Ухвала суду № 44785728, 05.05.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/733/15 Справа № 204/7737/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Мащук В. Ю. Доповідач - Зайцев В.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:

головуючого - судді Зайцева В.В.,

суддів Руських К.Г., Джерелейко О.Є.,

при секретарі Дьоміній А.А.

за участю прокурора Смирнова В.Р.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014040680002364, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.09.2014 року, за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області Гладкіх О.В. на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2015 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дніпропетровська, громадянин України, українець, громадянин України, раніше судимий:

-26.03.2008 року АНД районним судом м. Дніпропетровська за ст.185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 14.07.2008 року АНД районним судом м. Дніпропетровська за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано не відбутий строк у вигляді 1 місяця за вироком АНД районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2007 року до відбуття призначено 3 роки 1 місяць позбавлення волі із зарахуванням строку тримання під вартою з 07.02.2008 - 26.03.2008 року;

- 17.03.2009 року АНД районним судом м. Дніпропетровська за ст.190 ч.1, ст.185 ч.3, ст.263 ч.1, ст.309 ч.1, ст.70 ч.1 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України частково приєднаний не відбутий строк у вигляді 3 місяців за вироком АНД районного суду м. Дніпропетровська від 14.07.2008 року до відбуття призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі із зарахуванням строку тримання під вартою з 07.02.2008 - 26.03.2008 року;

- 20.06.2014 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ст. 263 ч.2 КК України до покарання у громадських робіт строком 120 годин;

- 10.11.2014 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавленні волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська змінено, ОСОБА_2 визнаний засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75,76 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України даний вирок та вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2014 року щодо ОСОБА_2, яким йому призначено покарання у вигляді 120 годин громадських робіт, виконувати самостійно;

Засуджений: за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України покарання призначене за даним вироком і покарання призначене вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.11.2014 року, відповідно до якого ОСОБА_2 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавленні волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська змінено, ОСОБА_2 визнаний засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75,76 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України виконувати самостійно даний вирок (вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.11.2014 року) та вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2014 року щодо ОСОБА_2, яким йому призначено покарання у вигляді 120 годин громадських робіт, - виконувати самостійно.

Стягнуто з ОСОБА_2 документально підтверджені витрати на залучення експерта на користь держави:

- в сумі 393, 12 гривень за проведення експертизи № 199/38 від 26.09.2014 року (одержувач платежу - ГУДКСУ у Дніпропетровської області; код банку отримувача - 805012, отримувач УК у Кіровському районі м. Дніпропетровська/24060300, код отримувача 37989316, рахунок отримувача 31418544700007).

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог закону.

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин:

ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово судимим, маючи не зняту і непогашену судимість в установленому законом порядку за злочини проти власності, став на шлях вчинення повторного тяжкого, умисного корисливого кримінального правопорушення.

Так, 26.07.2014 року у вечірній час ОСОБА_2, знаходячись біля КЗО НВК № 12 по пр. Пушкіна, 75 у м. Дніпропетровську, спостерігав за вікнами навчального закладу, побачивши, що третє вікно зліва на другому поверсі напіввідкрите, у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел, направлений на умисне, таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення.

Далі, у цей день приблизно о 23:00 годині, ОСОБА_2 реалізуючі свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення, по ґратах вікна першого поверху заліз на підвіконня вікна кабінету заступника директора з господарчої частини КЗО НВК № 12 по пр. Пушкіна, 75 у м. Дніпропетровську, один раз вдаривши по профілю вікна, проник до кабінету, та користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає і вони залишаються таємними для оточуючих, діючи з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, з метою наживи, викрав чуже майно, що належить КЗО НВК №12, а саме ноутбук «Асеr Оnе А531h-0Вк» ринкова вартість якого, згідно висновку експерта № 199/38 від 26.09.2014 року станом на 26.07.2014 року могла складати 2150 гривень, спричинивши КЗО НВК № 12 матеріальну шкоду на загальну суму 2150 гривень. З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

В апеляції: прокурор просить вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2015 стосовно ОСОБА_2 за ч. 3 ст.185 КК України - змінити в частині призначення покарання, резолютивну частину вироку привести у відповідність до вимог ч.4 ст. 70 КК України та вважати ОСОБА_2 засудженим: за ч. 3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України вирок Жовтневого районного суду від 10.11.2014, який змінено ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.01.2015, та визнано засудженим ОСОБА_2, за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком З роки та вирок Жовтневого районного суду від 20.06.2014, яким ОСОБА_2 призначено покарання у виді 120 годин громадських робіт, виконувати самостійно.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який підтримав апеляцію та просив її задовольнити, а вирок суду змінити, обвинуваченого ОСОБА_2 який просив залишити вирок суду без змін, обговоривши доводи в апеляції та в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню, з наступних підстав.

В судових дебатах та останньому слові обвинувачений ОСОБА_2 просив вирок суду залишити без змін.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення обґрунтовані сукупністю належно одержаних по справі і ретельно досліджених судом доказів є правильними, ніким з учасників процесу не оспорюються, а тому колегія суддів не входить в їх обговорення. Судом вірно встановлені всі фактичні обставини скоєного обвинуваченим злочину.

Дії ОСОБА_2 суд обґрунтовано кваліфікував за ч. 3 ст. 185 КК України, як такі, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, журналу судового засідання в ході досудового і судового слідства були належно досліджені всі обставини справи. Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що досудове і судове слідство було проведено з дотриманням вимог КПК України, належним чином, докази зібрані по справі у законний спосіб, є достатніми та допустимими.

Що стосується обґрунтованості призначеного обвинуваченому покарання, то колегія суддів вважає, що воно призначене не в повній відповідності до вимог ст. 65 КК України, з належним врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.

При винесенні вироку, районний суд врахував ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_2 злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, а також дані про особу обвинуваченого.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 раніше судимий 20.06.2014 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ст. 263 ч.2 КК України до покарання у громадських робіт строком 120 годин. Після постановлення вказаного вироку скоїв злочин 26.07.2014 року, за який його визнано винним і засуджено вказаним вироком суду.

За таких обставин, місцевий суд повинен був призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків, на підставі ст.71 та ст.72 КК України.

Вказані вимоги закону місцевим судом не були виконані.

Оскільки в апеляції прокурора не ставиться питання про скасування вироку та постановлення нового вироку стосовно ОСОБА_2 із застосуванням ст. 71 КК України, тому апеляційний суд, згідно положень ст. 404 КПК України не вправі вийти за межі апеляційної скарги.

Оскаржуваним вироком суду ОСОБА_2 засуджений до реальної міри покарання.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а вироки від 20.06.2014 року Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська яким ОСОБА_2 визнано ви винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України до покарання у громадських робіт строком 120 годин, та вирок від 10.11.2014 року Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська яким ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавленні волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська змінено, ОСОБА_2 визнаний засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75,76 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, слід виконувати самостійно.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що покарання призначене ОСОБА_2 за вказані кримінальне правопорушення у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі є обґрунтованим і справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 408 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію першого заступника прокурора Дніпропетровської області Гладкіх О.В. задовольнити, вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2015 року стосовно ОСОБА_2 змінити.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України вирок Жовтневого районного суду від 10.11.2014, який змінено ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.01.2015, та визнано засудженим ОСОБА_2, за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та вирок Жовтневого районного суду від 20.06.2014, яким ОСОБА_2 призначено покарання у виді 120 годин громадських робіт, виконувати самостійно.

В іншій частині вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2015 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали апеляційного суду, а засудженим, який утримується під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали апеляційного суду.

Судді:

В.В. Зайцев К.Г Руських О.Є. Джерелейко