Ухвала суду № 44759564, 09.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1370/15 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Ковтун І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Київській області до Комунального підприємства "Сквирське комунальне господарство" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року в задоволенні адміністративного позову Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Київській області до Комунального підприємства "Сквирське комунальне господарство" про стягнення податкового боргу - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство "Сквирське комунальне господарство" зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності Сквирською районною державною адміністрацією Київської області 28 березня 2007 року, перебуває на обліку як платник податку з 29 березня 2007 року.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем було самостійно задекларовано відповідно до податкової декларації з податку па додану вартість за жовтень 2014 року від 21 листопада 2014 року 77 749 грн. ПДВ, станом на 30 жовтня 2014 року зазначену суму було погашено частково, залишилася не погашеною заборгованість в розмірі 1 523 грн., по декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 задекларовано і не погашено 10 4741 грн., за січень 2015 року 64 871 грн., за лютий 2015 року 43 640 грн.

06 січня 2015 року відповідачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Таким чином платником податку було виправлено помилку в декларації з ПДВ за жовтень 2014 року і задекларовано додатково 857 грн. та самостійно визначено штрафну санкцію в розмірі 26 грн.

Крім того, 20 січня 2015 року відповідачем було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складено Акт №43/15/34921014 від 20 січня 2015 року та наступні податкові повідомлення - рішення: №000033153 на суму 7 774,9 грн. (10% сплаченої суми); №000030153 па суму 1 1832,22 грн. (20% сплаченої суми); № 000032153 на суму 9 313, 1 гри. (20% сплаченої суми); №000031153 на суму 34,3 грн.(20% сплаченої суми); №000022153 на суму 1 1483, 13грн. (20% сплаченої суми); №0000141 53 на суму 1, 54грн. (20% сплаченої суми); 000015153 на суму 2519, 49 грн. (20% сплаченої суми); №000016153 на суму 0, 37 грн. (20% сплаченої суми); №000017153 на суму 8,37 грн. (20% сплаченої суми); №000018153 на суму 19602, 2 грн. (20% сплаченої суми).

Всього сума штрафних санкцій, визначених зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями та не сплаченими відповідачем становить 62 568, 72 грн.

Крім того, відповідачу було нараховано пеню в сумі 8 588, 69 грн.

Таким чином, позивач дійшов висновку, що загальна сума несплаченого податку становить 286 815, 41 грн. та звернувся до суду з даним адміністративним позовом про стягнення вказаної заборгованості з КП "Сквирське комунальне господарство".

Як на підставу позову позивач посилається на податкову вимогу за формою "Ю" від 05 липня 2013 року № 424-19 на суму 32 069,31 грн. (сума нарахування за червень 2013 року ).

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що вказана сума заборгованості по податковій вимозі за формою "Ю" від 05 липня 2013 року № 424-19 була погашена відповідачем, що сторонами не заперечується.

Між тим, позивач просить стягнути з КП "Сквирське комунальне господарство" суму заборгованості в розмірі 286 815, 41 грн.

Згідно пп. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України - платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України - крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначав у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1 статті 57 ПК України - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 59.1 статті 59 ПК України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із п. 59.4 статті 59 ПК України - податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що уразі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як зазначалося вище, на виконання вимог статті 59 ПК України з метою погашення податкового боргу податковим органом направлено відповідачу податкову вимогу від 05 липня 2013 року № 424-19, яка, в свою черга була погашена боржником.

Згідно з пунктом 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

З огляду на це суд першої інстанції дійшов висновку, що податкова вимога № 424-19 є відкликаною.

В апеляційній скарзі позивач посилається на п.59.5 5 статті 59 ПК України, згідно якого якщо податковий борг не був погашений в повному обсязі, то податкова вимога про зміну суми боргу додатково не надсилається (не вручається), та зазначає, що відповідно до карток особового рахунку за відповідачем обліковується борг за липень-серпень 2013 року з надходжень від розміщення відходів та від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти.

Колегія суддів не погоджується з таким посиланням апелянта, оскільки вважає, що податок, зокрема, на додану вартість, та надходження від розміщення відходів не можна зводити до загальної заборгованості платника податків, оскільки за своєю юридичною природою це різні поняття, що виникають різних підстав та щодо яких застосовується різна процедура стягнення.

Крім того, в матеріалах справи не міститься доказів того, що позивач повідомляв відповідача про наявність непогашеної заборгованості по таких надходженнях та чи намагався стягнути кошти в дохід держави.

Відповідно до ч. 1 статті 95 ПК України - орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 статті 20 ПК України - органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.2 статті 95 Кодексу визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Таким чином, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Тобто, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Разом з тим, з матеріалів справи та пояснень сторін не можливо встановити коли саме та яким чином податковий орган повідомив боржника про несплачену заборгованість в сумі 286 815,41 грн.

Зважаючи на викладене вище, та наявні у справі докази, колегія суддів вважає протиправними та недовеленими вимоги Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції до Комунального підприємства "Сквирське комунальне господарство" про стягнення заборгованості у сумі 286 815,41 грн.

Враховуючи вищезазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.