Ухвала суду № 44775879, 02.06.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1149/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Цоток В. В.

Доповідач Франко В. А.

УХВАЛА

Іменем України

02.06.2015 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючої судді Франко В.А.,

суддів : Дьомич Л.М., Письменного О.А.

за участю секретаря Постоєнко А.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Згода" на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Згода" про розірвання договору оренди землі.

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Згода" про розірвання договору оренди землі від 21.08.2010 року, за яким належна йому земельна площею 7,14 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Новолутківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області передана в користування на умовах оренди ТОВ „Згода" строком на 10 років.

Зазначає, що він взяті на себе зобов'язання виконав, проте відповідач в період з 2012 року по 2014 рік ухиляється від виплати орендної плати у передбачений договором термін, що на думку позивача є підставою для розірвання договору .

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 березня року позов було задоволено. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Зазначається, зокрема, що суд неправильно встановив обставини справи, не взяв до уваги аргументи відповідача стосовно фактичних обставини взаємовідносин позивача та відповідача, а саме той факт, що позивачем укладений договір оренди оскаржувався до суду, що унеможливило повноцінне користування відповідачем земельною ділянкою. Також судом не вказувалося про систематичний характер невиплати сум з орендної плати за договором оренди земельної ділянки, а саме ця обставина є визначальною при встановленні підстав, достатніх для розірвання договору.

В судове засідання апеляційної інстанції представник відповідача не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином згідно зворотного повідомлення.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 заперечили проти доводів апеляційної скарги, погоджуючись з рішенням суду.

Суду пояснили, що дійсно, після укладення договору оренди вирішувався спір за земельну ділянку в судовому порядку. Проте це не заважало відповідачу увесь час судового розгляду справи користуватись земельною ділянкою та при цьому не сплачувати орендної плати з 2012 рік по 2014 рік. Тільки після звернень до відповідача у тому числі і письмового, орендна плата була виплачена 6 березня 2015 року.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст..303 ЦПК України, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно п.1ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін

Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції при ухваленні вказаного рішення відповідно до вимог ст. ст.212-213 ЦПК України повно з'ясував всі обставини справи та надав їм належну оцінку.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Судом першої інстанції встановлено,що 21.08.2010 року ОСОБА_2 (орендодавець) уклав з ТОВ " Згода " (орендар ) договір оренди землі (договір ), який зареєстровано у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі Кіровоградської області 01.12.2011 року за № 352178444000006 (а.с.6-7).

Згідно п.п. 1-8 договору орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування терміном на 10 років для сільськогосподарського виробництва належну позивачеві земельну ділянку площею 7,14 га

Згідно п.п. 9,11 договору за оренду земельної ділянки відповідач взяв на себе зобов'язання вносити орендну плату в розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1784,9 гривні. Орендна плата вноситься у строки з 01 серпня по 31 грудня .

Пунктом 28 договору передбачено право орендодавця вимагати своєчасної виплати орендної плати.

У пункті 31 договору передбачено обов'язок орендаря своєчасно виплачувати орендну плату.

Згідно п. 38 договору його дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором. (а.с.6-7)

Згідно з ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За змістом п. «д» ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Таким чином, ЗК України передбачено можливість припинення права користування земельною ділянкою у разі вчинення порушення, що стосується несплати орендної плати, що окрім цього має мати систематичний характер, а відтак є необґрунтованими доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для розірвання спірного договору оренди землі від 21 серпня 2010 року.

Представником відповідача не заперечувалась та обставина, що на протязі 2012-2014 років ТОВ "Згода " не виплачувало ОСОБА_2 орендної плати.

Згідно з заяви представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 від 19 лютого 2015 року на ім."я генерального директора ТОВ „Згода" - той просив надати довідку про суму нарахованої орендної плати за 2012- 2014 роки та перерахувати її поштовим переказом на адресу позивача (а.с.9-10).

З фіскального чека № 0078 від 06.03.2015 року, встановлено, що на ім'я ОСОБА_2 було здійснено грошовий переказ в сумі 12465 гривень 42 копійки орендної плати за 2012-2014 рік, що не заперечується позивачем(а.с.25).

Однак посилання в апеляційній скарзі на те, що причиною несплати орендної плати за 2012-2014 роки було оспорювання позивачем укладеного договору оренди землі в судовому порядку - є безпідставним.

Оскільки факт оспорювання договору оренди землі в судовому порядку не є тією обставиною на думку колегії, яка б звільняла орендаря від виконання ним обов'язку по сплаті орендної плати, оскільки належна позивачеві спірна земельна ділянка, починаючи з 2010 року постійно перебувала в користуванні відповідача, що ним і не заперечується.

Судом першої інстанції обґрунтовано було встановлено систематичність несплати відповідачем на користь позивача орендної плати, а саме несплати цієї орендної плати за 2012-2014 роки, що у розумінні п. «д» ч.1 ст.141 ЗК України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою, відповідно його висновок про розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі від 21 серпня 2010 року, є правильним.

Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із апеляційної скарги вбачається, що доводи не мають належного обґрунтування у чому полягає порушення вимог матеріального і процесуального права, а тому не дають підстав для висновку щодо незаконності чи неправильності оскаржуваного судового рішення.

Судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані обставини справи, що мають для неї значення, висновки суду відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами судом визначений правильно, норми матеріального і процесуального законів при розгляді справи судом не порушені і застосовані вірно.

За таких обставин судова колегія вважає, що по справі постановлено законне і обгрунтоване рішення, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.303,307, 308,313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Згода" - відхилити.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2015 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча суддя:

Судді: