Ухвала суду № 44764306, 09.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАИНА

АПЕЛЛЯЦИОННЫЙ СУД ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ

Справа № 210/1942/14-ц Головуючий у І інстанції

Провадження № 22ц/774/1086/К/15 Вікторович Н.Ю.

Категорія № 24 (І) Доповідач - Грищенко Н.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Грищенко Н.М.,

суддів: Братіщевої Л.А., Чорнобука В.І.,

при секретарі: Булах К.А.,

за участю : відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 січня 2015 року у справі за позовом комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2014 року позивач Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" ( надалі - КПТМ «Кривріжтепломережа») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за постачання теплової енергії.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1 та користується послугами КПТМ «Кривріжтепломережа».

Позивач, виконуючи свої обов'язки, поставляє відповідачу теплову енергію, а відповідач належним чином її не оплачує, в результаті чого утворилася заборгованість. Після уточнення позовних вимог у жовтні 2010 року позивач КПТМ «Кривріжтепломережа» просить суд стягнути заборгованість за період з 01 листопада 2009 року по 01 березня 2014 року в сумі 10653,27 грн.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 січня 2015 року позов КПТМ «Кривріжтепломережа» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість по оплаті за постачання теплової енергії в розмірі 10653,27 грн. та судовий збір в сумі 243,60 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування обставин у справі та порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судом не враховано, що між сторонами не існує договірних зобов'язань, що виключає відповідальність відповідачів за їх невиконання.

Крім того, судом не застосовано до вимог позивача строк позовної давності, та в порушення процесуального законодавства відповідачів належним чином не було повідомлено про час та місце розгляду справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

На підставі ч. 2 ст. 162 ЖК України, плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно п.5 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Стаття 322 ЦК України передбачає, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідно довідки з місця реєстрації відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1. Власником квартири, в якій він проживає є його мати ОСОБА_4, що підтверджується Інформацією наданою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виданою на запит апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2014 року ( а.с.3).

Як убачається з розрахунку заборгованості по особовому рахунку, відповідач оплату за теплову енергію не здійснював, у зв'язку із чим у період з з 01 листопада 2009 року по 01 березня 2014 року в сумі 10653,27 грн. ( а.с.62).

Оплата за опалення позивачем нараховується за тарифами, встановленими рішеннями Криворізької міської ради від 17.01.2008 року № 53, від 13.08.2008 року № 584, Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України за № 1844 від 14.12.2010 року.

З матеріалів справи також убачається, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 14 листопада 2013 року скасовано судовий наказ № 210/8524/13-ц від 18 квітня 2012 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованість за теплову енергію в сумі 6154,10 грн. за період 01 листопада 2009 року по 01 березня 2012 рік. ( а.с.6).

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 11 липня 2014 року скасовано судовий наказ № 210/3013/14-ц від 29 травня 2014 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованість за теплову енергію в сумі 4499,17 грн. за період з 01 березня 2012 року по 01 березня 2014 рік. ( а.с.63).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обов'язку відповідача здійснювати оплату за надані КПТМ «Криворіжтепломережа» послуги по опаленню та невиконання зобов'язання, тому стягнув заборгованість у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується із висновками суд першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 3 ст.20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово - комунальних послуг».

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги відповідача в частині відсутності між сторонами договірних відносин у зв'язку із не наданням позивачем укладеного між сторонами договору такими, що не заслуговують на увагу. Відсутність письмово укладеного договору з вини споживачів не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується із висновком суду, що між сторонами виникли правовідносини фактичного користування житлово-комунальними послугами, які надавались позивачем КПТМ «Криворіжтепломережа» відповідачеві ОСОБА_2, який зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1 й регулюються ст..ст.64,67,68 ЖК України.

З аналізу ст..ст. 64,67,68 та ст..ст.151,156 ЖК України вбачається, що на власника та членів його сім'ї покладається обов'язок внесення плати за житлово- комунальні послуги.

Статтею 160 ЖК України передбачено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Усі повнолітні члени сім'ї основного квартиронаймача несуть солідарний обов'язок по оплаті за опалення та гаряче водопостачання.

Як убачається з Інформаційної довідки наданою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданої на запит апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2014 року, власником квартири АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_4. ( а.с.3).

Згідно довідки з місця реєстрації відповідач ОСОБА_2 є повнолітнім сином ОСОБА_4, зареєстрований за вищезазначеною адресою з 18 червня 2004 року ( а.с.3).

На момент виникнення спірних правовідносин, а саме посилання відповідача про відключення його квартири від системи центрального опалення у 2009 році, були чинними постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» і наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» ( надалі - Наказ).

Відповідно до п.2.6. Наказу необхідною умовою для зняття навантаження та припинення нарахувань є акт про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж ЦО та ГВП, який потім в десятиденний строк подається Комісії на затвердження. Після затвердження акту Комісією сторони переглядають умови надання послуг з централізованого теплопостачання.

Отже, виходячи з положення вищезазначених норм, вбачається, що відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком процедури.

На підставі викладеного, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про фактичне не отримання послуг з центрального опалення у зв'язку із відключенням від центральної системи, оскільки це не може бути правовою підставою в односторонньому порядку відмови від надання послуг КПТМ "Криворіжтепломережа", тому що відповідачем не надано суду доказів про зняття квартир від навантаження теплопостачання.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Частиною другою статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Ураховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.

Тому, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про наявність підстав для застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності за звернення до суду, з огляду на те, що вперше із заявою про стягнення заборгованості КПТМ «Криворіжтепломережа» звернулась 18 квітня 2012 року із заявою про видачу судового наказу, тому строк позовної давності не пропущено.

На підставі викладеного колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про стягнення заборгованості поза строком позовної давності, оскільки вони не обґрунтовані та протиріччать матеріалам справи.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що беруть участь в справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін дав їм правильну правову оцінку, тому ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи і поясненнями сторін.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: