Ухвала суду № 44775445, 27.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2015 р. м. Київ К/800/35481/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (суддя-доповідач), Загороднього А.Ф., Зайцева М.П.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тректорія-пр», Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2014 року

у справі № 826/2224/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тректорія-пр»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тректорія-пр» (далі - ТОВ «Тректорія-пр») звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ), в якому просило:

- визнати протиправними дії ДПІ щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків;

- визнати протиправними дії ДПІ по оформленню результатів зустрічних звірок ТОВ «Тректорія-пр» у формі акта від 12 лютого 2014 року за № 101/2205/38078246 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків;

- визнати протиправними дії ДПІ по внесенню змін до облікових даних платника ТОВ «Тректорія-пр», зокрема, до комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», у тому числі в базу даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», на підставі акта від 12 лютого 2014 року за № 101/2205/38078246 про неможливість проведення зустрічної звірки;

- зобов'язати ДПІ відновити в облікових даних платника ТОВ «Тректорія-пр», в усіх базах даних, зокрема, у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показників сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість;

- заборонити ДПІ використовувати інформацію, викладену в акті від 12 лютого 2014 року за № 101/2205/38078246 про неможливість проведення зустрічної звірки, зокрема, передавати та враховувати в результатах перевірок результатів проведеної зустрічної звірки, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Постановою Окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ «Тректорія-пр» задоволено частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2014 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ «Тректорія-пр» задовольнити частково.

Визнано протиправними дії ДПІ з проведення зустрічної звірки ТОВ «Тректорія-пр» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків, за результатами якої складено акт № 101/2205/38078246 від 12 лютого 2014 року.

Визнано протиправними дії ДПІ по оформленню результатів зустрічної звірки ТОВ «Тректорія-пр» у формі акта від 12 лютого 2014 року № 101/2205/38078246 «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків».

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «Тректорія-пр» подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати його в частині відмови у позові та прийняти нове рішення в цій частині про задоволення позову, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ДПІ подала касаційну скаргу, в якій просила його скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2014 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглядається відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем 12 лютого 2014 року складено акт №101/2205/38078246 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Тректорія-пр» за період діяльності з 01 квітня 2012 року - 31 травня 2013 року», в якому податковим органом вказано, що TOB «Тректорія-пр» за місцем реєстрації не знаходиться, місцезнаходження директора, головного бухгалтера та засновника TOB «Тректорія-пр» гр. ОСОБА_3 не встановлено, тому опитати вказаних осіб не вдалося.

Крім того, у вищевказаному акті податкового органу зазначено, що у позивача фактично відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби та інші умови для ведення господарської діяльності, що свідчить про відсутність реального факту здійснення господарської діяльності між TOB «Тректорія-пр», підприємствами-постачальниками та покупцями. Документи фінансово-господарської діяльності відсутні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в процесі розгляду справи не встановлено порушення прав та охоронюваних інтересів позивача.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність дій ДПІ з проведення зустрічної звірки ТОВ «Тректорія-пр» та оформлення результатів зустрічної звірки актом.

Відмовляючи в решті позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем не надано належних доказів внесення відповідачем змін до облікових даних платника податків, зокрема, до Комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», у тому числі в базу даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України».

Колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, зробленими при неповному з'ясуванні судами обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій в ході розгляду даної справи не досліджено та не з'ясовано чи відкориговано податковим органом дані обліку платника податків - TOB «Тректорія-пр» (в картках особового рахунку, інформаційних базах співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань тощо) на підставі складеного акта від 12 лютого 2014 року №101/2205/38078246 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Тректорія-пр» за період діяльності з 01 квітня 2012 року - 31 травня 2013 року».

При цьому судами не враховано, що відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України)в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вказані обставини відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України входять до предмета доказування при розгляді судом даної категорії адміністративних спорів.

Так, згідно цієї норми предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Обставини, що підтверджують або спростовують факт відображення у даних обліку платника податків висновків, зроблених податковим органом у відповідному акті, не можуть вважатися встановленими з огляду на те, що оцінка доказів у справі зроблена без дотримання вимог ст. 86 КАС України.

Згідно з цією статтею суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 ст. 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суди попередніх інстанцій зазначені вимоги процесуального закону порушили, оскільки не з'ясували повно і всебічно обставин справи щодо відображення контролюючим органом у даних обліку платника податків висновків акта.

Слід зазначити, що з 1 січня 2013 року на підставі наказу Державної податкової служби України «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий Блок» від 24 грудня 2012 року №1197 введено в дію ІС «Податковий блок».

Наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14 червня 2013 року затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (далі - Методичні рекомендації №165).

Вказані Методичні рекомендації №165 були запроваджені в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.

В пункті 1.3 Методичних рекомендацій №165 визначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів»; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ «Митниця»; підсистема «Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС «Реєстри платників податків».

Єдина система «Податковий блок» та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Крім того, процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальної перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Системний аналіз норм чинного податкового законодавства свідчить, що єдиною підставою для внесення змін до ІС «Податковий блок», якими коригуються задекларовані показники, є наявність грошових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням на підставі висновків акта перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції не врахував, що зі змісту ст. 17 КАС України та визначення понять «позивач» та «адміністративний позов», наведених у статті 3 даного Кодексу, випливає, що судовому захисту підлягають лише порушене право або інтерес особи, при чому такі порушення мають полягати у відповідних правових наслідках у вигляді зміни стану прав та обов'язків позивача або створення об'єктивних перешкод у реалізації законного інтересу відповідної особи, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи. Лише в такому разі позовні вимоги можуть бути задоволені.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки та викладені в ньому висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно формою фіксації податкової інформації про виявлені податковим органом факти та обставини і не містить в собі будь-яких владних приписів і вимог, а тому не підпадає під ознаки рішення (акта індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень у розумінні положень КАС України.

В даному випадку дії податкового органу по проведенню зустрічної звірки та складанню відповідного акта є лише способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, що не порушує права платника.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом зустрічної звірки позивача не проведено та відповідної довідки не складено, про що свідчить і сам акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами ст. 7, ч. 4, 5 ст. 11 КАС України.

Відповідно до ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).

Згідно із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ч. 1 ст. 220 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Таким чином, неповне з'ясування судами дійсних обставин справи та допущені порушення норм процесуального права є підставною для скасування ухвалених рішень та направлення справи на новий розгляд.

Згідно зі ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки неповноту встановлення обставин у справі допущено обома судовими інстанціями, то справа направляється до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, належним чином перевірити доводи сторін щодо відображення висновків акта від 12 лютого 2014 року № 101/2205/38078246 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Тректорія-пр» за період діяльності з 01 квітня 2012 року - 31 травня 2013 року» у даних обліку платника податків (картках особового рахунку, інформаційних базах співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань тощо), дати оцінку як вже приєднаним до справи доказам, так і новим доказам, що будуть виявлені в судовому розгляді справи, з дотриманням вимог ст. 86 КАС України та зробити юридично правильний висновок щодо прав і обов'язків сторін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тректорія-пр», Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді О.А. Веденяпін

А.Ф. Загородній

М.П. Зайцев