Постанова № 4478709, 04.08.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.08.09Справа №2а-7831/09/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Дубиніній А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сакського міськрайонного центру зайнятості

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський"

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з адміністративним позовом Сакський міськрайонний центр зайнятості до ТОВ “ВС Євпаторійський” про стягнення з відповідача суми заборгованості по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки) у розмірі 1308,50 гривень на р/р 37172301900243, УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 20708681, та пеню в розмірі 1242,63 гривні на р/р 37178305900243, УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 20708681.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.07.09 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.07.09 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивач не зявився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

У судове засідання відповідач не зявився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, клопотання про розгляд справи у його відсутності не надіслав.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі Фонд).

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міськрайонні, районні, міськрайоннрайонні, міськрайонні та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України “Про зайнятість населення” № 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міськрайонних, районних, міськрайоннрайонних, міськрайонних і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Отже, судом встановлено, що Сакський міськрайонний центр зайнятості є установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249 є республіканським органом виконавчої влади.

За змістом статей 38, 39 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000 року центрам зайнятості надано право контролю за належною сплатою страхових внесків і стягнення відповідної заборгованості та адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, судом встановлено, що Сакський міськрайонний центр зайнятості, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, субєктом владних повноважень.

Відповідно до п. 5,6 абзацу 3 частини 2 статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття; представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

Судом встановлено, що центри зайнятості населення відносяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, у той же час повноваження центрів зайнятості також визначені абзацом 11 частини 1 пункту 2 статті 19 Закону України “Про зайнятість населення” № 803-XII від 01.03.1991 року, відповідно до якого Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Можливість вирішення спорів, які виникають у звязку зі застосуванням Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” саме у судовому порядку, визначена статтею 39 зазначеного Закону.

Крім того, згідно з п.9.11 Інструкції про порядок нарахування та сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття і обліку їх надходження у Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. № 30/5221 (надалі Інструкція) усі спірні питання, що виникають між платниками страхових внесків та органами Фонду з приводу нарахування страхових внесків, пені, стягнення недоїмки, штрафів та адміністративних стягнень, вирішуються в судовому порядку. Подавати позовні заяви та представляти інтереси Фонду щодо стягнення страхових внесків, пені і штрафів у судах мають право Державний центр зайнятості, центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міськрайонні, районні, міськрайоннрайонні, міськрайонні та районні у містах центри зайнятості.

Таким чином, судом встановлено, що Сакський міськрайонний центр зайнятості, являючись субєктом владних повноважень, відповідно до законодавства має право подавати до суду позовні заяви до фізичних та юридичних осіб щодо стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, пені і штрафів.

Порядок нарахування і сплата внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року, Законом України “Про зайнятість населення” № 803-XII від 01.03.1991 року, Законом України від 11.01.2001 року № 2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", Інструкцією про порядок нарахування та сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття і обліку їх надходження у Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. № 30/5221.

Згідно зі ст.2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

Згідно з ч.2 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески; надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про прийняття на роботу працівників; заробітну плату працівників, сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами.

Пунктом 1.3. Інструкції передбачено, що роботодавцями є власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи та фізичні особи, які використовуються найману працю.

Судом встановлено, що ТОВ “ВС Євпаторійський” є юридичною особою.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 ст.4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року роботодавці юридичні особи набувають статусу платника страхових внесків до Фонду з дня взяття їх на облік.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у Сакському міськрайонному центрі зайнятості 25.11.1997 року (реєстраційний номер 11200344).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до ч.2 ст.4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року відповідач набув статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації, а саме з 25.11.1997 року .

Відповідно до статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. Зазначена норма знайшла своє відображення в п. 5.3., 5.11 Інструкції.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 статті 1 Закону України від 11.01.2001 року № 2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" встановлені розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців - 1,3 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Таким чином, відповідач був зобовязаний з 25.11.1997 року щомісячно в день виплати заробітної плати найманим працівникам сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Відповідно до п. 6.7. Інструкції роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, один екземпляр якої подається до центру зайнятості у якому він перебуває на обліку до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом.

Згідно з ч.3 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Судом встановлено, що відповідачем було подано розрахункову відомість про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2007 року, яким відповідач нарахував 6609,15 гривень страхових внесків, а також вказав, що на кінець періоду є заборгованість із страхових внесків на випадок безробіття у розмірі 12843,44 гривні.

Судом встановлено, що відповідачем було подано розрахункову відомість про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 1 квартал 2009 року, яким відповідач нарахував 1690 гривень страхових внесків, а також вказав, що на кінець періоду є заборгованість із страхових внесків на випадок безробіття у розмірі 15433,88 гривні, з яких сума недоїмки складає 10648,50 гривень, пені 3688,27 гривень, та сума страхових внесків, строк сплати яких ще не настав 1097,11 гривень.

Судом встановлено, що за несплату та несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття законодавцем встановлена відповідальність.

Відповідно до статті 38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, п. 9.2 Інструкції у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Судом встановлено, що відповідно до абзацу 2 пункту 2 статті 1 Закону України від 11.01.2001 року № 2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття розраховуються від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.

В розрахунковій відомості за 1 квартал 2009 року зазначено, що загальна сума заборгованості, яка склалась за період з 01.01.2001 року по 01.04.2009 року, за платником складає 15433,88 гривні, з яких сума недоїмки складає 10648,50 гривень, пені 3688,27 гривень, та сума страхових внесків, строк сплати яких ще не настав 1097,11 гривень.

Судом встановлено, що розмір страхових внесків та пені розрахований позивачем вірно.

Судом також встановлено, що відповідно до матеріалів справи, наданих позивачем, рішенням Господарського суду АР Крим від 01.09.2005 року по справі № 2-4/11506-2005 з відповідача було стягнено заборгованості із сплати страхових внесків на випадок безробіття, що утворилася за період з 01.01.2001 року по 01.04.2005 року, у розмірі 8633 гривні. Вказане рішення набрало чинності відповідно до законодавства України.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 12.02.2007 року по справі № 2-13/1645-2007 з відповідача було стягнено заборгованості із сплати страхових внесків на випадок безробіття, що утворилася за період з 01.04.2005 року по 01.01.2007 року, у сумі 1992 гривні. Вказане рішення набрало чинності відповідно до законодавства України.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 14.10.2008 року по справі № 2-30/9124-2007А з відповідача було стягнено заборгованості із сплати страхових внесків на випадок безробіття, що утворилася за період з 01.01.2007 року по 30.09.2007 року, у сумі 3152,64 гривні. Вказане рішення набрало чинності відповідно до законодавства України.

Таким чином, сума заборгованості із сплати страхових внесків на випадок безробіття, що вже були стягнені з відповідача відповідно до рішень Господарського суду АР Крим від 01.09.2005 року по справі № 2-4/11506-2005, від 12.02.2007 року по справі № 2-13/1645-2007, від 14.10.2008 року по справі № 2-30/9124-2007А, складає 13750,64 гривень.

Таким чином, сума заборгованості із сплати страхових внесків на випадок безробіття, що утворилася в період з 01.10.2007 року по 01.04.2009 року, складає 2551,13 гривня, з яких сума недоїмки складає 1308,50 гривень та пеня складає 1242,63 гривні.

Судом встановлено, що розрахунок пені здійснений позивачем вірно за кожний день прострочки, але відповідачем суми пені не погашена у повному обсязі.

Судом встановлено, що станом на 03.08.09 року сума заборгованості із сплати страхових внесків на випадок безробіття у розмірі 2551,13 гривня не сплачений у повному обсязі, що підтверджується довідкою, наданою позивачем, від 04.08.09 року № 2270.

Відповідно до ч.4 ст.38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи від імені Фонду мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях; містах Києві і Севастополі та їх заступники.

Відповідно до ч.2 статті 38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Суд зазначає, що обовязок сплачувати страхові внески, передбачені безпосередньо ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача ТОВ “ВС Євпаторійський” заборгованость по сплаті страхових внесків на випадок безробіття до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, у тому числі донараховані суми страхових внесків (недоїмка) у розмірі 1308,50 гривень на р/р 37172301900243, УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 20708681, та пеню в розмірі 1242,63 гривні на р/р 37178305900243, УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 20708681.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня оголошення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня оголошення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Трещова О.Р.