Ухвала суду № 44759801, 04.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3899/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

04 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі: Гуменюк Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрон-Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Газтрон-Україна» звернулися в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 25 вересня 2014 року №0007082204.

Постановою Окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 25 вересня 2014 № 0007082204.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21.02.2007 року між позивачем та ВАТ «Черкасигаз» укладено договір на виготовлення стаціонарного заправника газу типу «СЗГ-9,6-ГТРУ», відповідно до умов якого замовник ВАТ «Черкасигаз» здійснило на адресу позивача, як виконавця, попередню оплату в розмірі 76 440,80 грн., в т.ч. ПДВ 12 740,13 грн., та отримало від позивача податкові накладні № 32 від 21.02.2007 року та № 47 від 20.03.2007 року на відповідну суму податку на додану вартість.

Листом №212/10 від 21.01.2014 року ПАТ «Черкасигаз» звернулися до позивача з проханням повернути раніше здійснену за вказаним вище договором передплату в повному обсязі, у зв'язку із чим платіжними дорученнями від 21.01.2014 року № 53 та № 184 від 26.02.2014 року позивач перерахував ПАТ «Черкасигаз» грошові кошти в сумі 20 000,00 грн..

Між позивачем та ТОВ «Пісочин Плюс» 07.03.2008 року укладено договір на виготовлення стаціонарного заправника газу типу «СЗГ-19,9п-ГТРУ», відповідно до умов якого ТОВ «Пісочин Плюс» (замовник) здійснило на адресу позивача, як виконавця, попередню оплату в розмірі 152 850,00 грн., в т.ч. ПДВ 25 475,00 грн., та отримало від позивача, як від виконавця, податкову накладну №204 від 15.04.2008 року на відповідну суму податку на додану вартість. У зв'язку із зміною істотних умов договору, листом від 19.12.2013 року № б/н замовник запропонував розірвати укладений договір і повернути сплачений аванс у повному обсязі.

Платіжним дорученням №52 від 21.01.2014 року та № 183 від 26.02.2014 року позивач перерахував (повернув) ТОВ «Пісочин Плюс» грошові кошти в загальній сумі 100 000,00 грн..

У зв'язку із вищевикладеним, позивачем, згідно з додатком 1 до податкової декларації з ПДВ за січень 2014, здійснено коригування податкових зобов'язань у січні 2014 згідно з податковою накладною від 21.02.2007 року №32 на суму ПДВ 1666,67 грн., виписаною для ПАТ «Черкасигаз» та податковою накладною від 15.04.2008 року № 204 на суму 8333,33 грн., виписаною для ТОВ «Пісочин Плюс». Крім того, згідно з додатком 1 до податкової декларації ТОВ «Газтрон-Україна» з податку на додану вартість за лютий 2014, позивачем здійснено коригування податкових зобов'язань у лютому 2014 згідно з податковою накладною від 21.02.2007 року № 32 на суму ПДВ 1666,67 грн., виписаною для ПАТ «Черкасигаз» та податковою накладною від 15.04.2008 року № 204 на суму 8333,33 грн., виписаною для ТОВ «Пісочин Плюс».

Відповідачем 25.09.2014 року на підставі акта перевірки № 4885/26-56-22-04/34048506 від 11.09.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007082204, яким позивачу за порушення п.п. 102.5, 192.1, 187.1 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 20 000 грн. за лютий 2014 року.

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом; при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у разі відсутності у платника податків податкового боргу з ПДВ сума від'ємного значення з ПДВ попереднього звітного податкового періоду є складовою частиною суми від'ємного значення з ПДВ поточного звітного податкового періоду.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання податкового органу на приписи п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, відповідно до якого заява про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, оскільки від'ємне значення ПДВ не є тотожнім бюджетному відшкодуванню з ПДВ. При цьому, позивач у спірних правовідносинах заяв на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань не подавав.

Також слід зазначити, що фактична наявність у позивача спірної суми від'ємного значення з ПДВ та/або правомірності її формування податковим органом не заперечується.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного відповідачем рішенні.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 09.06.2015 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.