09.06.2015 Єдиний унікальний № 371/916/15-п
Миронівський районний суд Київської області
ЄУН 371/ 916 /15-п
Провадження № 3/371/ 455 /15
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2015 року м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Поліщук А.С., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення від 06.05.2015 № 469/500, складений за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1, 14.03.1966 р. н., паспорт серії МЕ № 969231, виданий 04.12.2009 Дарницьким РУГУ МВС України в м. Києві, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, одружений, працює керівником селянського (фермерського) господарства «Меркурій», проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, та додані до протоколу матеріали, -
У С Т А Н О В И В :
Відносно ОСОБА_1 06 травня 2015 року начальником відділу контролю за декларуванням ПДВ Миронівської ОДПІ складено протокол № 469/500 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Частина 1 ст. 163-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з п. 1.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Тобто, зазначеними нормами законодавства встановлено адміністративну відповідальність за бездіяльність, що проявляється у двох формах.
Перша форма - це неподання посадовими особами підприємств, установ та організацій до установи банку платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Друга форма - це несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій до установи банку платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до протоколу № 469/500 ОСОБА_1, будучи керівником СФГ «Меркурій», не подав (несвоєчасно подав) платіжні доручення до установ банку на перерахування податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 66953 гривень 00 копійок, що призвело до порушення ст. 57 Податкового кодексу України.
Таким чином, вищезазначений протокол складений за вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, що проявились у формі неподання та несвоєчасного подання платіжних доручень до установ банку на перерахування податку на додану вартість за лютий 2015 року.
Проте, згідно з висновком ОСОБА_2 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податків до бюджету від 06 травня 2015 року № 99/1601/20595194 (далі ОСОБА_2 перевірки), під час перевірки СФГ «Меркурій», керівником якого є ОСОБА_1, встановлено несвоєчасне подання платіжних доручень до установ банку про сплату податку на додану вартість за лютий 2015 року, відповідальність за що передбачена пунктом 126.1 ст. 126 розділу II Податкового кодексу України.
Тобто, під час перевірки виявлено несвоєчасне подання СФГ «Меркурій» платіжних доручень до установ банку про сплату податку на додану вартість за лютий 2015 року.
Частиною 5 ст. 65 Господарського кодексу України передбачено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами, вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Відповідно до протоколу № 469/500 керівником СФГ «Меркурій» є ОСОБА_1
В судове засідання 09 червня 2015 року ОСОБА_1 не зявився, клопотання про відкладення розгляду справи не надав, хоча згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення Укрпошти, повістка про виклик йому вручена 29 травня 2015 року.
Відповідно до ст. 268 КУпАП неявка особи, що притягується до адміністративної відповідальності, яка була своєчасно сповіщена про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи не є перешкодою для розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, а саме несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належного до сплати податку на додану вартість в розмірі 66953 гривень 00 копійок за лютий 2015 року.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. ст. 33 35 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності вперше, має постійний заробіток, вважаю, що адміністративне стягнення на нього слід накласти у виді штрафу.
Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових порушень.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, у формі неподання платіжних доручень на перерахування належного до сплати податку на додану вартість за лютий 2015 року, то суд зазначає наступне.
З протоколу про адміністративні правопорушення № 469/500 також вбачається, що ОСОБА_1, працюючи керівником СФГ «Меркурій», допустив неподання платіжних доручень на перерахування належного до сплати податку на додану вартість за лютий 2015 року, що призвело до порушення ст. 57 Податкового кодексу України.
Однак, як видно з висновку ОСОБА_2 перевірки СФГ «Меркурій», керівником якого є ОСОБА_1, допущено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, у формі саме несвоєчасного подання платіжних доручень на перерахування належного до сплати податку на додану вартість за лютий 2015 року що саме по собі виключає факт неподання таких платіжних доручень за той же період.
Матеріали справи не містять переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, у формі неподання платіжних доручень на перерахування належного до сплати податку на додану вартість за лютий 2015 року.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та співставленні, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, у формі неподання платіжних доручень на перерахування належного до сплати податку на додану вартість за лютий 2015 року не підтверджена наявними у справі переконливими доказами, у звязку з чим в цій частині відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження підлягає закриттю.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 36 гривень 54 копійки.
Враховуючи вищевикладене, керуючись 276, 277, 280, 283 - 285 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, в частині несвоєчасного подання платіжних доручень до установ банку про сплату податку на додану вартість за лютий 2015 року, і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто девятнадцять) гривень.
У разі несплати штрафу в пятнадцятиденний термін з дня отримання постанови про накладення адміністративного стягнення за правилами ст. 308 КУпАП в порядку примусового виконання стягненню підлягає подвійна сума штрафу в розмірі 238 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 36 гривень 54 копійок судового збору з утриманням в дохід держави.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, в частині неподання ОСОБА_1 платіжних доручень до установ банку про сплату податку на додану вартість за лютий 2015 року закрити за відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Суддя підпис ОСОБА_2 Згідно з оригіналом
Суддя А.С. Поліщук
Судове рішення № 44773630, Миронівський районний суд Київської області було прийнято 09.06.2015. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 371/916/15-п. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: