Постанова № 44792307, 02.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 червня 2015 року № 826/6256/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної гвардії України (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії. Позивач просить суд:

1) Визнати дії Головного управління Національної гвардії України щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як особі звільненої з військової служби, яка стала інвалідом III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби - неправомірними;

2) Зобов'язати Головне управління Національної гвардії України провести нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як особі звільненої з військової служби, яка стала інвалідом III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби у розмірі неменше ні 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для непрацездатних осіб згідно чинного законодавства.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу Міністерства оборони України №382 о/с від 31.08.1998 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас (за станом здоров'я).

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААА №791237 позивачу встановлено III групу інвалідності захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що має право на одноразову грошову допомогу у розмірі встановленому Законом України «Про внесення до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.2012 № 5040-VI.

Вирішуючи спір по суті, суд звертає увагу на наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Так, згідно ст. 1 вказаного закону соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Дія Закону № 2011-XII поширюється, зокрема на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти (п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 2011-XII).

З вказаного слідує, що на ОСОБА_1 поширюється дія Закону № 2011-XII, з огляду на те, що останньому встановлено III групу інвалідності захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби.

Законом України «Про внесення до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.2012 № 5040-VI (далі Закон № 5040-VI) внесено зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема доповнено ст. 16 2.

Так, вказана стаття викладена в наступні редакції:

1. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

2. Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.

Згідно п.п.5 п. 2 ст. 16 Закону № 5040-VI одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти висновку, що розмір грошової допомоги, що підлягає нарахуванню позивачу не може бути менше за 70-кратний прожитковий мінімум громадян.

Згідно протоколу №6/499 від 29.09.2014 установлено черговість виплати позивачу одноразової грошової допомоги. Поряд з цим, відповідно до видаткового касового ордеру від 12.12.2014 ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 5 364,00 грн.

Як зазначив відповідач, дія Закону № 5040-VI на позивача не поширюється, оскільки Прикінцевими положеннями встановлено, що Закон № 5040-VI набирає чинності з 01.01.2014 і дія його не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

Суд не може погодитися з вказаними твердженнями відповідача враховуючи наступне.

Згідно ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність сторін.

Як зазначив Конституційний суд України у п. 1 свого рішення від 09.02.1999 справа N 1-7/99 положення частини першої статті 58 Конституції України слід розуміти так, що воно стосується людини і громадянина.

Відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

Вказаним порядком визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи (абз.3 п.п.2 п. 6 Порядку №978).

Пунктом 13 Порядку №978 встановлено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

З аналізу вказаного суд приходить до висновку, що підставою для нарахування та виплати одноразової грошової вимоги прийняття є рішення відповідної комісії: або про призначення одноразової грошової допомоги , або про відмову у призначені.

Таким чином, суд враховуючи приписи статті 58 Конституції України та з огляду на набрання чинності Закону № 5040-VI 01.01.2014 дійшов висновку, що при прийнятті рішення про виплату одноразової грошової допомоги позивачу (протокол №6/499 від 29.09.2014) відповідач повинен був керуватися Законом № 5040-VI.

Окрім того, суд відмітить, що при вирішені спору по суті судом враховувалися рішення в адміністративній справі №826/4869/13-а, про те, останні, на думку суду, є підтвердженням права та підстав для нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, однак не є рішення відповідної комісії про її нарахування. Тобто, за наслідком набрання вказаного рішення законної сили, відповідач як суб'єкт владних повноважень був зобов'язаний вчинити певні дії. З огляду на те, що рішення щодо виплати було прийнято 29.09.2014 з набранням чинності Закону № 5040-VI суд вважає, що саме норми останнього повинні були враховуватися при обчислені суми одноразової грошової допомоги позивача.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вказане в сукупності не спростовано доводами відповідача.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи проти позову в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував доводи позивача в цілому.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги в цілому.

Керуючись ст.. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати дії Головного управління Національної гвардії України щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як особі звільненої з військової служби, яка стала інвалідом III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби - неправомірними.

3. Зобов'язати Головне управління Національної гвардії України провести нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як особі звільненої з військової служби, яка стала інвалідом III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби у розмірі неменше ні 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для непрацездатних осіб згідно чинного законодавства.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст..186 КАС України.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови складено 09.06.2015