Ухвала суду № 44760536, 09.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 514/265/15-а

Категорія: 10 Головуючий в 1 інстанції: Горбань Ю.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області на постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 16 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними, скасувати рішення відповідача №1144 від 27 січня 2015 року про відмову у призначенні їй пенсії на пільгових умовах та зобов'язати відповідача винести рішення про призначення їй пенсії на пільгових умовах.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що з 12 вересня 1983 року по 01 листопада 2004 року вона працювала дояркою в радгоспі «Березине», який в 1995 році було реорганізовано в КСП «Березине», а в 2000 році - в ЗАТ «Березине», що підтверджується записами в трудовій книжці. При цьому позивачка виконувала норму з обслуговування корів в кількості 21-22 голови. Її загальний стаж роботи складає 21 рік 1 місяць 19 днів.

06 квітня 2012 року позивачці виповнилось 50 років, у зв'язку з чим вона звернулась до управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, згідно п.«д» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Однак відповідачем в призначенні їй пенсії на пільгових умовах рішенням №1144 від 27 січня 2015 року було відмовлено у зв'язку з тим, що нею не було підтверджено стажу роботи дояркою та виконання встановлених норм обслуговування тварин.

Документи про навантаження доярок господарства у ЗАТ «Березине» не збереглися у зв'язку з його ліквідацією, тому свій пільговий стаж та навантаження вона може підтвердити тільки записами трудової книжки та показаннями свідків, що працювали разом з нею у господарстві.

Враховуючи вищевикладене, позивачка просить її позов задовольнити в повному обсязі.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, на розгляд суду від неї надійшла заява з проханням розглянути справу у її відсутність, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача - начальник управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області Дундер В.Г. у судове засідання не з'явився. Надав суду заперечення на позовну заяву, зазначивши, що згідно трудової книжки позивачки, її стаж роботи дояркою становить 21 рік 2 місяці 19 днів, однак згідно п. «д» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» стаж повинен становити не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування. Тож, обов'язковою умовою для призначення пільгової пенсії є умова виконання встановлених норм обслуговування, яку позивачка не може підтвердити даними первинного обліку. На підставі того, що ОСОБА_2 не надано довідки про підтвердження виконання норм обслуговування тварин - їй за рішенням комісії від 27 січня 2015 року №1144 в призначенні пільгової пенсії було відмовлено. Представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити, розглянути справу за його відсутності.

Постановою Тарутинського районного суду Одеської області від 16 квітня 2015 року позов задоволено. Позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах неправомірними. Скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області від 27 січня 2015 року № 1144. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області призначити пенсію ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на пільгових умовах відповідно до п.«д» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788.

Не погодившись з таким рішенням управління Пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області звернулося з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, проте про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 06 квітня 2012 року позивачка досягла 50 років, що підтверджується копією паспорта позивачки серії КК №266992, виданого 29 вересня 1999 року Тарутинським РВ УМВС України в Одеській області (а.с. 6-7).

Позивачка звернулась до управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, згідно п.«д» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області від 27 січня 2015 року №1144 позивачці було відмовлено у призначенні пільгової пенсії у зв'язку з відсутністю первинних документів, які б підтверджували стаж роботи та виконання норм обслуговування тварин (а.с. 24).

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Згідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Відповідно до вимог ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня звернення за пенсією або з дня, що настає днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно до вимог ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З копії трудової книжки позивачки (а.с. 9-12) вбачається, що стаж роботи на посаді доярки складає 21 рік 1 місяць 19 днів, а саме за період роботи: з 12 вересня 1983 року по 01 листопада 2004 року.

Згідно до вимог п.«д» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Відповідно до вимог п.18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві.

Той факт, що позивачка дійсно працювала на посаді доярки та виконувала встановлені норми обслуговування тварин також підтверджується показами свідків, мешканців с.м.т. Березине Тарутинського району Одеської області ОСОБА_4 (а.с. 26) та ОСОБА_5 (а.с.28).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачкою надані суду належні і допустимі докази у підтвердження наявності в неї трудового стажу доярки не менш 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області залишити без задоволення, а постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 16 квітня 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: О.І. Шляхтицький