Ухвала суду № 44773883, 05.06.2015, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2399/15-ц

Провадження 6-59/15

ухвала

Іменем України

05 червня 2015 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Мори О. М.,

при секретарі Василенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця відділу ДВС Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області про обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1,-

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_2 за погодженням з в.о. начальника відділу ДВС Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області звернувся до суду із поданням, в якому зазначає, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області перебуває виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 372/2289/13-ц (провадження № 2-988/13) від 25.11.2013 року Обухівського районного суду Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» компенсації вартості послуг в розмірі 110612,00, суми штрафів за прострочення платежів у розмірі 94275,56 гривень, компенсації понесених витрат у розмірі 244,44 гривень, сплачених судових витрат у розмірі 2051,33 гривень, а всього 207183,33 гривні. На даний час боржником не вчинено дій, спрямованих на виконання рішення суду та є достатні підстави вважати, що боржник навмисне ухиляється від виконання рішення суду, а тому у поданні ставиться питання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за кордон.

Відповідно до ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статі, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України не передбачано обовязкової участі в судовому засіданні державного виконавця та інших осіб, що приймають участь у справі, суд вважає можливим розглянути подання за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» компенсації вартості послуг в розмірі 110612,00, суми штрафів за прострочення платежів у розмірі 94275,56 гривень, компенсації понесених витрат у розмірі 244,44 гривень, сплачених судових витрат у розмірі 2051,33 гривень, а всього 207183,33 гривні.

18 грудня 2013 року на примусове виконання до відділу ДВС Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області надійшов виконавчий лист № 372/2289/13-ц (провадження № 2-988/13) від 25.11.2013 року Обухівського районного суду Київської області на виконання вищезазначеного рішення суду і 20 грудня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 41288860.

22.05.2015 року від стягувача надійшла заява, в якій він просить направити до суду подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, оскільки остання не виконує рішення суду.

Відповідно до інформації наданої Головним центром обробки спеціальної інформації, боржник - ОСОБА_1 неодноразово перетинала державний кордон України протягом 2013-2014 років за закордонним паспортом РО202076.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо діють неврегульовані договірні чи інші невиконані зобов»язання до виконання зобовязань, або розвязання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобовязань заставою, якщо інше не передбачено міжнародними договором України. Згідно ч.2 цієї ж статті громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті. Згідно ч.4 цієї ж статті паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.

Статтею 217 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може вжити заходів для забезпечення його виконання.

Частинами 2-3 статті 2 Протоколу No.4 до Конвенції встановлено, що кожен є вільним залишати свою країну, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. У даній ситуації дії держави Україна є упередженими й неправомірними. Забезпечення майнових прав не може здійснюватись шляхом обмеження осноположних свобод.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо діють неврегульовані договірні чи інші невиконані зобовязання до виконання зобовязань, або розвязання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобовязань заставою, якщо інше не передбачено міжнародними договором України. Згідно ч.2 цієї ж статті громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті. Згідно ч.4 цієї ж статті паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.

В матеріалах наданих державним виконавцем до суду маються лише накази про примусове виконання рішення суду та постанови про відкриття виконавчого провадження. Доказів підтверджуючих, що державним виконавцем приймались міри по стягненню з ОСОБА_1 заборгованості та доказів про вручення йому викликів до справи не надано.

Таким чином суд вважає, що подання державного виконавця не може бути задоволено на підставі наявних в справі доказів.

Керуючись ст.377-1 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання головного державного виконавця відділу ДВС Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області про обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в пятиденний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Суддя О. М. Мора