Постанова № 44787946, 14.05.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 р. Справа № 804/4425/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, в якій просить:

-скасувати рішення про результати розгляду скарги Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.12.2014 р. №1060/10/04-36-23-02-14 в частині відмови в наданні розстрочки зі сплати боргу;

-зобов'язати Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити прохання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за вимогами від 05.09.2014 р. та від 01.11.2014 р. Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про розстрочку сплати боргу, який виник за обставин непереборної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 отримано вимогу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 05.09.2014 р. за №Ф-12/6 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 33389,85 грн. З метою скасування вимоги підприємцем подано заяву, в якій також просив надати розстрочку для сплати суми боргу. Листом від 11.12.2014 р. №1060/10/04-36-23-02-14 про результати розгляду заяви Головне управління ДФС у Дніпропетровській області у наданні розстрочки відмовило. Також рішеннями Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 07.10.2014 р. №7087/10/04-36-10-08-09 і Державної фіскальної служби України від 10.12.2014 р. №3988/6/99-99-10-01-07-15 Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 було відмовлено у скасуванні вимоги про сплату боргу та рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 07.10.2014 р. №7087/10/04-36-10-08-09, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач подав заперечення проти адміністративного позову, в яких вказує, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не передбачає розстрочення заборгованості зі сплати єдиного внеску. Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Також зазначає, що рішення органу державної податкової служби вищого рівня про результати розгляду скарги, яким останній може залишити без змін, скасувати повністю або частково рішення про обов'язок сплати податкового зобов'язання, є обов'язковим саме для органу державної податкової служби нижчого рівня, а не для суб'єкта господарювання, отже таке рішення про результати розгляду скарги не є рішенням (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не може бути визнане незаконним, як цього вимагає позивач, і взагалі не може бути оскаржене до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 перебуває на обліку у Державній податковій інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З урахуванням щомісячних нарахувань єдиного внеску та сплати його не в повному обсязі, станом на 01.09.2014 р. у картці особового рахунку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 обліковувалась недоїмка у сумі 33389,85 грн.

Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі картки особового рахунку платника було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.09.2014 р. № Ф-12/6 на всю суму заборгованості та направлено на адресу боржника.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, не погодившись з вимогою, оскаржив її до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з огляду на відсутність порушення з його боку та просив дозволу розстрочки сплати боргу.

Листом Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.12.2014 р. №1060/10/04-36-23-02-14 відмовлено в наданні розстрочки зі сплати боргу.

Рішеннями Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 07.10.2014 р. №7087/10/04-36-10-08-09 і Державної фіскальної служби України від 10.12.2014 р. №3988/6/99-99-10-01-07-15 Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 також відмовлено у скасуванні вимоги про сплату боргу та рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 07.10.2014 р. №7087/10/04-36-10-08-09.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати в сплачувати єдиний внесок.

Частиною 12 статті 9 Закону №2464 закріплено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону №2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Відповідно до пункту 6.4 розділу VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. № 455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 р. за № 1622/24154, вимога про сплату боргу формується на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників.

Матеріали справи свідчать, що Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 не оскаржується сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка підлягає сплаті згідно вимоги Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 05.09.2014 р. №Ф-12/6, а оскаржується ненадання розстрочки для сплати цього боргу.

Проаналізувавши норми законодавства, суд звертає увагу, що первісно підприємцем застосована процедура адміністративного оскарження вимоги про сплату недоїмки, і в такому випадку рішення відповідача про незадоволення первинної скарги належало оскаржувати лише у порядку такої адміністративної процедури до Державної фіскальної служби України, що фактично й було здійснено. В судовому порядку оскаржується лише останнє рішення, прийняте за наслідками застосування платником процедури адміністративного оскарження.

Що стосується процедури розстрочення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, то розділом VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону №2464 передбачено вичерпний перелік випадків розстрочення сум відповідних платежів, а саме:

-суми заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, що утворилася на 1 січня 2011 року, та із сплати штрафних санкцій (пені), нарахованих на суму заборгованості із сплати страхових внесків, підлягають розстроченню не більш як на 60 календарних місяців у порядку та на умовах, установлених Законом України «Про погашення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування України»;

-заборгованість із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, не погашена станом на 1 січня 2011 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року, підлягає розстроченню не більш як на 60 календарних місяців починаючи з 1 січня 2011 року. Розстрочена сума підлягає сплаті (в тому числі пеня і штрафні санкції) рівними частками щокварталу не пізніше 20 числа місяця, що настає після зазначеного періоду, незалежно від факту виплати заробітної плати за цей період;

-платникам, які протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо стимулювання сплати поточних платежів з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та погашення заборгованості до Пенсійного фонду України» подали заяву до відповідного органу Пенсійного фонду України, надається право на розстрочення сум заборгованості із сплати страхових внесків, які не погашені на день укладення договору про розстрочення сум заборгованості із сплати страхових внесків, за період до 31 грудня 2010 року, у разі якщо на день подання заяви у платника немає заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Суми заборгованості із сплати страхових внесків, які не погашені на день укладення зазначеного договору, розстрочуються та підлягають сплаті рівними частинами протягом 24 календарних місяців починаючи з місяця подання платником заяви до відповідного органу Пенсійного фонду України. Заяви, подані платником, що надійшли пізніше шестимісячного строку з дня набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо стимулювання сплати поточних платежів з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та погашення заборгованості до Пенсійного фонду України», не розглядаються.

Відповідно до п. 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За таких обставин, суд погоджується, що чинним законодавством не передбачено розстрочення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про наявність обставин непереборної сили, зокрема - неплатоспроможності ПАТ «Південкомбанк», в якому знаходяться кошти підприємця, які він мав намір направити на погашення недоїмки, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 відповідно до п. п. 100.4 і 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України затверджено перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, до якого не входить обставина, зазначена підприємцем.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 71, 86, 128, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський