Постанова № 44790971, 19.08.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2011 року Справа № 2а/2370/3534/2011

Черкаський окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Паламар П.Г.,

при секретарі Поштаренко О.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» до державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад»(далі позивач) звернулось до суду з позовом у якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення рішення державної податкової інспекції у м. Черкаси Черкаської області (далі відповідач) № НОМЕР_1 від 20.04.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у акті перевірки відповідачем вказано заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 74684 грн., а донараховано податку в сумі 81214 грн.

Відповідач у акті перевірки зробив висновок про те, що дитячий оздоровчий табір «Лісова казка»відповідно до вимог п. п. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 29.12.1994 року № 334/94-ВР зі змінами і доповненнями в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (далі Закон України № 334) є самостійним платником, а тому позивач не має права включати до своїх витрат, витрати понесені дитячим оздоровчим табором «Лісова казка».

Відповідачем безпідставно зроблено висновок про завищення суми валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) за період 2007 2010 років, які понесені дитячим оздоровчим табором «Лісова казка»на загальну суму 2074862 грн., що призвело до зменшення податкового зобовязання підприємства з податку на прибуток.

Позивач зазначає, що відповідно до абз. 9 п. п. 5.4.9 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 334 до валових витрат відносяться витрати платника податку на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності таких об'єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі та утримувалися за рахунок такого платника податку на момент набрання чинності цим Законом (крім капітальних затрат, які підлягають амортизації) дитячих таборів відпочинку за умови, що вони не здаються в оренду, не використовуються для надання платних послуг або іншої комерційної діяльності.

Дитячий оздоровчий табір «Лісова казка»є обєктом соціальної інфраструктури, перебуває на балансі позивача з 1988 року, що підтверджується відповідними документами та є неприбутковим підрозділом ДП НВК «Фотоприлад».

Утримання оздоровчого табору здійснюється за рахунок надходжень від реалізації путівок, батьківських доплат (для працівників підприємства), коштів соціального страхування та за рахунок коштів позивача.

Дитячий оздоровчий табір «Лісова казка»в оренду не здається.

Позивач вважає, що має право відносити витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності дитячого табору відпочинку на свої валові витрати, а тому донарахування відповідачем податку на прибуток в сумі 81214 грн. і застосування штрафних санкцій в сумі 20304 грн. є незаконним.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити скасувавши податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 20.04.2011 року.

Представник відповідача надала письмові заперечення проти позову зазначивши, що відповідно до п. п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України № 334 платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Підпунктом 2.1.3. п. 2.1 ст. 2 Закону України № 334 визначено, що платниками податку є філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі філії), зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади. Платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.

Позивачем створено відокремлений структурний підрозділ дитячий оздоровчий табір «Лісова казка»код ЄДРПОУ 25988260, який розташований за адресою: с. Чапаєвка, Золотоніський район та перебуває на обліку Золотоніської ОДПІ з 16.05.2001 року.

Позивачем рішення про сплату консолідованого податку у 2007-2010 роках не приймалось та відповідачу не надавалось. Також, витрати на утримання і експлуатацію дитячих таборів, що використовуються для надання платних послуг, не входять до загального переліку визначеного п. п. 5.4.9 п. 5.4 ст. 5 Закон України № 334. Позивачем проводиться реалізація путівок до оздоровчого табору, тобто проводить діяльність по наданню платних послуг. Дитячий оздоровчий табір «Лісова казка»знаходиться на території іншої територіальної громади.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши доводи і докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову потрібно відмовити з наступних підстав.

Позивач зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради 04.03.1993 року за № 10261050001001388, код ЄДРПОУ 14312329 та знаходиться на обліку в державній податковій інспекції м. Черкаси.

ДП НВК «Фотоприлад»є правонаступником заводу «Фотоприлад», утвореного 01.11.1961 постановою Черкаського раднаргоспу від 29.11.1961 року № 313 та виробничого обєднання «Фотоприлад», у твореного на базі заводу наказом Міністерства оборонної промисловості СРСР від 05.08.1991 року № 655.

У період часу з 22.12.2010 року по 23.12.2010 року та з 04.02.2011 року по 31.03.2011 року відповідачем проведено планову перевірку державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, про що складено акт № 934/23-2/14312329 від 07.04.2011 року.

Відповідно до акта перевірки від 07.04.2011 року № 934/23-2/14312329 встановлено порушення п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3, п. п. 5.6.1 п. 5.6, п. п. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.9, п. 5.10 ст. 5, п. п. 8.1.2 п. 8.1, п. п. 8.2.2 п. 8.2, п. п. 8.4.6, 8.4.8 п. 8.4 ст. 8, п. п. 11.2.1 п. 11.2 п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 74684 грн., у тому числі: завищено за 2007 рік у сумі 6530 грн. (4 квартал 2007 року у сумі 6530 грн.), занижено за перше півріччя 2009 року у сумі 47680 грн., 3 квартали 2009 року у сумі 77348 грн., 2009 рік у сумі 14939 грн., 1 квартал 2010 року у сумі 87463 грн., завищено за півріччя 2010 року у сумі 60976 грн., занижено за 3 квартали 2010 року у сумі 66275 грн. та встановлено завищення відємного значення обєкта оподаткування всього в сумі 192995 грн., у тому числі: за 1 квартал 2008 року у сумі 671845грн., заниження за півріччя 2008 року у сумі 854479 грн., 3 квартали 2008 року у сумі 469862 грн., завищення за 2008 рік у сумі 192995 грн., заниження за 1 квартал 2009 року у сумі 106044 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 20.04.2011 року, яким збільшено суму грошового зобовязання позивача з податку на прибуток на загальну суму 101518 грн., з яких за основним платежем 81214 грн. та за штрафними санкціями 20304 грн.

Судом встановлено, що відповідно до акту про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом будівлі, споруди, приміщення від 27.12.1988 року робочою комісією заводу «Фотоприлад»прийнято в експлуатацію спальний корпус № 1 на 160 місць піонерського табору в с. Чапаєвка. Державною прийомною комісією прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом піонерський табір в с. Чапаєвка на 320 місць, про що складено акт від 26.12.1990 року.

Дитячий оздоровчий табір «Лісова казка»зареєстровано виконавчим комітетом Черкаської міської ради 25.04.2001 року, як відокремлений підрозділ ДП НВК «Фотоприлад»без права юридичної особи (ідентифікаційний код 25988260), за адресою: 19774 Черкаська область, Золотніський район, с. Чапаєвка.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України № 334 визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до абз. 9 п. п. 5.4.9 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 334 до валових витрат відносяться витрати платника податку на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності таких об'єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі та утримувалися за рахунок такого платника податку на момент набрання чинності цим Законом (крім капітальних затрат, які підлягають амортизації) дитячих таборів відпочинку за умови, що вони не здаються в оренду, не використовуються для надання платних послуг або іншої комерційної діяльності.

Судом встановлено, що за період 2008-2010 років позивачем проводилась реалізація путівок для відпочинку дітей у дитячому оздоровчому таборі «Лісова казка». Проти даного факту не заперечував і представник позивача.

Відповідно до п. п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України № 334 платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Підпунктом 2.1.3. п. 2.1 ст. 2 Закону України № 334 визначено, що платниками податку є філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі філії), зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади. Платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.

Таким чином, дитячий оздоровчий табір «Лісова казка»є самостійним платником податку на прибуток.

Позивачем у 2007-2010 роках рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток не приймалося. Повідомлення про прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток, за формою встановленою наказом ДПА України від 10.02.2003 року № 68, позивач відповідачу не подавав.Розрахунок податкових зобовязань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства позивачем до ДПІ у місті Черкаси, а дитячим оздоровчим табором «Лісова казка»до Золотоніської ОДПІ у 2007-2010 роках не подавався.

Суд вважає, що твердження позивача щодо неправомірності дій відповідача є необґрунтованими та надуманими.

Крім того, відповідач надав суду пояснення, відповідно до яких при визначенні позивачу податкового зобовязання в сумі 81214 грн. відповідачем враховано завищення податкових зобовязань з податку на прибуток по дитячому оздоровчому табору «Лісова казка»в сумі 151784 грн., завищення податкових зобовязань з податку на прибуток по правочинах, які на думку відповідача є нікчемними в сумі 286690 грн. та заниження податкових зобовязань з податку на прибуток на суму 357260 грн.

Частиною 4 ст. 11 КАС України визначено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З огляду на викладене, з метою всебічного, обєктивного зясування обставин справи та підтвердження їх документальними доказами ухвалою суду у позивача та відповідача витребуванні копії документів на спростування та підтвердження та спростування нікчемності правочинів, які стали підставою для нарахування позивачу податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств.

Дослідженням наданих документальних доказів встановлено, що позивачем укладено договір підряду № 3 від 18.05.2009 року на виконання робіт з приватним підприємством «Інтерагро-форум», відповідно до якого зазначене підприємство зобовязалось виконати роботи по ремонту покрівлі приміщень позивача.

На підтвердження господарської операції позивачем надано суду локальні кошториси ремонту покрівлі, визначення договірної ціни, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт по ремонту покрівлі корпусу № 1, 4, складу збуту, промплощадка № 1, енергоблока, цеху № 24 - за червень 2009 року, на отделочний корпус, промплощадка № ІІІ за березень 2010 року. ПП «Інтерагро-форум»надало позивачу податкові накладні № 381 від 18.05.2009 року№ 1321 від 06.08.2009 року, № 2497 від 27.11.2009 року, № 646 від 31.03.2010 року.

Судом встановлено, що роботи по ремонту покрівлі на будівлях позивача, згідно актів виконаних робіт, виконувались у червні 2009 року та березні 2010 року. Начальником воєнізованої охорони позивача надано списки робітників, яким були видані тимчасові перепустки для виконання покрівельних робіт з 25.05.2009 року по 31.07.2009 року -13 особам таз 30.09.2010 року по 01.11.2010 року 9 особам.

Позивачем не надано суду підтвердження виконання робіт у жовтні 2010 року не надано документальних доказів, ким виконувались роботи у березні 2010 року.

Твердження позивача про те, що прокуратурою Соснівського району м. Черкаси 23.04.2010 року прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи по факту зловживання службовим становищем службовими особами ПП «Інтерагро-форум»та ДП НВК «Фотоприлад»за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.364 КК України суд оцінює критично з огляду на наступне.

Згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником ПП «Інтерагро-форум»є ОСОБА_4, який будучи опитаний працівниками податкової міліції пояснив, що на прохання знайомого свого товариша погодився перереєструвати на своє імя вказане підприємство. Будь-яких бухгалтерських документів, договорів, з контрагентами, звітних документів підприємства, чи інших документів, які стосуються діяльності підприємства він не підписував. У підприємства відсутні наймані працівники, а тому надавати послуги чи виконувати роботи у підприємства не було можливості.

Прокуратурою Черкаської області 09.11.2010 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Відповідачем проведено позапланову перевірку ПП «Інтерагро-форум»з питань дотримання податкового законодавства про що складено акт № 947/23-2/35579534 від 21.02.2011 року. За результатами перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Неможливість фактичного здійснення господарських операцій ПП «Інтерагро-форум» через відсутність майна та інших матеріальних і трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з виконання робіт; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю трудових ресурсів, обмеженість у часі (співвідношення людино/годин та днів виконання ремонту) є порушенням публічного порядку, зловживанням правами, нанесенням шкоди суспільним інтересам в частині недодержання вимог ст. ст. 3, 13, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного Кодексу України в момент вчинення правочинів, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені такими правочинами, здійсненими про людське око із замахом на безпідставне зменшення податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств з боку позивача.

На підтвердження господарських операцій з поставки ПП «Інтерагро-форум»позивачу оптичного скла суду надано рахунки-фактури, видаткові накладні, платіжні доручення, податкові накладні за січень 2010 року на суму 73128 грн., у т. ч. ПДВ 12188 грн., за березень 2010 року на суму 63840 грн., у т. ч. ПДВ 10640грн., за червень 2010 року на суму 48378 грн., у т. ч. ПДВ 8063 грн.

Крім того, надано рахунки-фактури, видаткові накладні, платіжні доручення, податкові накладні на виріб ГУ-24А вартістю 12120 грн. за лютий 2010 року, очки нічного бачення ОНВ «Комбат»вартістю 48210 грн. у березні 2010 року

Суду не надано договору поставки товару, документальних доказів транспортування (товарно-транспорті накладні) товару та отримання позивачем документів, які могли підтвердити реальність господарської операції.

На підтвердження господарських операцій з ТОВ «БізнесАльянс»позивачем надано суду видаткову накладну, податкову накладну, квитанцію до прибуткового касового ордера за липень 2010 року на лазерний модуль ЛПМ-10-60 вартістю 5520 грн.

Суду не надано договору поставки товару, документальних доказів транспортування (товарно-транспорті накладні) товару та отримання позивачем документів, які могли підтвердити реальність господарської операції.

Відповідачем проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «БізнесАльянс»з питань дотримання податкового законодавства про що складено акт № 504/23-4/36860802 від 21.02.2011 року. За результатами перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців статус відомостей про юридичну особу ТОВ «БізнесАльянс»- відсутність юридичної особи за місцем знаходження.

На підтвердження господарських операцій з ПП «Т-Груп»позивачем надано суду видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення за червень 2010 року на пек сосновий вагою 180 кг вартістю 12960 грн. та крбідол обємом 900 літрів вартістю 12015 грн.

Суду не надано договору поставки товару, документальних доказів транспортування (товарно-транспорті накладні) товару та отримання позивачем документів, які могли підтвердити реальність господарської операції.

Відповідачем проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Т-Груп»з питань дотримання податкового законодавства про що складено акт № 436/23-2/36543851 від 14.02.2011 року. За результатами перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

На підтвердження господарських операцій з ПП «Мегаторгсервіс»позивачем надано суду видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення за червень 2009 року на обладнання вартістю 3552 грн. за лютий 2010 року на трансформатор СТК 265д кл. 01 вартістю 66000 грн., за березень 2010 року на пірометр Fluke 566 вартістю 6240 грн.

Суду не надано договору поставки товару, документальних доказів транспортування (товарно-транспорті накладні) товару та отримання позивачем документів, які могли підтвердити реальність господарської операції.

Відповідачем проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Мегаторгсервіс»з питань дотримання податкового законодавства про що складено акт № 416/23-2/36196815 від 10.02.2011 року. За результатами перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

На підтвердження господарських операцій з ПП «Торгкомерс - 2009»позивачем надано суду видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення за березень 2010 року на обладнання та сировину загальною вартістю 241608 грн.

Суду не надано договору поставки товару, документальних доказів транспортування (товарно-транспорті накладні) товару та отримання позивачем документів, які могли підтвердити реальність господарської операції.

Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Торгкомерс - 2009»з питань дотримання податкового законодавства, про що складено акт № 1548/23-2/36299933 від 13.07.2010 року. За результатами перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців статус відомостей про юридичну особу ПП «Торгкомерс - 2009» - відсутність юридичної особи за місцем знаходження, в стані припинення підприємницької діяльності.

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до пунктів 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частинами 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частинами 1, 2 ст. 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку.

Неможливість фактичного здійснення господарських операцій ПП «Інтерагро-форум», ТОВ «БізнесАльянс», ТОВ «Т-Груп», ПП «Мегаторгсервіс», ПП «Торгкомерс - 2009»через відсутність майна та інших матеріальних і трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з виконання робіт; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю трудових ресурсів є порушенням публічного порядку, зловживанням правами, нанесенням шкоди суспільним інтересам в частині недодержання вимог ст. ст. 3, 13, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного Кодексу України в момент вчинення правочинів, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені такими правочинами, здійсненими про людське око із замахом на безпідставне заволодіння бюджетними коштами через удаване право на бюджетне відшкодування ПДВ з боку позивача.

Суд вивчивши матеріали справи та вислухавши доводи сторін дійшов висновку, що відповідачем вірно встановлено порушення п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3, п. п. 5.6.1 п. 5.6, п. п. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.9, п. 5.10 ст. 5, п. п. 8.1.2 п. 8.1, п. п. 8.2.2 п. 8.2, п. п. 8.4.6, 8.4.8 п. 8.4 ст. 8, п. п. 11.2.1 п. 11.2 п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України № 334, у результаті чого позивачем було завищено валові витрати в сумі 81214 грн.

Підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Таким чином, відповідачем правомірно прийняте податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 20.04.2011 року, яким збільшено суму грошового зобовязання позивача з податку на прибуток на загальну суму 101518 грн., з яких за основним платежем 81214 грн. та за штрафними санкціями 20304 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад»до державної податкової інспекції м. Черкаси Черкаської області не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» до державної податкової інспекції у м. Черкаси відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку ст. 186 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар