Рішення № 44754530, 02.06.2015, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/10739/14-ц

2/212/562/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2015 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді - Пустовіт О.Г.

при секретарі - Гарасюта Л.К.,

за участю ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Коваленко Р.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належало ОСОБА_5 померлій ІНФОРМАЦІЯ_2

В обґрунтування позову вказала, що на початку 2004 року вона познайомилась з громадянкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була зареєстрована та мешкала за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_5, на час їхнього знайомства, була досить похилого віку та мала проблеми зі станом здоров'я і між ними була досягнута усна домовленість, що в подальшому ОСОБА_5 мала намір укласти з нею договір про продаж належного їй домоволодіння.

З чисто особистих міркувань та в силу похилого віку ОСОБА_5 погодилась на отримання від неї суми грошових коштів на рахунок подальшого оформлення договору продажу вищевказаного домоволодіння, а також домовленості, що вона буде надавати допомогу ОСОБА_5 в процесі її проживання, оскільки вона потребувала такої допомоги.

Їхні відносини ніяким чином не оформлювали, із-за її - ОСОБА_5 такого волевиявлення

07 травня 2004 року вона в присутності свідків під розписку передала грошові кошти в розмірі 14000,00 грн.

Вказана сума грошових коштів була передана нею громадянці ОСОБА_5 в рахунок оплати за продаж належного їй домоволодіння.

В серпня 2005 року, під час чергового погіршення стану здоров'я ОСОБА_5, вона помістила її на лікування в КЗ «Міська лікарня №6». Знаходячись на стаціонарному лікуванні ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Поховання ОСОБА_5 вона здійснила за власні кошти.

З моменту смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 - вона мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, сплачує комунальні платежі та проводить ремонтні роботи у вказаному домоволодіння, для підтримання його в жилому стані, тому просить суд визнати за нею право власності на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, за набувальною давністю.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просили задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача Коваленко Р.А. позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, посилаючись на обставини, викладені в запереченні.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що він є батьком позивачки. Донька ОСОБА_1 доглядала померлу давно, мешкала у будинку померлої з чоловіком та дитиною. Був у домі один раз на Пасху в цьому році. Я був свідком того, як вони домовлялись, що донька буде доглядати ОСОБА_5 Якісь гроші були, скільки не знаю. ОСОБА_5 взяла гроші.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він мешкає по сусідству з 1984 року. ОСОБА_1 почала проживати в домі після смерті бабусі, живе приблизно 9 років. Інші люди там не жили. Колись ще хтось жив, але поїхали.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що знає позивачку приблизно 10 років, їхні будинки знаходяться по сусідству. За всі ці роки вона проживала там з чоловіком та дітьми і зараз живе. Більший час мешкають у домі, а інколи від'їжджають.

Вислухавши учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно КП ДОР "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" право власності на домоволодіння в м. Кривий ріг, АДРЕСА_1 зареєстровано в КП ДОР "Криворізьке БТІ" в реєстровій книзі 198-87, запис 43027 на ім'я ОСОБА_9, на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, виданого 05.03.2004 Другою криворізькою державною нотаріальною конторою, зареєстровано в реєстрі за №1-373.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області 12.08.2005, ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні.

У судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, не заводилась, з заявами про прийняття та про відмову від спадщини ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавались.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Особу, яка заволоділа майном, слід вважати добросовісною, якщо на момент заволодіння майном вона мала всі підстави вважати, що законний власник майна відсутній, або якщо власник майна є, то він втратив інтерес до цього майна. Добросовісність володіння такого майна у даному випадку обумовлена відсутністю власника взагалі або будь-яких претензій з боку попереднього його володільця.

Частиною 8 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

За пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів.

Пунктом 9 вказаного Пленуму при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Так, згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини , які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі , виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Так, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 користується майном відповідно до домовленості із колишнім власником, що не є підставою для набуття права власності на це майно за набувальною давністю, і тому позов не підлягає задоволенню.

Крім того, позивачкою ОСОБА_1 не доведено добросовісне володіння майном, а саме повну оплату комунальних послуг та плату за користування землею, а також в своїй позовні заяві позивачка вказує місце проживання: АДРЕСА_2, що є підтвердженням не проживання позивачки за адресою АДРЕСА_1.

Тому, на думку суду, усні та письмові доводи позивачки, якими вона обґрунтовувала позовні вимоги, спростовуються матеріалами справи та законами України і не можуть бути покладені в основу рішення.

Оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження підстав позову, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсягу, в порядку ст. 88 ЦПК України судові витрати віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст. 344 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214-215 Цивільного процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення усіма учасниками процесу в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. Г. Пустовіт