Постанова № 44794841, 02.06.2015, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/2568/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

при секретарі: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради - про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 30 березня 2015 р. № 47, якою накладено штраф в розмірі 340 грн. за встановлення огорожі в 2008 р. у вигляді плит. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вказану огорожу вона встановила в зв'язку з необхідністю ремонту старої металевої сітки ще у 2008р., а згідно з Переліком будівельних робіт затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009року №1104 на влаштування, ремонту, заміни парканів дозволів не вимагається. У зв'язку з цим, просить оскаржену постанову скасувати та закрити справу у зв'язку із відсутністю події правопорушення.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі доручення, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позові. Додатково вказав, що спірна постанова є незаконною та підлягає скасуванню в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях позивача. Крім того, вказав, що позивач не була повідомлена про засідання 30.03.2015 р. адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради та порушена процедура винесеної постанови.

Представник відповідача Леськів Г.М., яка діє на підставі довіреності /а.с.31/, в судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що адміністративна комісія при Залізничній районній адміністрації ЛМР повністю дотрималась встановленого законом порядку та процедури при винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Крім того, вказала, що протокол ЛКП «Скнилівок», який слугував підставою для винесення спірної постанови, складений 11.03.2015 р., а відтак відповідачем не пропущено строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Також позивача було належно повідомлено про засідання адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення була направлена позивачу протягом трьох днів після її винесення.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, допитавши свідка, з'ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» судам необхідно враховувати, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно ; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи вбачається, що будинок АДРЕСА_1 у м. Львові належить на праві спільної часткової власності сім'ї ОСОБА_1 та сім'ї ОСОБА_3. /а.с.48/

Згідно заяви на адресу Залізничної районної адміністрації від 20.02.2015 р. ОСОБА_3 просив перевірити та прийняти міри щодо самочинно встановленої ОСОБА_1 бетонної огорожі./а.с.47/

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2015 р. майстром по експлуатації житлового фонду ЛКП «Скнилівок» Стасів В.В. було складено акт-попередження відносно ОСОБА_1 про порушення нею п. 20.1.24 Правил благоустрою м. Львова, а саме здійснено самовільне будівництво, яке виявлено 05.03.2015 р., у виді самочинно влаштованої бетонної огорожі розміром 4,00х2,00 м біля будинковолодіння АДРЕСА_1

Судом встановлено, що 11.03.2015 року головним інженером ЛКП «Скнилівок» Шпаком І.М. складено протокол стосовно ОСОБА_1, у зв'язку з тим, що вона самовільно встановила бетонну огорожу розміром 4,00х2,00 м біля будинковолодіння по АДРЕСА_1 у м. Львові. Даний протокол складено в присутності свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, які засвідчили, що ОСОБА_1 відмовилась від підпису та дачі пояснень. /а.с.28/

На підставі вказаного протоколу, 30 березня 2015 року адміністративною комісією при Залізничній районній адміністрації ЛМР прийнято постанову № 47 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП. /а.с.24/

З матеріалів справи вбачається, що спірна постанова надіслана рекомендованим листом на ім'я ОСОБА_1 31.03.2015 р., що стверджується квитанцією ЛД УДППЗ «Укрпошта» /а.с.25/.

Крім того, з долученого до матеріалів справи реєстру рекомендованих листів адміністративної комісії при ЗРА ЛМР та копії повідомлення вбачається, що на адресу ОСОБА_1 25.03.2015р. скеровано повідомлення про засідання адміністративної комісії 30.03.2015 р. /а.с.26/.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 152 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Пунктом 20.1.24 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради №376 від 21.04.2011 року передбачено накладення стягнення, зокрема, за самочинне встановлення відгороджень, постійних і тимчасових огорож.

Згідно ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 152 КУпАП.

Отже, в даному випадку адміністративна комісія при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради в межах своєї компетенції прийняла постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, що відповідає вимогам законодавства.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що з ОСОБА_1 спілкується протягом багатьох років та їй відомо, що біля будинковолодіння по АДРЕСА_1 у м. Львові остання встановила бетонну огорожу близько семи років тому та ніхто жодних скарг та претензій з даного приводу не заявляв.

Проте, суд не бере до уваги покази свідка ОСОБА_9, так як на момент встановлення позивачем ОСОБА_1 бетонної огорожі, а саме, як стверджує позивач у 2008 році, було чинним Рішення № 412 Львівської міської ради від 07.05.2004 р. «Про затвердження Положення про порядок влаштування огорож у м. Львові», що діяло до 2011 р., яке передбачало отримання дозволів на влаштування огорожі.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що влаштування позивачем ОСОБА_1 бетонної огорожі без відповідних дозвільних документів було виявлено лише 05.03.2015 р., про що представником ЛКП «Скнилівок» було складено акт-попередження.

Також, суд критично оцінює пояснення позивача про те, що влаштування бетонної огорожі не є самочинним, так як у неї існувала необхідність встановлення даної бетонної огорожі для заміни старої, оскільки, згідно п. 5.3. Рішення № 412 Львівської міської ради від 07.05.2004 р. «Про затвердження Положення про порядок влаштування огорож у м. Львові» у разі проведення реконструкції об'єкта або необхідності проведення робіт по заміні існуючої чи встановленні нової огорожі дозвіл на проведення робіт надає районна адміністрація на підставі розпорядження районної адміністрації згідно з встановленим порядком.

Крім того, суд не враховує подану позивачем довідку ЛД УДППЗ «Укрпошти» від 21.05.2015 р., як належний та допустимий доказ по справі, оскільки така містить помилку щодо дати отримання поштою рекомендованого листа № 7902203789563, що стверджується квитанцією ЛД УДППЗ «Укрпошта», яка міститься в матеріалах справи на аркуші 25, а відтак, може містити і інші помилки, зокрема в даті вручення адресату ОСОБА_1 рекомендованих листів.

Відтак, позивачем не надано жодних доказів та судом не встановлено неправомірності дій відповідача при винесенні постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

З встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позивач не навів належних та достатніх доказів своєї невинуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, а оскаржувана постанова №47 винесена відповідно до вимог закону, на підставі та у межах повноважень адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації ЛМР та своєчасно.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, позивачем не представлено, а судом не здобуто жодних переконливих доказів у їх підтвердження, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 69, 71, 86, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, ст.ст. 287, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення або з дня отримання копії постанови.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.