Рішення № 44755198, 24.04.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/7416/14-ц

2/0203/237/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2015 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Місюра К.А.

за участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Головне управління державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, про усунення перешкод у здійсненні права користування квартирою, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що на підставі договору довічного утримання від 24.04.2009 року є власником квартири АДРЕСА_1 Також в цій квартирі зареєстрована його колишня дружина ОСОБА_2 З липня 2013 року шлюбні відносини з останньою було припинено та з цього часу остання в квартирі не проживає. Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 21.08.2013 року шлюб з відповідачкою було розірвано. Наявність реєстрації останньої в належній йому квартирі, перешкоджає можливості вільно розпоряджатись останньою на власний розсуд та призводить до безпідставних додаткових витрат щодо її утримання. В зв'язку з цим, позивач просив суд визнати відповідачку такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 та усунути йому перешкоди в користуванні квартирою.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та, посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити останній.

Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилась, про причини неявки не повідомила.

З урахуванням зазначеного та думки представника позивача, судом у відповідності до положень ст.ст.169,224 ЦПК України було ухвалено про розгляд справи в заочному порядку.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі договору довічного утримання від 24.04.2009 року є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.6-11).

Також у вказаній квартирі на теперішній час зареєстрована його колишня дружина ОСОБА_2 (а.с.14).

З останньою позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з 24.05.2013 року та рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 21.08.2013 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Вказаним рішенням встановлено, що з липня 2013 року сторони припинили шлюбні відносини та проживають окремо.

Крім того, факт не проживання відповідачки в квартирі АДРЕСА_1 підтверджується актом від 10.11.2014 року, складеним за участю сусідів та затвердженим Комунальним підприємством «Житлове господарство Кіровського району» Дніпропетровської міської ради.

Також факт непроживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 підтвердив допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4

Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, на території якої вони хочуть проживати чи перебувати.

Реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.107 ЖК України член сім'ї, який вибув на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Як зазначено в п.11 постанови Пленуму Верховного Суду від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», відповідно до ст.107 ЖК України наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття.

Відповідно до ч.1 ст.156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до ч.1 ст.163 ЖК України у разі тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених ч.1, п.п.1,5 ч.3, ч.4 ст.71 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.167 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

З урахуванням зазначених вище обставин та положень закону, враховуючи, що під час розгляду справи встановлено, що квартира АДРЕСА_1 придбана позивачем до реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 та не є спільною сумісною власністю колишнього подружжя, остання з липня 2013 року, припинивши шлюбні відносини з ОСОБА_1, вибула на інше постійне місце проживання та по теперішній час в квартирі не проживає, витрат з її утримання не несе, але з реєстрації не знялась, що створює позивачу перешкоди у можливості вільно розпоряджатись належною йому на праві власності квартирою та змушує нести додаткові витрати на її утримання щодо сплати комунальних послуг, суд приходить до висновку про обгркунтованість позовних вимог та необіхдність їх часткового задоволення та слід визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.

В частині позовних вимог щодо усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 слід відмовити, оскільки зазначена вимога позивачем не конкретизована та не відповідає способам захисту цивільних прав, зазначених у ст.16 ЦК України.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.107,156,163,167 ЖК України, ст.ст.3,7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, ст.ст.317,319,383,386,405 ЦК України, ст.ст.10,11,27,58-61,88,169,212-215,224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Головне управління державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, про усунення перешкод у здійсненні права користування квартирою, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Казак С.Ю.