Рішення № 44785351, 10.06.2015, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

198/89/15-ц

2/0198/61/15

10.06.2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.05.2015 року Юр»ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Маренич С.О., при секретарі Літвіченко В.О., за участю представника Павлоградської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області Комарова М.Д., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Юр»ївка цивільну справу за позовом Павлоградського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства,

В с т а н о в и в:

Павлоградський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом в інтересах Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про відшкодування відповідачем ОСОБА_2 збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в обгрунтування заявлених вимог вказуючи на те, що державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області , в період з 06.05.2014 року по 08.05.2014 року, проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства за фактом незаконної вирубки дерев у полезахисній лісосмузі поблизу насосної станції на території Шандрівської сільської ради Юр»ївського району Дніпропетровської області. За результатами перевірки встановлено, що відповідачем ОСОБА_2, у полезахисній лісосмузі , яка відповідно до ст. 4 Лісового Кодексу України належить до лісів, поблизу насосної станції на території Шандрівської сільської ради Юр»ївського району здійснено незаконну вирубку 59 дерев акації до ступеня припинення їх росту , чим порушено ст. ст. 10, 25 Закону України » Про рослинний світ».

Внаслідок вказаних дій та відповідно до розрахунку розміру шкоди, проведеного згідно з додатком № 1 « Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту» до постанови КМУ № 665 від 23.07.2008 року » Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», загальна сума збитків, нанесених відповідачем державі, внаслідок порушення природоохоронного законодавства становить 44 877, 88 грв..

20.03.2014 року за даним фактом СВ Юр»ївского РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області було відкрито кримінальне провадження № 12014040620000089, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України, тобто незаконна порубка дерев, яке на підставі постанови слідчого від 16.05.2014 року було закрито, у зв»язку з малозначністю правопорушення, а відтак, 23.05.2014 року працівниками Державної екологічної інспекції Дніпропетровської області у відношенні відповідача ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення № 06806 за вчинення останнім незаконної порубки і пошкодження 59 одиниць дерев до ступеня припинення росту.

За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області 26.05.2014 року винесено постанову, згідно якої відповідача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП та на останнього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грв., який відповідачем сплачений 27.05.2014 року.

23.06.2014 року Державною екологічною інспекцією на адресу відповідача була направлена претензія про відшкодування завданої державі шкоди в розмірі 44 877, 88 грв., однак завдана шкода державі відповідачем до теперішнього часу не відшкодована.

Посилаючись на ст. ст. 10, 25 Закону України » Про рослинний світ», ст.ст. 105, 107 Лісового Кодексу України, ст.ст. 37, 47, 68, 69 Закону України » Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 45, 46 ЦПК України прокурор просив стягнути з відповідача по справі на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на відшкодування заподіяної шкоди , внаслідок вирубки і пошкодження дерев , грошову суму в розмірі 44 877, 88 грв..

В судовому засіданні представник прокуратури Комаров М.Д. заявлені вимоги в інтересах Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області повністю підтримав.

Позивач по справі Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області в судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином (ас. 120), при цьому в справі мається ряд заяв від останніх про розгляд справи в їх відсутності та підтримання вимог, заявлених прокурором в їх інтересах (ас. ас. 49, 72, 74, 104 ).

Відповідач по справі ОСОБА_2 та представник останнього ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги повністю не визнали, посилаючись на те, що відповідач не здійснював незаконної порубки 59 дерев акації до ступеню припинення росту таких, при цьому вина останнього у вчинені саме ним таких дій не доведена.

Суд знаходить можливим розглянути дану справу у відсутності представника позивача Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, на підставі наявних у ній письмових матеріалів про права та взаємовідносини сторін , проти чого присутні в судовому засіданні інші учасники процесу не заперечували.

Заслухавши пояснення сторін по справі, свідка ОСОБА_10, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного:

- так, судом встановлено, що 23 травня 2014 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області ОСОБА_10 складено протокол № 06806 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.65-1 КУпАП, відносно відповідача ОСОБА_2, в якому зазначено про те, що як встановлено позаплановою перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства України за фактом незаконного видалення зелених насаджень на території Шандрівської сільської ради Юр»ївського району в полезахисній лісосмузі поблизу насосної станції с. Чаплинка, останній ( ОСОБА_2) знищив до ступеню припинення росту 59 дерев акації без ордеру, при цьому копія вказаного протоколу долучена до матеріалів справи (ас. 14, 15).

На підставі вказаного протоколу, вищезазначеним інспектором 26.05.2014 року винесено постанову № 06806 про накладення адміністративного стягнення , за якою відповідач ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 85 грв. (ас.16).

При цьому, проведено розрахунок шкоди, заподіяної державі, внаслідок порушення природоохоронного законодавства на підставі постанови КМУ від 23.07.2008 року № 665 « Про затвердження такс для обчислення шкоди, заподіяної лісу », яка складає суму 44 877, 88 грв..

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

За загальними положеннями ЦПК України, обов'язком суду під час ухвалення рішення є вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному , об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, обставини, встановлені рішеннями інших органів потребують доказування на загальних підставах.

Наявність протоколу про адміністративне правопорушення № 06806, складеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області ОСОБА_10 відносно відповідача ОСОБА_2 23.05.2014 року за ст. 65-1 КУпАП та постанови про накладення адміністративного стягнення на останнього від 26.05.2014 року, на які, як на обґрунтований доказ в судовому засіданні посилався представник Павлоградської міжрайонної прокуратури Комаров М.Д., не звільняють позивача від доказування вини відповідача, оскільки такі за своїм змістом є лише фіксацією факту виявленого правопорушення, а не доказом винуватості особи.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, передуванню винесення протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення на відповідача, стали результати перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України в період 06.05. - 08.05.2014 року, що викладені у відповідному акті, складеному державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області ОСОБА_10 в присутності заступника начальника СВ Юр'ївського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області Якімова В.М., копія якого долучена до матеріалів справи (ас. 9).

При цьому, суд зауважує, що згідно наказу № 648-П від 16.04.2014 року «Про проведення позапланової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства України за фактом незаконної вирубки зелених насаджень в лісосмузі поблизу насосної станції № 3 / 4 с. Чаплинка Юр'ївського району Дніпропетровської області», копія якого долучена до матеріалів справи (ас. 8), для проведення вказаної перевірки була призначена комісія в складі державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області - ОСОБА_10, Заяць А.М. та Черкалецької О.І., при цьому, про залучення до проведення такої заступника начальника СВ Юр'ївського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області Якімова В.М. в останньому не зазначено.

Проте, з акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства вбачається, що така проведена особисто ОСОБА_10 із залученням працівника Юр'ївського РВ Якімова В.М. без участі державних інспекторів Заяць А.М. та Черкалецької О.І., що є порушенням вимог наказу № 648-П від 16.04.2014 року, при цьому підписи зазначених членів комісії в акті перевірки відсутні.

Відповідно до акту перевірки вимог природоохоронного законодавства, встановлено, що на території Шандрівської сільської ради Юр'ївського району Дніпропетровської області, в полезахисній лісосмузі поблизу насосної станції с. Чаплинка виявлено факт незаконного видалення зелених насаджень акації (59 одиниць) до ступеня припинення росту, що є порушенням вимог ст. ст. 10, 25 Закону України «Про рослинний світ», при цьому, в акті зазначено, що видалення зелених насаджень здійснено невідомими особами за допомогою технічного пристрою суцільно (ас. 9).

Відтак, встановлені актом обставини не вказують на вчинення незаконного видалення зелених насаджень саме відповідачем по справі ОСОБА_2, при цьому, проведення перевірки та складення акту за результатами такої без участі всіх призначених членів комісії для цього, згідно вимог наказу № 648-П від 16.04.2014 року, в свою чергу ставить під сумнів обставини, встановлені в результаті перевірки.

Суд зауважує, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства , тобто документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення в ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Відтак, встановлені актом обставини , а саме щодо видалення зелених насаджень невідомими особами та складання такого з порушенням вимог наказу про проведення перевірки та п. 4.19 Порядку організації та проведення перевірок суб»єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства № 464 від 10.09.2008 року, згідно якого акт перевірки має бути підписаний державними інспекторами, які проводили перевірку, і

всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), безумовно не свідчить про вчинення дій, виявлених за результатами перевірки саме відповідачем по справі ОСОБА_2.

На підставі обставин, які були встановлені вищезазначеною позаплановою перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства, відносно відповідача ОСОБА_2 складений протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 65-1 КУпАП України, в якому зазначено, що ОСОБА_2 « як встановлено позаплановою перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства України за фактом незаконного видалення зелених насаджень на території Шандрівської сільської ради Юр'ївського району в полезахисній лісосмузі поблизу насосної станції с. Чаплинка знищив до ступеня припинення росту 59 дерев акації без ордеру» (ас. 14).

Як вбачається, вказаний протокол підписаний відповідачем, однак останній від дачі пояснень відмовився (ас. 15).

Порядок складання протоколів про адміністративне правопорушення врегульований Інструкцією з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, № 264 від 05.07.2004 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.07.2004 року за № 934/9533.

Згідно п. 2.4 вказаної Інструкції, у протоколі про адміністративне правопорушення обов'язково зазначаються місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, заподіяна матеріальна шкода у разі наявності, прізвища, ім'я та по-батькові, адреси свідків, якщо вони є.

Необхідність зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення часу вчинення останнього також передбачено вимогами ст. 256 КУпАП.

Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення, на підставі якого відповідача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, згідно постанови про накладення адміністративного стягнення від 26.05.2014 року, не зазначено часу вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Окрім того, в судовому засіданні ні представник прокуратури Комаров М.Д., ні допитаний в якості свідка державний інспектор ОСОБА_10, що склав вищезазначений протокол та виніс постанову про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 65-1 КУпАП, не надали жодних належних та допустимих доказів, а також пояснень, що заслуговують на увагу відносно часу вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, при цьому, наявними в матеріалах справи письмовими доказами вказані обставини жодним чином не підтверджені. Натомість ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнаючи свою вину та позовні вимоги, вказував на те, що ніколи не вчиняв адміністративного правопорушення за яке був притягнутий до адміністративної відповідальності, при цьому протокол про адміністративне правопорушення, постанову про притягнення до адміністративної відповідальності підписав та штраф у розмірі 85 грв. сплатив лише тому, що в інспекції йому дали якісь реквізити і сказали, що йому треба заплатити штраф в розмірі 85 грв., за те, що він пиляв дерева на ділянці його матері. Оскільки вказана сума для нього як для шахтаря була незначною та він не став би за неї судитися, то він і сплатив таку, при цьому, йому ніхто не роз'яснював про необхідність сплатити шкоду у розмірі 44 877, 88 грв., та про це він дізнався з отриманої у липні місяці 2014 року претензії.

Суд знаходить дані доводи відповідача достовірними, оскільки на порушення вимог Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення, так як і в постанові про накладення адміністративного стягнення не зазначено розмір заподіяної матеріальної шкоди, хоча останній, особі що складала протокол про адміністративне правопорушення, а зокрема державному інспектору ОСОБА_10 була відома, оскільки розрахунок такої в сумі 44 877, 88 грв. складено саме ним 08.04.2014 року (ас. 12-13).

Також, суд зауважує, що склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він криє в собі: об'єкт; об'єктивну сторону; суб'єкт; суб'єктивну сторону.

Об'єктивна сторона адміністративного проступку- це сукупність зовнішніх ознак даного проступку, що включає саме протиправне діяння (дію чи бездіяльність), його наслідки, причинний зв'язок між діянням та наслідками, місце, час, обстановку, обставини, спосіб скоєння адміністративного проступку.

Не зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення особою, що його склала, часу вчинення останнього, свідчить про відсутність однієї із ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Не встановлення часу вчинення відповідачем адміністративного правопорушення унеможливлює суд дійти до висновку чи було воно вчинене ОСОБА_2, а якщо так, то коли саме.

Згідно ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України, ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 107 Лісового кодексу України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала. Особи, які нанесли шкоду навколишньому природному середовищу порушенням природоохоронного законодавства, несуть цивільну відповідальність і зобов'язані в повному обсязі відшкодувати нанесену ними шкоду.

Правовою підставою відшкодування шкоди є склад цивільного правопорушення, необхідними елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв»язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Матеріалами цивільної справи встановлено не інакше, як те, що згідно акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України складеного в період з 06.05-08.05.2014 року був виявлений факт видалення зелених насаджень (акації 59 одиниць) невідомими особами на території Шандрівської сільської ради Юр»ївського району в полезахисній лісосмузі поблизу насосної станції с. Чаплинка.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях, і тому суд прийшов до висновку, що позивач не надав належних та допустимих доказів про вину відповідача у завданні шкоди, оскільки відповідач на місці вчинення порубки не затримувався, відсутні будь-які докази, які б вказували на те, що саме він вчинював такі неправомірні дії, не встановлено часу коли така шкода була завдана відповідачем.

Про проведення перевірки відповідач не повідомлявся, для участі в її проведенні останній не запрошувався, що ставить під сумнів об»єктивність та неупередженість самої перевірки та акту складеного за її результатами.

У якості доказу вини відповідача представник прокуратури Комаров М.Д. посилався на пояснення відповідача надані ним в якості свідка слідчому Юр»ївського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області при здійснені досудового розслідування за фактом незаконної порубки дерев невідомим особами в лісосмузі поблизу насосної станції № ? с. Чаплинка Юрївського району (ас.23,24), згідно яких ОСОБА_2 пояснив, що саме він випиляв молоді насадження і спиляв стовбури дерев до припинення їх росту, щоб була можливість проїхати технікою до земельної ділянки.

Однак, вказані пояснення заперечив сам відповідач в судовому засіданні, зазначивши про те, що слідчий його покази в якості свідка невірно зрозумів та записав, оскільки він вказував на те, що на земельній ділянці його матері ОСОБА_9 впродовж 2-5 метрів вглибину і вздовж ділянки метрів десять була самосійка з лісосмуги і тому він вимушений був її вирубати , а відтак вважав, що слідчий в протоколі записав саме про те, що він попиляв самосійку на ділянці його матері, а не саму лісосмугу , в зв»язку з чим протокол допиту підписав не прочитавши.

В даному випадку, оскільки відповідач не визнав обставин справи, а кримінальне провадження по факту незаконної порубки дерев було закрите в зв»язку з малозначністю (ас.23,24), відповідно до ст. 60 ЦПК України прокурор та позивач зобов»язані були довести ті обставини, на які вони посилалися як на підставу своїх вимог. Окрім того, з протоколу допиту відповідача в якості свідка, на який посилався прокурор, не вбачається, коли ж саме (час) була здійснена незаконна порубка дерев відповідачем та яких саме. Окрім того, допит відповідача в якості свідка не свідчить про встановлення його вини в незаконній порубці дерев та такі пояснення останнього, самі по собі, не можуть бути підставою для покладення на нього відповідальності відшкодувати шкоду, без доведення вини останнього належними та допустимими доказами.

Таким чином, обставини зазначені в позовній заяві, всупереч ч.4 ст.60 ЦПК України грунтуються на припущеннях, оскільки такі об»єктивно не підтверджені.

За викладених вище обставин позов слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 213, 215, 218, 294 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У позові Павлоградського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного суду, через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя : С.О.Маренич