Ухвала суду № 44760558, 04.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 р. Справа № 876/1483/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Гнатик А.З.

з участю представників відповідача Волошин І.В., Куліш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської обласної державної телерадіокомпанії на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року у адміністративній справі №803/2654/14 за позовом Державної фінансової інспекції у Волинській області до Волинської обласної державної телерадіокомпанії про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

Державна фінансова інспекція у Волинській області звернулася в суд з адміністративним позовом до Волинської обласної державної телерадіокомпанії про стягнення до державного бюджету отриманих без установлених законом підстав та з порушенням законодавства коштів у розмірі 410 668,00 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Волинської обласної державної телерадіокомпанії на користь Державного бюджету України отримані без установлених законом підстав та з порушенням законодавства грошові кошти у розмірі 410 668,00 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи. Доводи апелянта зводяться до того, що ним не було порушено жодного закону, а Порядок надання політичним партіям, кандидатам у народні депутати України, зареєстрованим в одномандатних виборчих округах, ефірного часу на радіо та телебаченні для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів народних депутатів України не зареєстрований в Міністерстві юстиції. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представники відповідача апеляційну скаргу підтримали з підстав зазначених у скарзі, просили апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Позивач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст.196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. У період з 16 жовтня по 26 листопада 2014 року працівниками Державної фінансової інспекції у Волинській області проведена планова ревізія використання бюджетних коштів, виділених для проведення позачергових виборів народних депутатів України 26 жовтня 2014 року окружній виборчій комісії одномандатного виборчого округу №22 за період з 01 вересня 2014 року по 26 листопада 2014 року, за результатом якої складений акт від 26 листопада 2014 року №080-27/25.

Під час проведення ревізії встановлено, що ОВК №22 з Волинською ОДТР укладено договори від 03 жовтня 2014 року №26-ВР, від 06 жовтня 2014 року №27-ВР про надання ефірного часу на регіональному телеканалі «Нова Волинь», регіональних радіоканалах «Волинське радіо» та «Радіостанція «Луцьк» політичним партіям та кандидатам у народні депутати для проведення передвиборчої агітації під час підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

Під час ревізії виявлено, що на телеканалі «Нова Волинь» кандидатами у депутати та представниками політичних партії не використано ефірного часу загальною тривалістю 377 хвилин на суму 244 296,00 грн. На радіоканалі «Волинське радіо» не використано 87 хвилин 30 секунд на суму 37 800,00 грн., а на радіоканалі «Радіостанція «Луцьк» - 446 хвилин 30 секунд на суму 128 592,00 грн. Вказані відомості встановлені ДФІ у Волинській області на підставі інформації, яка отримана від Волинської ОДТРК листом від 13 листопада 2014 року №517/19.

При цьому, ефірний час на який не з'явились кандидати в народні депутати та представники політичних партій включений у повному обсязі до актів здачі-прийому виконаних робіт та оплачений за рахунок Державного бюджету України.

На думку перевіряючих, відповідач вищезазначений ефірний час неправомірно включив до актів виконаних робіт, внаслідок чого завищено вартість наданих послуг на загальну суму 410 668,00 грн., чим порушено вимоги пункту 2.11 Порядку надання політичним партіям, кандидатам у народні депутати України, зареєстрованим в одномандатних виборчих округах, ефірного часу на радіо та телебаченні для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів народних депутатів України, який затверджений постановою Центральної виборчої комісії від 23 квітня 2014 №342.

На підставі висновків акту ревізії від 26 листопада 2014 року №080-27/25, ДФІ у Волинській області направила Волинській ОДТРК лист від 18 листопада 2014 року №03-080-14-14/7477 в якому запропонувала повернути зайво отримані кошти в сумі 410 688,00 грн. У відповідь, відповідач листом від 21 листопада 2014 року №522/19 повідомив інспекцію про відмову повернути кошти.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що Волинська обласна державна телерадіокомпанія без достатніх правових підстав та з порушенням пунктів 2.10, 2.11 Порядку №342 отримала з Державного бюджету України грошові кошти у загальному розмірі 410 668,00 грн. як оплату за ефірний час, який невикористаний кандидатами у народні депутати та представниками політичних партій для передвиборчої агітації.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу здійснення Державною фінансовою інспекцією у Волинській області державного фінансового контролю з використання бюджетних коштів, а відтак врегульовані Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», а також Бюджетним кодексом України.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Поняття «підконтрольні установи» визначено у частині першій статті 2 цього Закону та включає в себе міністерства та інші органах виконавчої влади, державні фонди, фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетні установи і суб'єкти господарювання державного сектору економіки, а також підприємства, установи та організації, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.

Відповідно до пункту 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Системний аналіз частини першої статті 2, пункту 8 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю» у взаємозв'язку з пунктом 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України дає підстави суду дійти висновку, що суб'єкт господарювання, який отримав кошти від розпорядника бюджетних коштів є їх одержувачем, а, відтак, в цій частині стає підконтрольною установою в розумінні Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю», до якої можуть бути пред'явленні майнові вимоги з боку органів державного фінансового контролю.

В даному випадку Окружна виборча комісія одномандатного виборчого округу №22 з виборів народних депутатів України утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, тому є розпорядником бюджетних коштів.

Отримавши від цієї ОВК кошти за надання ефірного часу, Волинська обласна державна телерадіокомпанія набула статусу одержувача бюджетних коштів, тобто в цій частині є підконтрольною Державній фінансовій інспекції у Волинській області.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що органи фінансової інспекції наділені правом на звернення до суду з позовними вимогами про стягнення коштів лише до підконтрольних установ, якими, зокрема, є підприємства, установи та організації, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та відповідно Державна фінансова інспекція у Волинській області має право на звернення до суду з даним адміністративним позовом на підставі пункту 8 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Що стосується доводів апелянта про те, що судом не взято до уваги норми ст. 174 КАС України «Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, які порушують законодавство про вибори та референдум», то такі судом до уваги не беруться, оскільки дана стаття стосується порушень в ході виборчого процесу, натомість апелянтом допущено фінансові порушення, які виявлені після завершення виборчого процесу.

Відповідно до частини четвертої статті 71 Закону України «Про вибори народних депутатів України», порядок надання ефірного часу та друкованих площ за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на забезпечення ведення передвиборної агітації відповідно до цього Закону, партіям, кандидати у депутати від яких зареєстровані у загальнодержавному окрузі, кандидатам у депутати встановлюється Центральною виборчою комісією.

На виконання вищенаведеної норми, Центральною виборчою комісією постановою від 23 квітня 2014 року №342 затверджений Порядок надання політичним партіям, кандидатам у народні депутати України, зареєстрованим в одномандатних виборчих округах, ефірного часу на радіо та телебаченні для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів народних депутатів України (далі - Порядок №342).

У пункті 2.10 Порядку №342 визначено, що у разі якщо представник (представники) партії, кандидат у депутати, який (які) виявив (виявили) бажання використати ефірний час для виступу в прямому ефірі, не з'явився (не з'явилися) у визначений жеребкуванням час до відповідної телерадіоорганізації для виступу в прямому ефірі, то така телерадіоорганізація може використовувати цей ефірний час на власний розсуд, однак зобов'язана безкоштовно інформувати телеглядачів (радіослухачів) про відмову представника (представників) партії, кандидата в депутати від виступу.

А у пункті 2.11 Порядку №342 передбачено, що національна суспільна телерадіокомпанія України, а також регіональні телерадіоорганізації з якими укладено угоди на розповсюдження матеріалів передвиборної агітації, створюють резерв програм (передач), що будуть виходити в ефір у разі неявки представника (представників) партії, кандидата в депутати у визначений жеребкуванням час для проведення передвиборної агітації. При цьому ефірний час, що не надавався партії, кандидату в депутати не оплачується.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що у разі, якщо представник партії або кандидат у народні депутати не з'явився (не з'явилися) у визначений жеребкуванням час до відповідної телерадіоорганізації для виступу в прямому ефірі, телерадіоорганізація може використовувати цей ефірний час на власний розсуд. При цьому, вказаний ефірний час вважається не наданим, не оплачується, а телерадіоорганізація зобов'язана безкоштовно інформувати телеглядачів (радіослухачів) про відмову представника партії або кандидата в депутати від виступу.

Проте всупереч положенням пунктів 2.10, 2.11 Порядку №342 Волинською ОДТРК та ОВК №22 безпідставно включений до актів здачі-прийому виконаних робіт за жовтень 2014 року невикористаний кандидатами в народні депутати та представниками політичних партій ефірний час загальною вартістю 410 668,00 грн.

Інформація про тривалість невикористаного ефірного часу та щодо його вартості в розрахунку за 1 хвилину була самостійно надана Волинською обласною державною телерадіокомпанією, а в судовому засіданні заперечень щодо цих обставин у сторін не було. Здійснивши перевірку проведеного позивачем розрахунку та порівнявши його з наданою інформацією відповідача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що загальна вартість невикористаного ефірного часу розрахована ДФІ у Волинській області правильно.

Щодо доводів апелянта про те, що ефірний час на який не з'явились кандидати в народні депутати або представники політичних партій не використовувався Волинською ОДТРК на власний розсуд, а весь цей час транслювалося повідомлення про неявку, яке супроводжувалося музичною композицією, то такі до уваги не беруться, оскільки у пункті 2.10 Порядку №342 для уникнення комерційних втрат передбачено створення телерадіоорганізаціям резерву програм, які будуть транслюватися у разі неявки кандидата або представника партії. Факт невикористання Волинською ОДТРК ефірного часу на власний розсуд, не свідчить про право відповідача на його оплату за рахунок Державного бюджету України.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Волинська обласна державна телерадіокомпанія без достатніх правових підстав та з порушенням пунктів 2.10, 2.11 Порядку №342 отримала з Державного бюджету України грошові кошти у загальному розмірі 410 668,00 грн. як оплату за ефірний час, який невикористаний кандидатами у народні депутати та представниками політичних партій для передвиборчої агітації.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апелянта про те, що Порядок надання політичним партіям, кандидатам у народні депутати України, зареєстрованим в одномандатних виборчих округах, ефірного часу на радіо та телебаченні для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів народних депутатів України не зареєстрований в Міністерстві юстиції, судом до уваги не беруться, оскільки Центральна виборча комісія не належить до кола органів, акти яких підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Також суд вважає помилковими доводи апелянта про те, що кошти отримані згідно із законними та чинними договорами за установленими законом підставами і без порушень законодавства, тому стягненню не підлягають. Проте, в ході розгляду справи судом першої інстанції вірно встановлено та з цим висновком погоджується суд апеляційної інстанції, що відповідачем допущено отримання коштів з Державного бюджету України без достатніх правових підстав та з порушенням пунктів 2.10, 2.11 Порядку №342, як оплату за ефірний час, який невикористаний кандидатами у народні депутати та представниками політичних партій для передвиборчої агітації.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Волинської обласної державної телерадіокомпанії - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року у адміністративній справі №803/2654/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 09.06.2015р.