Ухвала суду № 44779815, 08.06.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/5794/15-ц Провадження № 22-ц/772/1693/2015Головуючий в суді першої інстанції Луценко Л. В.Категорія 57Доповідач Стеблюк Л. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої : Стеблюк Л.П.

суддів: Колоса С.С., Іващука В.А.

при секретарі: Топольській В.О.

за участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою кредитної спілки «Злагода» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.04.2015 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до кредитної спілки «Злагода» про захист прав споживача фінансових послуг та стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.01.2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №8374д про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, відповідно до п.п.1 п.2.1.1 якого 16.01.2015 року відповідач прийняв від позивача грошові кошти в сумі 95 388,89 грн. у вигляді внеску (вкладу) строком на 2 місяці, днем початку строку дії договору є 16.01.2015 року, днем закінчення строку дії договору є 16.03.2015 року, зі сплатою 15,2% річних. Положенням п.3.3.3 договору передбачається, що вкладник має право по закінченню строку дії цього договору отримати всі належні йому грошові кошти відповідно до умов договору. 11.03.2015 року позивачем було надіслано відповідачу заяву від 10.03.2015 року із проханням по закінченню строку дії вказаного договору повернути їй внесок та нараховані проценти. Дана заява була отримана відповідачем 12.03.2015 року.

Згідно п.2.7 договору у разі, якщо вкладник виявив бажання забрати суму внеску у зв'язку із закінченням строку дії договору, грошові кошти видаються йому протягом семи робочих днів з дати закінчення договору.

По закінченню дії договору, а саме 16.03.2015 року, позивач звернулась до відповідача з проханням видати їй всі належні грошові кошти по даному договору, включаючи суму вкладу та проценти. Однак, позивачу в усному порядку було відмовлено у видачі їй вкладу за договором та було видано лише проценти у розмірі 143,60 грн.

Тому просила стягнути з відповідача на користь позивача суму вкладу по договору №8374д від 16.01.2015 року у розмірі 95 388,89 грн., проценти за користування вкладом у розмірі 2 200,09 грн. та завдану неправомірними діями відповідача моральну шкоду у розмірі З 000 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16.04.2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з кредитної спілки «Злагода» на користь ОСОБА_2, за договором №8374д про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 16.01.2015 року грошові кошти в загальній сумі 97 588 грн. 89 коп. - сума вкладу; 2 200 (дві тисячі двісті) грн. 09 коп. - проценти за користування вкладом. В іншій частині задоволення позову - відмовлено. Стягнути з кредитної спілки «Злагода» 975 (дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 88 коп. судового збору в дохід держави.

В апеляційній скарзі кредитної спілки «Злагода» ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що остання не підлягає до задоволення наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що 16.01.2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №8374д про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (надалі - договір).

Відповідно до п.п.1 п.2.1.1 договору вкладник вносить грошові кошти (внесок) до спілки у розмірі 95 388,89 грн.

Пунктом 2.2.1 договору визначено, що процентна ставка за внеском встановлюється у розмірі 15,2% річних, процентна ставка фіксована.

Згідно п.1.2 договору останній укладено строком на 2 місяці, днем початку строку дії договору є 16.01.2015 року, днем закінчення строку дії договору є 16.03.2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Факт укладення договору та факт прийняття відповідачем від позивача грошових коштів в сумі 95 388,89 грн. як строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок сторонами не заперечувались, до того ж дана обставина також підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №б/н від 16.01.2015 року.

Положенням п.3.3.3. договору передбачається, що вкладник має право по закінченню строку дії цього договору отримати всі належні йому грошові кошти відповідно до умов договору.

Згідно ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Положення статті 629 ЦК України встановлюють, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

11.03.2015 року позивачем було надіслано відповідачу заяву від 10.03.2015 року із проханням по закінченню строку дії вказаного договору повернути позивачу внесок та нараховані проценти. Дану заяву було надіслано 11.03.2015 року цінним листом із описом та з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, та яка була отримана відповідачем 12.03.2015 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відповідною відміткою.

Згідно п.2.7 договору у разі, якщо вкладник виявив бажання забрати суму внеску у зв'язку із закінченням строку дії договору, грошові кошти видаються йому протягом семи робочих днів з дати закінчення договору.

По закінченню дії договору, а саме 16.03.2015 року позивач звернулась до відповідача з проханням видати їй всі належні грошові кошти по даному договору, включаючи суму вкладу та проценти. Однак, позивачу в усному порядку було відмовлено у видачі вкладу за договором та було видано лише проценти у розмірі 143,60 грн.

Хоча, відповідно до п.3.2.5 договору спілка зобов'язана повернути вкладнику внесок та нараховані проценти у строки та в розмірах, які передбачені умовами цього договору.

Станом на день розгляду справи відповідачем так і не повернуто позивачу 95 388,89 грн. - суму вкладу; 2 200,09 грн. (2 343,69 грн. - 143,60 грн.) - суму нарахованих відсотків, що становить різницю між нарахованими та отриманими відсотками.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про часткове задоволення позову, оскільки у порушення вимог чинного законодавства України та умов укладеного договору банківського вкладу відповідач безпідставно не виконує взяті на себе зобов'язання щодо повернення коштів вкладнику за його вкладом за першою вимогою в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем складає 97 588,98 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 3 000 грн. задоволенню у відповідності до вимог ст.ст.625, 1167 ЦК України не підлягає з урахуванням виниклих правовідносин, які є договірними.

Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження, та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу кредитної спілки «Злагода» відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.04.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча:

Судді: /підписи/

з оригіналом вірно: