Постанова № 44787799, 04.06.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року Справа № 803/1099/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П..,

за участю представника позивача Левицької О.О.,

представника відповідача Приходько Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова Компанія «Аветра» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтова Компанія «Аветра» (далі - ТзОВ «НК «Аветра», позивач, товариство) звернулося з адміністративним позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2015 року № 0002262201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань, що ставлять предмет заперечення до акту камеральної перевірки №927/22.1/39274438 від 24 березня 2015 року, задекларованих у податковій декларації з акцизного податку ТзОВ «НК «Аветра» за січень 2015 року, про що складено акт перевірки від 05 травня 2015 року №1684/22-1/39274438. На підставі вказаного акта перевірки Луцька ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2015 року №0002262201. Даним рішенням позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за основним платежем 29 863,00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 7 465,75 грн., що разом становить 37 328,75 грн. Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

ТзОВ «НК «Аветра» проводить відпуск нафтопродуктів як кінцевому споживачу для особистого некомерційного використання, так і водіям транспортних засобів, що належать суб'єктам підприємництва, і не для продажу, а для використання в різних напрямках господарської діяльності цих суб'єктів господарювання, що є комерційним використанням. Суб'єкти підприємництва на автозаправних станціях (АЗС) розраховуються за паливо талонами та паливними картками (в тому числі старт-картами). Ці способи оплати не можна назвати розрахунками через реєстратора розрахункових операцій (РРО), оскільки за талонами і паливними картками через колонки АЗС проходить вже оплачене паливо, яке було придбане за безготівковим розрахунком одним суб'єктом підприємництва в іншого, а згідно із пунктом 216.9 статтею 216 Податкового кодексу України (далі - ПК України) датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Таким чином зазначені операції не є роздрібною торгівлею, а тому у позивача на суму реалізації палива через мережу АЗС суб'єктам господарювання не виникають податкові зобов'язання зі сплати 5% акцизного податку, оскільки дана реалізація не підпадає під дію статті 215 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, вважає, що товариство за результатами господарської діяльності не допустило порушення вимог податкового законодавства, а тому просить суд податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2015 року №0002262201 визнати протиправним та скасувати його.

В письмових запереченнях проти позову відповідач позов не визнав повністю з огляду на наступне.

Під час відпуску через мережу АЗС нафтопродуктів здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів). Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів. Таким чином, через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві, а томі такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України.

Відповідач вважає, що податкові зобов'язання зі сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова) під час здійснення розрахункових операцій. Оскільки платник податків не включив до об'єкта оподаткування акцизним податком факт реалізації товарів для комерційного використання, тому ТзОВ «НК «Аветра» занизило податкове зобов'язання зі сплати акцизного податку.

На підставі наведеного відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та просять суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях, просить у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Судом встановлено, що 05 травня 2015 року Луцькою ОДПІ була проведена позапланову виїзну документальну перевірку з питань, що ставлять предмет заперечення до акту камеральної перевірки №927/22.1/39274438 від 24 березня 2015 року, задекларованих у податковій декларації з акцизного податку ТзОВ «НК «Аветра» за січень 2015 року, за результатами якої складено акт №1684/22-1/39274438 (а.с.7-13).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем статтей 213, 214, 215, 216 ПК України та наказу Міністерства Фінансів України №14 від 23.01.2015 року «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», в результаті чого ТзОВ «НК «Аветра» занижено акцизний податок, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 39 388,00 грн.

До таких висновків контролюючий орган дійшов на підставі того, що підприємством в додатку 6 податкової декларації з акцизного податку за січень 2015 року відображено факт реалізації товарів для комерційного використання в сумі 787 761,42 грн. Дана сума не була включена до об'єкта оподаткування акцизним податком, в результаті чого товариством занижено податкове зобов'язання зі сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу палива, яке було безпосередньо реалізоване позивачем з колонок АЗС кінцевим споживачам.

Платник податків не погодився з такими висновками акта Луцької ОДПІ, та подав заперечення від 08 травня 2015 року №78 (а.с.15), однак вони не були взяті до уваги податковим органом.

За результатами акта перевірки від 05 травня 2015 року №1684/22-01//39274438 Луцької ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 14 таваня 2015 року №0002262201 (а.с.14), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за основним платежем на суму 29 863,00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями на суму 7 462,75 грн., що разом становить 37 328,75 грн.

Зокрема, суд встановив, що по автозаправній станції ТзОВ «НК «Аветра», яка знаходиться за адресою: с. Рованці, вул. Європейська, 12, в додатку 6 податкової декларації з акцизного податку за січень 2015 року позивач відобразив факт реалізації товарів для комерційного використання в загальній сумі 190 517,61 грн., на яку не було нараховано акцизний податок в сумі 9 525 грн., по автозаправній станції ТзОВ «НК «Аветра», яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Володимирська, 72Б, в додатку 6 податкової декларації з акцизного податку за січень 2015 року позивач відобразив факт реалізації товарів для комерційного використання в загальній сумі 43 949,18 грн., на яку не було нараховано акцизний податок в сумі 2 198 грн. та по автозаправній станції ТзОВ «НК «Аветра», яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1, в додатку 6 податкової декларації з акцизного податку за січень 2015 року позивач відобразив факт реалізації товарів для комерційного використання в загальній сумі 553 294,63 грн., на яку не було нараховано акцизний податок в сумі 27 665 грн. (а.с.10-12).

Висновки Луцької ОДПІ, викладені в акті перевірки, суд вважає правомірними з огляду на наступне.

Акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції) (підпункт 14.1.4 пункту 14.1 статті 14).

Підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України визначено, що платниками акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно з підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України одним із об'єктів оподаткування зазначеного податку є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг.

У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу (підпункт 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПК України).

Пунктом 215.1 статті 215 ПК України встановлено, що до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Відповідно до підпункту 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 ПК України для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Отже, відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів оподатковуються акцизним податком у розмірі 5 відсотків від вартості підакцизних товарів.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар (пункт 216.9 статті 216 ПК України).

Згідно з Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Позивач вказує, що суб'єкти підприємництва на автозаправних станціях (АЗС) розраховуються за паливо талонами та паливними картками (в тому числі смарт-картами), виданими на підставі договорів купівлі-продажу нафтопродуктів, за якими придбавається оптова партія товару. Відтак позивач стверджує про те, що при отриманні товару на АЗС за талонами та паливними картками роздрібна торгівля підакцизним товаром не відбувається.

Однак, такі твердження ТзОВ «НК «Аветра» спростовуються наступним.

Відповідно до розділу 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 року №281/171/578/155:

Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг.

Смарт-картка (паливна картка) є платіжною карткою із вмонтованим мікроконтролером як носієм та обробником інформації, потрібної для ініціювання переказу коштів та /або виконання службових операцій (п. 2.1 розділу 2 Правил Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою банку України від 10.12.2004 року №620).

Пунктом 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442 (далі - Правила №1442) встановлено, що роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС), що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Пункт 10 Правил №1442 визначає, що розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Пунктами 34 та 35 цих Правил встановлено, що заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-масло та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри). Заправка автотранспортних засобів провадиться за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора.

Отже, законодавством визначено, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, а не оптовий, оскільки відпуск пального відбувається через газороздавальні колонки кінцевому споживачу.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві, а тому такі операції оподатковуються акцизним податком відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України у розмірі 5-ти відсотків від вартості підакцизних товарів. Відтак дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» через мережу АЗС, в тому числі і в безготівковій формі за допомогою талонів та паливних карток, смарт-карток, є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів).

Таким чином, податкові зобов'язання зі сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова) під час здійснення розрахункових операцій.

Отже, суд вважає, що відповідач, встановивши заниження позивачем акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 39 388,00 грн. правомірно виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2015 року №0002262201.

Згідно з частиною третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем в судовому засіданні доведено факт порушення товариством вимог статей 213, 214, підпункту 215.3.4 статті 215, статті 216, тому суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2015 року №0002262201 Луцькою ОДПІ винесено правомірно, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 3,11,17,71,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова Компанія «Аветра» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2015 року №0002262201, відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 09 червня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський