Ухвала суду № 44773382, 27.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2015 року м. Київ К/9991/43396/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.03.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 по справі №2270/425/12 за позовом Державного підприємства «Закупнянський кар'єр» до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області в особі Чемеровецького відділення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.03.2012, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012, позовні вимоги Державного підприємства «Закупнянський кар'єр» до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області в особі Чемеровецького відділення, яка є правонаступником Державної податкової інспекції в Чемеровецькому районі Хмельницької області задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 12.07.2011 №0000302301 та №0000292301.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач 20.06.2012 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 09.07.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.03.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Державною податковою інспекцією в Чемеровецькому районі Хмельницької області було проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства «Закупнянський кар'єр» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03.2011.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 667782,00грн.; підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток приватних підприємств у періоді, що перевірявся, на 175090,00грн.

Зокрема, перевіркою встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс-інвест-2007» було укладено договір про спільну діяльність від 07.12.2007. За висновками перевірки, господарські взаємовідносини позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс-інвест-2007» не мали реального характеру, фінансово-господарські відносини контрагентів є правочинами, які вчинені без мети настання правових наслідків, обумовлених ними, що свідчить про нікчемність договору про спільну діяльність від 07.12.2007.

За результатом проведеної перевірки Державною податковою інспекцією в Чемеровецькому районі Хмельницької області складено акт від 29.06.2011 №10/23/00373735 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.07.2011 №0000302301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 220651,00грн., з яких 175090,00грн. - основний платіж та 27561,00грн. - штрафні (фінансові) санкції; від 12.07.2011 №0000292301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 787813,00грн., з яких 667782,00грн. - основний платіж та 120031,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність, що передбачає об'єднання коштів або майна учасників для досягнення спільної господарської мети.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурс-інвест-2007» та Державне підприємство «Закупнянський кар'єр» домовилися шляхом об'єднання своїх зусиль та вкладів спільно діяти в сфері розробки родовищ вапняку, видобування вапняку, гіпсу та крейди, виробництва вапнякового щебеню, вапнякового борошна, вапна гашеного та негашеного з подальшою реалізацією виробленої продукції та відходів виробництва з метою одержання прибутку без створення юридичної особи.

Відповідальним за ведення справ спільної діяльності, ведення бухгалтерського обліку, здійснення реєстрації в податкових органах було Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурс-інвест-2007». Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурс-інвест-2007» є повноважним представником Державного підприємства «Закупнянський кар'єр» та керує спільною діяльністю по Договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем під час перевірки взагалі не досліджувалися умови ведення спільної діяльності сторонами договору, участь кожної з сторін в досягненні господарської мети.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно із статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Проте, існування обставин, які б свідчили про нікчемність договору про спільну діяльність, у даній справі податковим органом не доведено.

В той же час, реальність спірних господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справ первинними бухгалтерськими документами, зокрема, актами послуг, понесених для ведення спільної діяльності та актами оприбуткування виробленої продукції, погоджені учасниками договору.

Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій про неправомірність податкових повідомлень-рішень від 12.07.2011 №0000302301 та №0000292301 є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.03.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 по справі №2270/425/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв