Постанова № 44788244, 26.06.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2014 рокум. Ужгород№ 807/986/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судових засідань - Кібкало І.А.,

за участю сторін, які беруть участь у справі:

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Іршавський завод продовольчих товарів", представник - Шерегі В.М.,

відповідача: Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, представник - Попович М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іршавський завод продовольчих товарів" до Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005181500 від 11.12.2013, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іршавський завод продовольчих товарів» (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - відповідач), якою просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0005181500 від 11.12.2013, яким застосовано штрафну фінансову санкцію за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб на суму 37299,10 грн., прийнятого на підставі акта камеральної перевірки №385/1500/00412139 від 28.11.2013 своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання земельного податку за період з 30.06.2011 по 17.11.2013.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав наведених у позовній заяві, мотивуючи тим, що платіжними дорученнями №141 та №156 було виконано постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.05.2013, якою частково стягнуто з платника плату за землю за період з 01.01.2011 по 29.05.2013 у порядку ст.95 Податкового кодексу України на суму 163 629, 80 грн., а не погашено узгоджену суму грошового зобов'язання зазначену в розрахунках по сплаті за землю.

Крім того, погашення податковим органом раніше існуючого податкового боргу підприємства за рахунок сплачених позивачем грошових зобов'язань з плати за землю є дією податкового органу, а не позивача, а тому в діях останнього відсутній склад податкового правопорушення, яке полягає у несвоєчасній сплаті грошових зобов'язань з плати за землю.

Разом з тим, позивач вказує, що акт перевірки був вручений голові правління ПАТ «Іршавський завод продовольчих товарів» 28.11.2013, а податкове повідомлення-рішення №0005181500 винесено 11.12.2013, тобто з пропущенням 10 денного строку.

З врахуванням вищенаведених обставин, просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, надавши суду свої письмові заперечення. Відповідач вказує, що в ході проведення камеральної перевірки позивача було встановлено, що в порушення вимог п. 287.3 ст. 287 ПК України Позивачем було порушено граничні терміни сплати земельного податку, самостійно визначеного ним у розрахунку №810 від 31.01.2011, а також подання декларації по земельному податку №1402 від 20.02.2012 із затримкою більше 30 календарних днів 186495,45 грн. узгодженого земельного податку, що детально відображено в акті камеральної перевірки (2-3 с.).

Враховуючи вищенаведене податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, і підстави для його скасування відсутні, а тому представник ДПІ у Іршавському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області просить відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ДПІ у Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Іршавський завод продовольчих товарів». За результатами камеральної перевірки складено акт №385/1500/00412139 від 28.11.2013 своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання земельного податку за період з 30.06.2011 по 17.11.2013.

На підставі акта перевірки ДПІ у Іршавському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області прийняла податкове повідомлення - рішення форми «Ш» №0005181500 від 11.12.2013 року, яким застосовано штрафну санкцію за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб на суму 37299,10 грн.

Відповідно до п.п.14.1.39. ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп.14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Вимоги п.54.1. ст.54 ПК України встановлює, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п.57.1. ст.57 ПК України, який встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Тобто вимоги даної статті ставлять у зобов'язання платника, який самостійно визначив у поданій ним податковій декларації визначене ним грошове зобов'язання зі сплати земельного податку сплатити узгоджену ним суму у строки визначені п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, відповідно до якої податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що в ході проведення камеральної перевірки виявлено порушення вимог п.287.3 ст.287 ПК України, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Іршавський завод продовольчих товарів» порушено граничні терміни сплати земельного податку, самостійно визначеного ним у розрахунку №810 від 31.01.2011, а також декларації по земельному податку №1402 від 20.02.2012 із затримкою більше 30 календарних днів 186495,45 грн. узгодженого земельного податку.

Судом на підставі наявних у справі доказів встановлено, що посилання позивача на ту обставину, що відповідно до платіжних доручень №141 від 29.07.2013 та №156 від 20.08.2013 ним було здійснено проплату земельного податку по розрахунку №810 від 31.01.2011, та декларації по земельному податку №1402 від 20.02.2012 на підставі постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.05.2013, якою було стягнуто з позивача 163629,80 грн., не може бути підтвердженням своєчасності сплати узгодженого грошового зобов'язання, оскільки дане зобов'язання виникло не на підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду, а на підставі самостійно визначеного платником податків грошового зобов'язання по земельному податку, однак сплаченого із затримкою, що підтверджується платіжними дорученнями, наданими в додатку до позовної заяви. А тому предметом розгляду по справі № 2а-0770/2249/12 є стягнення заборгованості по земельному податку, яка жодним чином не стосується предметом спору по справі №807/986/14, оскільки предметом спору по даній справі є порушення граничних термінів сплати земельного податку із затримкою більше 30 календарних днів.

Посилання позивача на ту обставину, що податковий орган не в праві змінювати напрямок зарахування коштів при сплаті до бюджету грошового зобов'язання або заборгованості то з цього приводу слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. А враховуючи ту обставину, що за платником рахується попередня заборгованість, податковий орган незалежно від напряму сплати визначеного у платіжному дорученні зобов'язаний зарахувати такі кошти в рахунок погашення попереднього податкового боргу в порядку черговості.

Відповідно до п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Тому суд відхиляє доводи позивача, що податкове повідомлення-рішення №0005181500 від 11.12.2013 винесено ДПІ у Іршавському районі з пропущенням 10 денного строку.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податковий орган довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0005181500 від 11.12.2013 року, яким застосовано штрафну санкцію за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб на суму 37299,10 грн., а тому в задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Іршавський завод продовольчих товарів" до Державна податкова інспекція в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005181500 від 11.12.2013 - відмовити.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя Р.О. Ващилін