Ухвала суду № 44760770, 09.06.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 р.Справа № 1270/5312/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2015р. по справі № 1270/5312/12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів , Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення пені,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія", звернувся до суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 року по справі №2а-/1270/5312/2012 у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування відмовлено повністю.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/5312/2012 - залишено без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/5312/2012 - залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.02.2015 року касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" задоволено частково. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 рок та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

У мотивувальній частині ухвали Вищого адміністративного суду України колегія суддів зазначила, що для правильного вирішення цього спору судам слід було перевірити правильність та обґрунтованість розрахунку суми пені заявленої позивачем до стягнення, дослідивши період строку прострочення відшкодування заявленої до податкового органу суми податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2015р. позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (код ЄДРПОУ 32292929) пеню в сумі 704367,64 грн. за прострочку бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 33981649,00 грн. за 152 дні ( з 31.01.2012 р. по 30.06.2012 р.).

У задоволенні адміністративного позову в іншій частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційних скаргах відповідачі зазначають, що оскаржувана постанова в частині задоволення позову прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" є суб'єктом господарювання та знаходиться на податковому обліку в СДПІ з обслуговування великих платників у місті Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів як платник податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджено, що 20.12.2011 року Приватним акціонерним товариством "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку па додану вартість за листопад 2011 року у розмірі 33 981 649,00 грн. (т.1 а.с.18, 20)

У період з 21.12.2011 р. по 19.01.2012р. відповідачем проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої складено довідку від 18.01.2012 №168/08-5/32292929 "Про результати камеральної перевірки Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2011 року" (т.1 а.с.11-15).

У висновках довідки зазначено, що перевіркою підтверджено відображене ПАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" у декларації з урахуванням уточнюючого розрахунку за серпень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 96 608 076,00 грн.

Таким чином, підтверджено право ПрАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за листопад 2011 року у розмірі 33981649 грн.

Судом встановлено та представником податкового органу даний факт не заперечується, що податковим органом не подавався до органу Державної казначейської служби України висновок із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 33981649 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ПрАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія".

У відповідності із п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно із п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

В п. 200.12 та п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом неправомірно не подано до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 33981649 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ПрАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія", оскільки належними та допустимими доказами у справі доведено факт наявності у позивача права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість. (Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України К/800/64906/13 від 17.03.2015 року.).

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що 29.02.2012 року частину задекларованої суми бюджетного відшкодування за листопад 2011 року у розмірі 19226103,57 грн. позивачу відшкодовано.

Решта суми бюджетного відшкодування у розмірі 14755454,43 грн. на рахунок платника податків у банку не надходила, а була зарахована податковим органом в рахунок податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість задекларованих в декларації за травень 2012 року, термін зарахування в КОР 30.06.2012 року.

Станом на час розгляду справи сума бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2011 року у підприємства відсутня, що підтверджується довідкою про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість.

Задовольняючи позов в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" пені в сумі 704367,64 грн. за прострочку бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 33981649,00 грн. за 152 дні ( з 31.01.2012 р. по 30.06.2012 р.) суд першої інстанції виходив з того, що у платника податку, який не отримує бюджетне відшкодування в порядку та строки, визначені ст.200 Податкового кодексу України, виникає право на нарахування пені на суму такої заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 р.).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

Пунктом 200.17 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

На виконання вимог викладених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.02.2015 року, судом першої інстанції було витребувано у позивача розрахунок суми пені заявленої позивачем до стягнення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що сума пені яка підлягає до сплати позивачу складає 704367,64 грн. за прострочення 152 днів сплати заборгованості, а саме:

- в період з 31.01.2012р. по 29.02.2012 р. - 7,75% (діюча облікова ставка НБУ) х 120% = 9,3%:366 = 0,025% х 30 днів х 33981649,00 грн. (сума заборгованості): 100 = 259040,44 грн.;

- в період з 01.03.2012 р. по 22.03.2012 р. - 7,75 % х 120% = 9,3%:366 = 0,025% х22 х14755545,43грн.:100 = 82485,92 грн.;

- в період з 23.03.2012р. по 30.06.2012 р. - 7,5% х 120% = 9%: 366 = 0,024% х 100 х 14755545,43 грн.:100 = 362841,28 грн.

Враховуючи, що відповідач належними доказами не довів факту погашення пені за прострочення бюджетного відшкодування ПДВ за 152 дні ( з 31.01.2012 р. по 30.06.2012 р.) у сумі 704367,64 грн., суд першої інстанції дійшов вірного висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування. Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2015р. по справі № 1270/5312/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 16.06.2015 р.