Ухвала суду № 44773499, 04.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2015 року м. Київ К/800/6608/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е. Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Іванова К.Ю.,

представник позивача Костерний Д. О.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша логістична компанія" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша логістична компанія" (далі - ТОВ "Перша логістична компанія") звернулось до суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Коростенська ОДПІ) в якому просить визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року позов ТОВ "Перша логістична компанія" задоволено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року апеляційну скаргу Коростенської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Коростенська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Перша логістична компанія" у задоволенні позову.

ТОВ "Перша логістична компанія" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу Коростенської ОДПІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Коростенською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Перша логістична компанія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.08.2011 року по 31.12.2013 року. За результатами перевірки складено акт №974/22-01/37678031 від 07.07.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 135.1, п. 135.2, п. 135.3 ст. 135 Податкового кодексу України, а саме: завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за перевіряємий період на загальну суму 8355457,00 грн.; п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, 138.4, 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, а саме: завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за перевіряємий період на загальну суму 11120979,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2013 рік на 525449,00 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України - завищено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за перевіряємий період за нагальну суму 1671092,00 грн.; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4. п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит за перевіряємий період на загальну суму 2224197,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за листопад 2013 року на 553105,00 грн.

На підставі акту перевірки 21 липня 2014 року Коростенською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001032201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 656811,00 грн., у тому числі: 525449,00 грн. - основний платіж та 131362,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція та №0001042201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 691381,00 грн., у тому числі: 553105,00 грн. - основний платіж та 138276,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 21 липня 2014 року №0001032201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток, судами попередніх інстанцій зазначено наступне.

TOB "Перша логістична компанія" отримувало транспортно-експедиційні послуги, пов'язані з перевезенням вантажів від TOB "Мікас Плюс" згідно з договором №21 від 29 травня 2013 року. За умовами цього договору Експедитор зобов'язується за дорученням Клієнта за винагороду і за рахунок Клієнта організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів Клієнтом, лініями залізничних доріг України. До вказаного договору сторонами укладалися додаткові угоди. На виконання умов договору TOB "Мікас Плюс" було надано акти здачі-прийняття робіт на загальну суму 8355457,37 грн., податкові накладні, звіти експедитора, копію картки рахунку 631.

У податковому обліку вартість вищезазначених послуг ТОВ "Перша логістична компанія" включено до рядків 05, 05.1 та 04 Декларації з податку на прибуток за 2013 рік. Згідно податкових накладних, вищевказані послуги ТОВ "Перша логістична компанія" реалізовано: в травні 2013 року Кам'янець - Подільському ПАТ "Гіпсовик", ПАТ "Полонський гірничий кобінат"; в червні 2013 року: Кам'янець - Подільському ПАТ "Гіпсовик", ПАТ "Полонський гірничий комбінат", ПП " АВТАрк", ТОВ "Укттіртранс", ТОВ "Промбудмонтаж трейд", Глухівському ДАП "Глухівський агролісгосп", ТОВ "Бехівський гранкар'єр"; в липні 2013року: Кам'янець - Подільському ПАТ "Гіпсовик", ПАТ "Полонський гірничий кобінат"; СТОВ "Нива Переяславщини"; в серпні 2013 року: Кам'янець - Подільському ПАТ "Гіпсовик", ПП "АВТАрк", ТОВ "Коагулян", ПАТ "РАМБУС", ТОВ "Промтехбудресурс", ТОВ "Агротехніка"; у вересні 2013 року: ПАТ "РАМБУС", ТОВ СП "АГРОДІМ", ТОВ "Морський ПСК"Боріваж";в жовтні 2013 року: Кам'янець - Подільському ПАТ "Гіпсовик", ТОВ "Шалигінське", ПАТ "РАМБУС", ТОВ "Цибулівське хлібоприймальне підприємство"; в листопаді 2013 року: ТОВ "Берегиня"; в грудні 2013року: СТОВ "Нива Переяславщини", ТОВ "Кернел - Трейд", ПАТ "Могилів - Подільський консервний завод", ТОВ "Україна 2001", ТОВ "Еко Енерджі Україна", ТОВ "Краєвид Поділля".

Крім того, позивач також мав взаємовідносини із ТОВ "Вербена - Н" на підставі договору № 110 від 31.10.2013 про надання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних із перевезенням вантажів лініями залізничних доріг України. За умовами цього договору Експедитор зобов'язується за дорученням Клієнта за винагороду і за рахунок Клієнта організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів Клієнтом, лініями залізничних доріг України. До вказаного договору сторонами укладалися додаткові угоди. На підтвердження виконання умов договору від 31 жовтня 2013 р. позивачем надано податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, звіт експедитора, копію картки рахунку 631.

Відповідно до приписів пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Приписами п.138.4 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Разом з цим, пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що надані позивачем акти виконаних робіт, податкові накладні, звіти експедиторів, заявки-замовлення експедиційних послуг, договори та додаткові договори, транспортні документи дають змогу ідентифікувати види і обсяги транспортно-експедеційних послуг. Не заповнення у деяких документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що віднесення позивачем до складу витрат сум, сплачених ТОВ "Мікас Плюс", ТОВ "Вербена-Н" на оплату вартості транспортно-експедиційних відповідає вимогам Податкового кодексу України, виключення цих сум податковим органом зі складу витрат ТОВ "Перша логістична компанія" - безпідставне і протиправне, а податкове повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ №0001032201 від 21.07.2014 року не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0001042201 від 21.07.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, судами попередніх інстанцій зазначено наступне.

Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового Кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пункт 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України вказує, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у перевіряємий період, позивачем надавався комплекс послуг із перевезення, транспортно-експедиційного обслуговування на підставі договорів ТОВ "Олімп", ТОВ "Ольвіялатінвест", ПАТ "Полонський гірський комбінат", ТДВ "Перечинський лісохімічний комбінат", ПАТ "Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів", ТОВ "Полігрейн Агро", ТОВ "Помбудмонтаж", ТОВ "Промбудтехсервіс", ПАТ "Рамбус", ТОВ "Респект фінанс", ТОВ "РоАгро", ТОВ "Рожнивка Агро", ПАТ "Росава", ТОВ "Росток Трейд", ПАТ "Рудьківське", ПП "Северин", ДАП "Середино - Будський агролісгосп", ПП ОСОБА_3, ТОВ "Славія-АГРО", ТОВ "Сільськогосподарське товариство "Спідружність А", ТОВ "Сузір'я", ПАТ "ТАКО", ПАТ "Теофіпільський цукровий завод", ПП "Торговий дім "Майола", ТОВ "Традекс", ТОВ "Транс Логістик Компані", ТОВ "Украгроком", ТОВ "Україна 2001", ТОВ "Укртиртранс", ТОВ "УПІ-Магістраль", ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна", ТОВ "Фалькон Україна", ТОВ "Форсаж", ПСПС "Хлібороб", ТОВ "Аграрний дім "Форум", ТОВ "Хліб Жмеринщини", ТОВ "Хмельницьке", ТДВ "Цибулівське хлібоприймальне підприємство", СТОВ "Чернивчанка-Агро", ТОВ "Малтюрн Юкрейн", ТОВ "Шалигінське", ПАТ "Шепетівський Буто-щебневий Кар'єр", Шосткинське ДАП "Шосткинський агролісгосп", ТОВ "Юмін Агро", ТОВ "Юнігрейн", ПП "Ямполь Інвест", Ямпільське ДАП "Ямпільський агролісхоз", ТОВ "Авангард ім. Скачка", ПП "АВТарк", ПП "Аграрні інвестиції", ТОВ "Агро ХХІ", ТОВ "Агроальянс", ТОВ "Сільськогосподарське підприємство Агродім", ПП "Агропродопт", ТОВ "Агротехніка", ТОВ "Агрофірма ім. Чапаєва", ТОВ "Агрофірма "Надія", ТОВ "Агропромислова логістична компанія", ФГ "Архангельське", ТОВ "АТ Каргилл", ТОВ "Бахмачрегіонпостач", ТОВ "Берегиня", ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр", КП "Білоцерківхлібпродукт",ТОВ "Бориваж", ДП "Бродівський лісхоз", ТОВ "Строй-реал", ТОВ "ВВТ ГРУП", ТОВ "Гермес-Трейдинг", Кам'янець-Подільське ПАТ "Гіпсовик", Глухівське ДАП "Глухівський агролісгосп", ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр", ТОВ "Долинське", ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", ТОВ "Еко Енерджі Україна", ТОВ "Захід Агробізнес", ТОВ "Зерно.УА", ТОВ "Зерноекспорт 1", ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля", ПОСП "Ічнянське", ПАТ "Ічнянський молочно-консервний комбінат", УАСПФТОВ "КАИС", ПСП "Кам'янка", СТОВ "Качківське", ТОВ "Кернел-Трейд", ТДВ "Пологівський хімічний завод "Коагулянт", ТОВ "Колорит Агро", ПАТ "Компанія "Райз", ТОВ "Краєвид Поділля", Кролевецьке ДАП "Кролевецький агролісгосп", СТОВ "Агрофірма "Кряж-Агро-1", СТОВ "Кряж і К", СФГ "Лан", ПАТ "Лебединський насіннєвий завод", ТОВ "Східноукраїнська компанія "Малтюроп", ТОВ "ВУК "Малтюроп", ТОВ "Малтюроп Юкрейн", ПАТ "Могилів-подільський консервний завод", ФОП ОСОБА_4, СТОВ "Мрія", ПАТ "Миронівський хлібопродукт", СТОВ "Нива Переяславщини", ПАТ "Ніжинський жиркомбінат". Виконання вказаних договорів підтверджується податковими накладними, залізничними накладними про перевезення вантажів, актами виконаних робіт, відомостями по рахунку 361.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.у 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що податковий кредит по отриманих позивачем послуг від ТОВ "Мікас Плюс" та ТОВ "Вербена-Н" підтверджено відповідними податковими накладними, які містять всі необхідні обов'язкові реквізити. Придбані послуги у ТОВ "Мікас Плюс" та ТОВ "Вербена-Н" безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що податкове повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ від 21 липня 2014 року №0001042201 підлягає визнанню протиправними та скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Перша логістична компанія".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров