прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме:

- Скаржник вказує на те, що кредитний договір 16.07.2012 року між банком та відповідачем був укладений у письмовій формі та з огляду на умови договору строк повернення відсотків за користування кредитними коштами є такими, що настав. Відповідач доказів повернення відсотків за користування кредитними коштами в розмірі не надав, доводи щодо наявності боргу, його розміру ФОП ОСОБА_2 не спростувала;

- Судом, на думку Скаржника, не з'ясовано коли саме настав тяжкий матеріальний стан у Відповідача, оскільки ПАТ КБ «Приватбанк» в погашення пені стягує суму 3 703,05 грн., яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань по договору з квітня 2014 року по 28.11.2014 року.

Дані обставини, Скаржник вважає, безумовною підставою для зміни рішення господарського суду Закарпатської області в частині відмови в стягненні пені та просить прийняти нове рішення в цій частині, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 року прийнято апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» 14.04.2015 року №б/н (вх. № ЛАГС 01-05/1883/15 від 24.04.2015 року) на рішення господарського суду Закарпатської області від 02.04.2015 року у справі №907/116/15 та призначено до розгляду в судове засідання на 25.05.2015 року в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів - Гриців В.М. та Кордюк Г.Т.(а.с.151).

В судове засідання 25.05.2015 року з'явився представник Позивача (Скаржника). Відповідач участі уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 24.04.2015 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.165). Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2015 року участь представників сторін визначено на їх розсуд.

Станом на 25.05.2015 року додаткових доказів та клопотань про відкладення розгляду справи не поступало, а відтак судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Представник Позивача в судовому засіданні 25.05.2015 року підтримав доводи апеляційної скарги, з мотивів, наведених в останній.

Заслухавши пояснення представника Скаржника та в зв'язку з неявкою Відповідача, судова колегія з метою забезпечення принципу змагальності судового процесу та рівності його учасників ухвалила розгляд справи відкласти на 08.06.2015 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Гриців В.М. та Кордюк Г.Т. (а.с.171-172).

Розпорядженням голови суду від 08.06.2015 року у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Кордюк Г.Т. в склад колегії по розгляду справи №907/116/15 введено суддю Юрченка Я.О. (а.с.173).

У судове засідання 08.06.2015 року з'явилась представник Позивача, яка підтримала доводи апеляційної скарги, з мотивів наведених в останній.

Відповідач участі уповноваженого представника у судове засідання 08.06.2015 року не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, ухвалою суду від 25.05.2015 року, що підтверджується штампом на звороті останньої (а.с.171-172).

Станом на час розгляду справи 08.06.2015 року додаткових доказів та клопотань про відкладення не поступало, а відтак судова колегія ухвалила розглядати справу за наявними у ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши зібрані у справі докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення місцевого господарського суду нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

16.07.2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ФОП ОСОБА_2 була підписана заява про відкриття рахунку та картка зі зразками підписів і відбитків печатки (далі - Заява). Згідно Заяви ФОП ОСОБА_2 приєдналась до «Умов та правил надання банківських послуг» (надалі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 16.07.2012 року (далі - Договір) та взяла на себе зобов'язання виконувати умови Договору (а.с.32).

Відповідно до п.3.2.1.1.3. Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті відсотків та винагороди (а.с.34).

Відповідно Договору відповідачу було встановлено позивачем кредитний ліміт на 16.07.2012р. в розмірі 1 000,00грн., на 26.12.2012р.в розмірі 10 000,00грн., на 04.02.2013р. в розмірі 12 500,00грн., на 04.03.2013р. в розмірі 14 500,00грн., на 13.03.2013р. в розмірі 18 500,00грн., на 21.03.2013р. в розмірі 22 500,00грн., на 01.03.2014р. в розмірі 22 500,00грн. та на 02.03.2014р. в розмірі 21 018,32грн. на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами (а.с.33-47), що підтверджується довідкою позивача від 09.12.2014 року № 08.7.0.0.0/141209152802 (а.с.48).

У п.3.2.1.1.1 Умов встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3.2.1.1.3 Умов).

Відповідно до розділу 3.2.1.4 Умов, яким затверджено порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24,00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступною за датою порушення зобов'язання.

Під „непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.1.3 Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Свої зобов'язання щодо здійснення погашення кредиту ФОП ОСОБА_2 не виконала, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором б/н від 16.07.2012 року (а.с.49-52).

Згідно п.3.2.1.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого «Умовами та правилами надання банківських послуг», змінити умови кредитування та вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі (а.с. 38-39).

Разом з основною заборгованістю Позивач просить стягнути з Відповідача - 7 976,67 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3 703,05грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 1 417,50 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, згідно розрахунку (а.с.49-52).

У відповідності до вимог ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Відповідно до цього, місцевим господарським судом правомірно задоволено вимогу про стягнення 7 976,67 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 1 417,50 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Відповідно до п. 3.2.1.5.4 Умов - нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3. здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Клієнтом.( а.с.43).

Враховуючи те, що Умовами передбачено нарахування неустойки за порушення зобов'язань на протязі трьох років від дня коли зобов'язання мало бути виконане Клієнтом, тому є правомірним нарахування Позивачем Відповідачеві пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором та яка, станом на день подання позову становить суму 3 703,05грн., що підтверджується матеріалами справи та правильність її нарахування перевірено судом (а.с.49-52) та є непогашеною Відповідачем, станом на день вирішення спору по суті.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалась п. 3.17.4. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в якому вказано, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В даному випадку як на підставу зменшення розміру нарахованої пені, Відповідач покликається на важкий матеріальний стан. З акту обстеження матеріально-побутових умов життя вбачається, що ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1, інвалід ІІІ групи; син - ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває в зоні АТО; дочка - ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3, вчиться; син - ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_4, учень (а.с.131).

Крім того з витягу з наказу Міністерства оборони України командира військової частини А1927 №157 від 29.07.2014 року вбачається, що син Відповідача - ОСОБА_5 з 24 липня 2014 року приймає участь у проведенні антитерористиної операції у Луганській та Донецькій областях (а.с.132).

Судова колегія вважає, що наведені вище обставини місцевим господарським судом вірно розцінені як такі, що слугують підставою для зменшення розміру нарахованої Банком пені.

У відповідності до вимог ч.1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33, 34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на скаржника.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 02.04.2015 р. у справі № 907/116/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

повний текст постанови складено та підписано 10.06.15р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Юрченко Я.О.