Ухвала суду № 44785493, 03.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/670/15

Справа № 203/2913/15-к

Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Кір'як А.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів: Кислого М.М., Бровченко Л.В.

при секретарі Зичковій К.О.

за участю прокурора Ставицького В.А.

слідчої ОСОБА_3

представника ТОВ «ФУД ОСОБА_4» ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД ОСОБА_4» на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2015 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12015040670000845, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2015 року було накладено арешт на автомобілі ISUZU NQR 7IP 4570, (2010), БІЛИЙ, № шасі Y7BN1R71PAB000030 JAANIR71P87102503; ISUZU NQR 71Р 4570, (2010), БІЛИЙ, № шасі Y89N2500910B35492 JAAN1R71P87102952; HYUNDAI HD78 3907, (2011), БІЛИЙ, № шасі Y89N2500911В35573 KMFGA17PPBC168880; HYUNDAI HD78 3907, (2011), БІЛИЙ, № шасі Y89N2500911В35572 KMFGA17PPBC168869; на технічні паспорти СХТ 029465, СХТ 029436, СХТ029453,СХТ 029456, на ключі від замка запалювання двигуна на вказані транспортні засоби, із забороною будь-якого його відчуження та використання, з метою подальшої доставки на майданчик автотранспорту, розташованого на території Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області по вул. Плеханова, 34 в м, Дніпропетровську. В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що із наданих суду матеріалів кримінального провадження видно, що вказані вище автомобілі відповідно до приписів ст, 179 ЦКУ є речами та мають ознаки, вказані у ч. 2 ст. 167 КПК України, оскільки вони вибули з володіння власника проти його волі у зв'язку з вчиненням юридично значимих дій особою, яка не мала на це права. Згідно наявної у матеріалах доданих до клопотання заяви про скоєння злочину заявник (потерпілий) просить оголосити наведені автомобілі в розшук та накласти арешт на них. Оцінюючи наслідки арешту майна для інших осіб суд виходить з того, що інтереси збереження майна для вчинення процесуальних дій, передбачених КПК України, переважають над можливими негативними наслідками для третіх осіб. Крім того, суд враховує, що володільці майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, навівши мотиви про можливе зупинення або надмірне обтяження їх підприємницької діяльності та правомірності використання арештованого майна у такої діяльності. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, які ставлять під сумнів правовий статус фактичного володільця майна, як його власника в розумінні п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України, необхідно забезпечення дотримання балансу між захистом прав власників цього майна, у яких це майно, можливо, неправомірно вибуло в результаті правопорушення, та осіб, які вважають це майно своєю власністю на час накладення арешту.

Не погодившись з даним рішенням, ТОВ «ФУД ОСОБА_4» подалов апеляційну скаргу в які просить скасувати ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 21.05.2015р. у справі №203/2913/15-к, провадження №1-кс/0203/999/2015, про арешт майна в рамках кримінального провадження №12015040670000845 та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Пальок В.Ю., заявлене у рамках кримінального провадження №12015040670000845 про накладення арешту на вказаны вище автомобілі, технічні паспорти, ключі від замків запалювання двигуна на вказані транспортні засоби, із забороною будь-якого його відчуження та використання, з метою подальшої доставки на майданчик автотранспорту, розташованого на території Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області по вул. Плеханова, 34 в м. Дніпропетровську, - відмовити повністю. Обґрунтовуючи свою апеляцію, адвокат вказав, що слідчим суддею не доведено наявності безумовних підстав необхідності забезпечення арешту майна через не допуск власника майна до участі у розгляді клопотання. Зокрема, слідчий суддя посилається на встановлення в рамках кримінального провадження обставин, які ставлять під сумнів правовий статус володільця майна, як його власника. При цьому, такими обставинами суддя вважає факт перереєстрації у грудні 2014 року транспортних засобів з Об'єднання «Донецькпродторг» на ТОВ «МДМТОРГ» за умови відкликання новим керівництвом Об'єднання «Донецькпродторг» всіх довіреностей, виданих раніше за підписом попереднього керівника зазначеного підприємства, що, у свою чергу, на думку слідчого судді, свідчить про наявність у діях з перереєстрації транспортних засобів ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Разом з тим, слідчим суддею не звернено уваги на той факт, що згідно з матеріалами кримінального провадження (як про це зазначає сам слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі) оголошення про скасування довіреностей попереднього керівництва Об'єднання «Донецькпродторг» опубліковане в газеті «Урядовий кур'єр» №21 (5395) від 05.02.2015р., тоді як дії з перереєстрації вчинені у грудні 2014 року - тобто у період, коли оголошення про відкликання довіреностей попереднього керівництва ще не було розміщене у засобах масової інформації. За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 249 Цивільного кодексу України, особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Довіреності попереднього керівництва хоча і підписувалися директором Об'єднання «Донецькпродторг», але видавалися від імені самого Об'єднання як юридичної особи, оскільки згідно зі ст. 246. ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. Тому, довірителем за довіреністю виступало саме Об'єднання «Донецьпродторг». Чинне законодавство України не містить норми, яка б визначала, що довіреності, видані від імені юридичної особи попереднім керівником, автоматично втрачають чинність у разі зміни керівництва такої юридичної особи. Відповідно, довіреність юридичної особи, видана чинним на момент її видачі керівником, втрачає чинність або у разі закінчення строку, на який вона видана, або внаслідок її відкликання від юридичної особи новим керівництвом. Нехтуючи зазначеними нормами права, слідчий суддя зробив невірний висновок про протиправність перереєстрації транспортних засобів з Об'єднання «Донецькпродторг» на нового власника - ТОВ «МДМТОРГ», хоча, як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, матеріали кримінального провадження №12015040670000845 навпаки підтверджують правомірність такої перереєстрації на підставі довіреності, не відкликаної довірителем. У зв'язку із наведеним, з фактичних обставин кримінального провадження, викладених у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, взагалі не вбачається факту вчинення будь-якого кримінального правопорушення, а правовідносини, що виникли між Об'єднанням «Донецькпродторг» і ТОВ «МДМТОРГ» щодо купівлі-продажу майна, так само як і аналогічні відносини між ТОВ «МДМТОРГ» і ТОВ «ФУД ОСОБА_4», регулюються виключно нормами господарського і цивільного права України.

Заслухавши: суддію-доповідача; доводи і вимоги представника ТОВ «ФУД ОСОБА_4», який підтримав апеляцію підприємства; пояснення слідчої ОСОБА_3 та думку прокурора, які просили залишити апеляцію без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, - перевіривши надані матеріали і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін з наступних підстав.

У відповідності до п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України,арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Зі змісту положень ч. 2 ст. 170 КПК України витікає, що слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, за приписами якої тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема пристосовані та використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення (п.1).

Частиною третьою статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Виходячи з аналізу вказаних норм закону і обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді в частині необхідності накладення арешту на вказані вище автомобілі, техпаспорти та ключі з забороною будь-якого їх відчуження та використання, з метою подальшої доставки на майданчик автотранспорту, з метою забезпечення відшкодування завданих збитків та встановлення відомостей про обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, оскільки такий висновок відповідає фактичним обставинам справи та узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону.

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, дослідив усі матеріали, що мають значення для вирішення питання, враховано правову підставу для накладення арешту, достатність доказів, що вказують на скоєння кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, тому необхідність накладення арешту на вказане майно як захід забезпечення кримінального провадження, обґрунтована та доцільна.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про арешт тимчасово вилученого майна, слідчим суддею були дотримані зазначені вище норми кримінального процесуального закону, підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді відсутні, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст.ст.170-174, 376, 405,407,422КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД ОСОБА_4» залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2015 року про накладення арешту на автомобілі: ISUZU NQR 7IP 4570, (2010), БІЛИЙ, № шасі Y7BN1R71PAB000030 JAANIR71P87102503; ISUZU NQR 71Р 4570, (2010), БІЛИЙ, № шасі Y89N2500910B35492 JAAN1R71P87102952; HYUNDAI HD78 3907, (2011), БІЛИЙ, № шасі Y89N2500911В35573 KMFGA17PPBC168880; HYUNDAI HD78 3907, (2011), БІЛИЙ, № шасі Y89N2500911В35572 KMFGA17PPBC168869; на технічні паспорти СХТ 029465, СХТ 029436, СХТ029453,СХТ 029456, на ключі від замка запалювання двигуна на вказані транспортні засоби, із забороною будь-якого його відчуження та використання, з метою подальшої доставки на майданчик автотранспорту, розташованого на території Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області по вул. Плеханова, 34 в м, Дніпропетровську, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

--------------- ------------------ --------------

ОСОБА_2 ОСОБА_6М ОСОБА_7